Ухвала КАС ВС № 320/3870/19
від 23.10.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 23 жовтня 2020 року Київ справа №320/3870/19 адміністративне провадження №К/9901/27192/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 320/3870/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ: 21.10.2020 до суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу ВПП ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2019. З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у задоволенні клопотання Офісу ВПП ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 20.11.2019 подано 10.07.2020 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 17.02.2020 за клопотанням Офісу ВПП ДПС було продовжено строк для усунення недоліків. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Офісу ВПП ДПС про продовження строку для усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків. У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення. Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені Офісом ВПП ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції 20.08.2020 Офіс ВПП ДПС подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що обмежене фінансування унеможливило сплату судового збору при зверненні з апеляційною скаргою вперше. Разом з тим, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено право сторони на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою після її повернення. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. Крім того апеляційний суд зазначив, що повторно апеляційну скаргу подано майже через п`ять місяців після повернення первинної апеляційної скарги, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо звернення до суду з апеляційною скаргою. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що Офіс ВПП ДФС не мав можливості сплатити судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою вперше. Звертає увагу, що майновий стан з 01.01.2020 по 22.06.2020 не дозволяв сплатити судовий збір у зв`язку зупиненням операцій по рахунках через безспірне списання коштів за виконавчими листами. Разом з тим, ним вживалися всі необхідні заходи та залежні від нього дії щодо здійснення сплати судового збору у цій справі та при першій можливості судовий збір було сплачено. Після надходження документа про сплату судового збору, відповідач повторно звернувся до суду в розумні строки. Просить врахувати, що первинну апеляційну скаргу було подано у визначений законодавством строк. Зазначає, що нормами Кодекс адміністративного судочинства України встановлено два строки звернення до суду з апеляційною скаргою, при цьому Кодексу не встановлює конкретний момент, коли саме протягом року скаржник зобов`язаний повторно звернутися до суду, якщо ним з поважних причин було пропущено строк, а тому враховуючи, що повторно апеляційну скаргу подано в межах чинного законодавства. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього. Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що фактично доводи скаржника ґрунтуються на тому, що у разі повернення вперше поданої апеляційної скарги, повторне звернення з нею може бути здійснено в межах граничного строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції і звернення з заявою про поновлення строку апеляційного оскарження є підставою для прийняття скарги до розгляду апеляційним судом. Проте, такі доводи суперечать нормам процесуального закону, оскільки частиною другою статті 299 КАС України встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлюють наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Сама собою сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційне оскарження судового рішення. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 у справі № 320/3870/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення . Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак М.М. Яковенко