Ухвала КАС ВС № 640/7066/19

УХВАЛА 22 жовтня 2020 року м. Київ справа № 640/7066/19 адміністративне провадження № К/9901/25672/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 640/7066/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ ЕСКОРТ» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,- установив: ТОВ «ІТ ЕСКОРТ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ро визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 10.04.2019 р. № 4339 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ІТ ЕСКОРТ». Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23.12.2019 позов задовольнив. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.09.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на вказане судове рішення. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник вказує, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі. У доводах касаційної скарги Головне управління ДПС у м. Києві, в обґрунтування пропуску строків апеляційного оскарження, посилається на реформування податкових органів у січені-лютому 2020 року, що значним чином ускладнило доступ до правосуддя. Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Як убачається з матеріалів касаційної скарги та установлено апеляційним судом 26.03.2020 Головне управління ДПС у м. Києві засобами поштового зв`язку направило апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2020 апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України. Недоліки апеляційної скарги полягали у тому, що скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду, а зазначені ним причини його пропуску суд визнав неповажними. Крім того, скаржник не надав до суду документ, який підтверджує сплату судового збору та інформацію щодо дати отримання копії рішення суду від 23.12.2019. Головному управлінню ДПС у м. Києві був наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів, перебіг якого обчислюється з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не раніше ніж з дня закінчення карантину, установленого Кабінетом Міністрів України. Такий строк був установлений відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України у редакції, що діяла в період з 02 квітня по 16 липня 2020 року. На виконання вимог ухвали суду від 27.04.2020 у строк, який було встановлено судом, скаржник подав клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги у якому міститься заява про поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, до клопотання приєднано платіжне доручення від 18.05.2020, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги. З огляду на те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд визнав неповажними, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також статті 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи. Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 КАС України. Зокрема, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідності з положеннями частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України). Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Маючи намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» було утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Водночас, установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичну особу публічного права Головне управління ДПС у м. Києві шляхом реорганізації Головного управління ДФС у м. Києві. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846 уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Отже, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що реформування органів державної податкової служби відбулось ще у 2019 році. Поряд з цим суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо своєчасного звернення до суду. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23.10.1996, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19.12.1997, заява 26737/95). Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку визнані неповажними. За приписами пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зогляду на наведене, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у цьому випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 640/7066/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ ЕСКОРТ» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко