Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/13108/14-ц

Справа № 344/13108/14-ц Провадження № 22-ц/4808/221/20 Головуючий у 1 інстанції Польська М. В. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Пнівчук О.В. суддів: Горейко М.Д., Максюти І.О. з участю секретаря Маслей А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2015 року, у складі судді Польської М.В., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У вересні 2014 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 13407,34 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 154913,23 грн, пеню в розмірі 69868,36 грн та судові витрати. Позивач свої вимоги обґрунтував тим, що згідно кредитного договору №43/232-248/06 від 03.05.2006 року та додаткової угодою №1 від 19.03.2009 року, банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 9000 доларів США, що на момент укладення договору дорівнювало 45450 гривень, зі сплатою 13 % річних з кінцевим строком повернення до 02.03.2016 року, який пізніше було продовжено до 02.05.2016 року. В забезпечення виконання кредитних зобов`язань за вказаним договором між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №43/232-248/06/П від 03.05.2006 року. Позивач вказав, що ОСОБА_2 належним чином не виконувала умови договору, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої на 07.05.2015 року становив 13407,34 доларів США, що еквівалентно 281896,07 грн, з яких 6445,43 доларів США (135518,41 грн) заборгованості за кредитом, 6961,91 доларів США (146377,66 грн) заборгованості за користування кредитом, а також пеня у сумі 69868,36 грн (28350,15 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 41518,21 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками). Оскільки боржник порушив зобов`язання забезпечене порукою, позивач просив стягнути суму заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителя в солідарному порядку. Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2015 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №43/232-248/06 від 03.05.2006 року в розмірі 13407 доларів 31 цент США та пеню в розмірі 69868 грн 36 коп. Стягнуто в солідарному порядку з відповідачів в користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1549,13 грн. Додатковим рішення Івано-Франківського міського суду від 27 липня 2015 року задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, стягнуто в солідарному порядку з відповідачів в користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1968,51 грн та витрати, пов`язані з публікацією в газеті «Галичина» оголошення про виклик до суду в сумі 180 грн. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28 березня 2017 року замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Позика» у цій справі. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 18 грудня 2019 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення. На вказане рішення відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині стягнення заборгованості з нього як з поручителя, та у цій частині відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована тим, що апелянт не укладав та не підписував договір поруки, про який йому нічого відомо не було. Вперше про наявність договору поруки та заочного рішення йому стало відомо 26.11.2019 року від його дочки, яка отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Позика» до нього, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на земельну ділянку. В матеріалах справи міститься копія договору поруки, долучена позивачем (т.1, а.с.14), на звороті якого від імені поручителя ОСОБА_1 відсутній підпис. Пізніше позивач долучив іншу копію договору поруки з підписом, який, як стверджує апелянт, вчинено не ним (т.1, а.с.158), тому спірний договір поруки є нікчемний і не створює юридичних наслідків. Апелянт вказав також, що, якщо колегія суддів дійде висновку про дійсність договору поруки, то він заявляє про наявність підстав для припинення договору на підставі ч.1 ст.559 ЦК України, оскільки договір поруки містить зобов`язання поручителя перед кредитором по неіснуючому кредитному договору 2 (договору овердрафту на суму 4545 грн) та банк в порушення умов кредитного договору, без згоди поручителя, збільшив вдвічі відсоткову ставку на прострочену заборгованість з 31.03.2008 року до 26% річних. Крім того, ОСОБА_1 заявляє про застосування строку позовної давності щодо чергових платежів, строк сплати яких настав раніше, також стверджує, що банк не мав права нараховувати проценти згідно кредитного договору після надіслання вимоги про дострокове погашення кредиту. Директор ТОВ «Фінансова компанія «Позика» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що договір поруки є правомірним, відповідає вимогам цивільного законодавства, не визнаний судом недійсним. У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_4 , підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів. Відповідач ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги визнала. Представник ТОВ «ФК «Позика» належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, не з`явився, надіслав на адресу суду повторно клопотання про відкладення розгляду справи оскільки у м. Івано-Франківську встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 та неможливістю у зв`язку з цим прибути у судове засідання. Колегія суддів звертає увагу, що на виконання Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус судів» Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, із наступними змінами внесеними наказом ДСА України від 23 квітня 2020 року №196. Таким чином представникТОВ «ФК «Позика» не був позбавлений права прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Враховуючи викладене та строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що правових підстав для відкладення розгляду справи немає. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Предметом розгляду в апеляційній інстанції є рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 як з поручителя, рішення в частині стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 не оскаржується та не підлягає перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Судове рішення ухвалене судом першої інстанції не відповідає вищезазначеним вимогам. Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що згідно положень договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, відповідач належним чином не виконував умови договору, заборгованість за кредитним договором в розмірі 13407,34 дол. США та пеня розміром 69868,36 грн є обґрунтованими. Однак такий висновок суду не відповідає обставинам справи. Судом встановлено, що 03.05.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (пізніше перейменованого у Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №43/232-248/06 (далі Кредитний договір), відповідно до якого банк надав, а позичальник отримала кредит в сумі 9000 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 45450 гривень, зі сплатою 13 % річних з кінцевим строком повернення до 02.03.2016 року (т.1, а.с.6-9). 19.03.2009 року вищевказані сторони уклали додаткову угоду до Кредитного договору, якою змінили суми щомісячних платежів та строк повернення кредиту 02.05.2016 року (т.1, а.с.11-13). 03.05.2006 року, в забезпечення виконання кредитних зобов`язань за Кредитним договором №43/232-248/06/11 від 03.05.2006 року та договору овердрафту №ovr-485404 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (поручителем) було укладено договір поруки №43/232-248/06/П (т.1., а.с.14), згідно з яким поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. До позовної заяви позивача додав копію договору поруки, на звороті якого від імені поручителя ОСОБА_1 відсутній підпис. (т.1, а.с.14). Пізніше позивачем долучено копію договору поруки, у якому наявний підпис від імені ОСОБА_1 , однак апелянт стверджує, що підпис на договорі вчинено не ним (т.1, а.с.158). Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконувала умови Кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої згідно довідки-розрахунку заборгованості на 07.05.2015 року становив 13407,34 доларів США, що еквівалентно 281896,07 грн, з яких 6445,43 доларів США (135518,41 грн) заборгованості за кредитом, 6961,91 доларів США (146377,66 грн) заборгованості за користування кредитом, а також пеня у сумі 69868,36 грн (28350,15 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 41518,21 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками (т.1, а.с.125-132). Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 березня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі поруки №43/232-248/06/П від 03.05.2006 року, укладеному між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_1 чи іншою особою. Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109/8/7-97/ПЧ/20 від 15.04.2020 року підпис у графі: «Поручитель ОСОБА_1 » у договорі поруки №43/232-248/06/П від 03.05.2006 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 2 а.с. 183-186). Частиною першої статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що він не укладав договір поруки від №43/232-248/06/П від 03.05.2006 року, не підписував його текст та не був обізнаним про існування у нього обов`язку перед банком щодо гарантування виконання позичальником ОСОБА_2 своїх кредитних зобов`язань знайшли своє підтвердження у висновку судової почеркознавчої експертизи, згідно якого підпис на договорі поруки вчинено не ОСОБА_1 , а іншою особою. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №43/232-248/06 від 03.05.2006 року з ОСОБА_1 , оскільки справа не містить доказів укладення між ним та кредитором договору поруки, який є єдиною правовою підставою для покладання на поручителя обов`язку по виконанню невиконаного боржником грошового зобов`язання за кредитним договором. Слід також зауважити, що справа не містить доказів того, що ОСОБА_1 фактично був обізнаний з обов`язком по забезпеченню виконання грошового зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором. Апелянт не вчиняв жодних дій на підтвердження цієї обставини (сплату частини кредитних коштів Банку тощо). Суд першої інстанції не вірно встановив вказані обставини, розглянувши справу без участі відповідача ОСОБА_1 , за відсутності даних щодо його належного повідомлення про судове засідання, внаслідок чого позбавив сторону можливості надати докази на спростування доводів позивача, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог до поручителя. За таких обставин рішення Івано-Франківського міського суду від 05 червня 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову та стягнення кредитної заборгованості з позичальника ОСОБА_2 . В зв`язку із задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 912 грн в суді апеляційної інстанції підлягають відшкодуванню за рахунок позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382- 384, 389, 390 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №43/232-248/06 від 03.05.2006 року в розмірі 13497 доларів 34 центи США (тринадцять тисяч чотириста сім доларів тридцять чотири центи США) та пеню в розмірі 69868 грн 36 коп (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень тридцять шість копійок) та 3517,64 грн судових витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на користь ОСОБА_1 912 грн судових витрат по сплаті судового збору в апеляційному суді. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 жовтня 2020 року. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: М.Д. Горейко І.О. Максюта