Ухвала КАС ВС № 754/7831/16-а

УХВАЛА 22 жовтня 2020 року Київ справа №754/7831/16-а адміністративне провадження №Зв/9901/46/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді доповідача Анцупової Т. О., суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П. від 04.07.2018 у справі №754/7831/16-а за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії, ВСТАНОВИВ: РУХ СПРАВИ:

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив: - визнати неправомірними дії та рішення відповідача від 02 червня 2016 року щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, виходячи із розміру 90% суми місячного заробітку згідно довідки Генеральної прокуратури України від 05 квітня 2016 року №18-576зп; - зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ), виходячи із розміру 90% суми місячної заробітної плати 21464 грн. згідно довідки Генеральної прокуратури України від 05 квітня 2016 року № 18-576зп, починаючи з 01 січня 2016 року та провести відповідні виплати.

2. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2016 позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії та рішення УПФ; зобов`язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ, виходячи з розміру 90% суми місячної заробітної плати, згідно довідки Генеральної прокуратури України від 05.04.2016 №18-576зп, починаючи з 30.05.2016 та провести відповідні виплати. В іншій частині позову відмовленою.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2016 змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Зобов`язати Лівобережне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, виходячи з розміру 90% суми місячної заробітної плати, згідно довідки Генеральної прокуратури України від 05 квітня 2016 року № 18-576зп, починаючи з 01 червня 2016 року та провести відповідні виплати". В іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2016 залишено без змін.

4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді доповідача Анцупової Т. О., суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П. від 04.07.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 03.08.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі №754/7831/16-а скасовано. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позову, Верховний Суд виходив із того, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 та у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 №1789-XII (далі - Закон №1789-XII), не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

6. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. 7. 27.01.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.07.2018 за виключними обставинами.

8. Заявник, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19), просить скасувати постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.07.2018 у справі №754/7831/16-а і закрити провадження у справі.

9. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

10. Ухвалою від 31.01.2020 Верховний Суд відкрив провадження за вказаною заявою.

11. Розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді доповідача Анцупової Т. О., суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П. від 04.07.2018 у справі №754/7831/16-а, колегія суддів виходить із такого.

12. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

13. В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати обставину (підставу), яка виникла пізніше ухвалення судового рішення. Тобто, перегляд справи у зв`язку з виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням підстав, які виникли після ухвалення судового рішення.

14. Відповідно до частини п`ятої статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

15. Частиною шостою статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

16. Відповідно до частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

17. Частиною четвертою статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

18. В якості підстав перегляду судового рішення за виключними обставинами заявник зазначає про прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

19. Так, відповідно до частини 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

20. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

21. Як слідує з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

22. Тобто, відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втратило чинність та, відповідно, не підлягає застосуванню з 13 грудня 2019 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), що також прямо встановлено даним рішенням.

23. Таким чином, з огляду на відсутність ретроспективної дії рішення Конституційного Суду України, яке, на думку заявника, є підставою для перегляду за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 04.07.2018, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №754/7831/16-а.

24. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №712/4939/16-а, у якій заявнику відмовлено у задоволенні заяви про перегляд постанови Верховного Суду за виключними обставинами за аналогічних обставин.

25. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що у рішенні Верховного Суду (у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019) від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20, зазначено, що в період з 01.01.2015 до 13.12.2019 в Україні не було жодного Закону чи іншого нормативно-правового акту, що визначав би умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Водночас особи, яким пенсія цього виду була вже призначена, продовжували її отримувати в призначеному розмірі (сума виплати не була зменшена), а також мали право змінити вид пенсійного забезпечення (наприклад, звернутися про призначення їм пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV). Усталена практика Верховного Суду свідчить про безпідставність вимог заявників до органів ПФУ про перерахунок їм після 01.01.2015 пенсії на умовах та в порядку, що був визначений частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції до 01.01.2015) та редакції частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка фактично набрала чинності лише 13.12.2019.

26. До того ж, колегія суддів зауважує, що продовження існування стану порушення прав чи інтересів позивача й після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту.

27. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

28. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

29. Так, колегія суддів приймає до уваги висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28 листопада 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" та від 24 липня 2003 року у справі "Рябих проти Росії", відповідно до яких одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

30. Окрім цього, Європейський суд з прав людини зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v.UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

31. Крім того, із змісту імперативних приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами виключно, якщо рішення суду ще не виконане.

32. У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, оскільки є рішенням, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено та не передбачає примусового виконання.

33. Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №711/6019/16-а, від 16 червня 2020 року у справі №825/506/18 та від 23 липня 2020 року у справі №703/4523/16-а.

34. Відповідно до частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Керуючись статтями 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді доповідача Анцупової Т. О., суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П. від 04.07.2018 у справі №754/7831/16-а за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий: С.Г. Стеценко Судді: Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій