Постанова 4803 № 212/1887/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6724/20 Справа № 212/1887/20 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М. Д. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2020 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Одночасно з поданням позову, ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заяви зазначила, що спірний автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності відповідно до постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 лютого 2020 року, якою встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21.05.2009 року по 20.11.2009 року включно та визнано спільним об`єктом права спільної сумісної власності подружжя легковий автомобіль Шевроле Авео, 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , VIN код № НОМЕР_3 . Зазначає, що відповідач може відчужити його на користь третіх осіб. На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила накласти арешт на автомобіль Шевроле Авео, 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , VIN код № НОМЕР_3 , який зареєстрований на ім`я відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який є спірним майном у справі. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на автомобіль Шевроле Авео, 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , VIN код № НОМЕР_3 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . Зустрічне забезпечення - не застосовано. Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду,у задоволенні заяви відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що обраний спосіб забезпечення позовних вимог є співмірним із позовними вимогами. Позивачем надано докази в підтвердження наявності достатніх підстав для забезпечення позову, а невжиття заходів по забезпеченню позову, може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду. Однак колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Перелік видів такого забезпечення передбачено ч. 1 ст. 150 ЦПК, який не є вичерпним, а тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії. Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідальності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачка просила стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію, що становить Ѕ частку спірного транспортного засобу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Однак, арешт є крайнім заходом забезпечення позову, який полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні у власника. Згідно зі ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин оскаржена ухвала суду першої інстанції про накладення арешту на автомобіль Шевроле Авео, 2008 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , VIN код № НОМЕР_3 , який зареєстрований на ім`я відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на підставі пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2020 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: