Постанова КГС ВС № 912/1711/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 912/1711/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Міщенка І.С. - головуючого, Волковицької Н.О., Случа О.В., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 липня 2020 року (головуючий - Білецька Л. М., судді: Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А.) у провадженні за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма" про забезпечення позову до його пред`явлення до Маловисківської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Маловисківської районної державної адміністрації,

2. Олександрівської сільської ради, Історія справи Короткий зміст заяви про забезпечення позову

1. У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма" (далі - ТОВ "Сігма", позивач) звернулось з заявою про забезпечення позову до подання позову до Маловисківської міської ради (далі - відповідач), у якій просив: - заборонити відповідачу та його виконавчим органам вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключено: про продаж права оренди земельної ділянки на аукціоні, про затвердження переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги та підготовки лоту до проведення земельних торгів, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання земельної ділянки, виділ частки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь), земельною ділянкою з кадастровим номером 3523180600:02:000:9005, загальною площею 50,0002 га, що розташована на території Олександрівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, яку передано в оренду ТОВ "Сігма" на підставі договору оренди землі від 15.04.2010 (далі - спірна земельна ділянка). - заборонити державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються спірної земельної ділянки, в тому числі, але не виключено: щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміни кадастрового номеру, поділу чи об`єднання даної земельної ділянки. - заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів, у тому числі реєстрацію припинення права оренди зазначеної земельної ділянки у ТОВ "Сігма" та реєстрацію права власності чи іншого речового права щодо спірної земельної ділянки за іншими особами.

2. Заява мотивована наміром позивача звернутися до відповідача з позовом про визнання поновленим договору оренди спірної земельної ділянки від 15.04.2010 та визнання укладеною додаткової угоди до договору на той же строк та на тих же умовах у порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач зазначає, що звертався до відповідача з заявою про поновлення договору ще до закінчення строку його дії, проте відповіді на своє звернення не отримував, як відсутні і заперечення відповідача проти поновлення договору оренди на новий строк.

3. Однак 27.04.2020 на офіційному веб-сайті Маловисківської міської ради оприлюднено проект рішення про продаж права оренди спірної земельної ділянки на аукціоні. Зі змісту вказаного проекту вбачається, що ще 28.11.2019 відповідач прийняв рішення про включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на аукціоні. У зв`язку з тим, що строк дії первинно укладеного договору оренди сплинув 15.04.2020, у позивача є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач у будь-який момент може прийняти рішення про розпорядження зазначеною земельною ділянкою та передати її у користування третім особам, що унеможливить ефективне поновлення прав позивача у межах даного судового провадження. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 25 травня 2020 року заяву позивача задоволено частково: (1) заборонено відповідачу вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження, в тому числі, але не виключено: про продаж права оренди спірної земельної ділянки на аукціоні; (2) заборонено державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються спірної земельної ділянки, в тому числі, але не виключено: щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміни кадастрового номеру, поділу чи об`єднання даної земельної ділянки. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

5. Суд першої інстанції дійшов висновку про існування загрози відчуження відповідачем права оренди спірної земельної ділянки на користь третіх осіб, що з огляду на предмет спору щодо поновлення договору оренди земельної ділянки може унеможливити ефективний захист та поновлення права оренди позивача в обраний ним спосіб та у разі задоволення позову у межах даного провадження потребуватиме ініціювання позивачем інших судових проваджень з метою захисту свого права оренди земельної ділянки. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21 липня 2020 року вказану ухвалу місцевого суду скасовано в частині заборони відповідачу вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо розпорядження, в тому числі, але не виключено: про продаж права оренди спірної земельної ділянки на аукціоні шляхом виключення з резолютивної частини оскаржуваної ухвали абзацу другого відповідного змісту. В іншій частині ухвалу місцевого суду залишено без змін.

7. Апеляційний господарський суд констатував, що офіційне оприлюднення проекту рішення відповідача свідчить про його реальний намір відчужити право оренди земельної ділянки третім особам шляхом проведення земельного аукціону. У той же час вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії щодо продажу права оренди на аукціоні матиме наслідком втручання у проведення органом місцевого самоврядування аукціону (конкурсу), що прямо заборонено приписами частини 12 статті 137 ГПК України. 7.1. Отже, з огляду на існування загрози відчуження відповідачем права оренди спірної земельної ділянки, заборона здійснювати реєстраційні дії щодо земельної ділянки забезпечить ефективний захист права позивача в межах даного судового провадження. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із указаною постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати повністю, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін у цілому. Аргументи учасників справи Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9. Висновки апеляційного суду про те, що захід забезпечення позову у формі заборони продажу спірної земельної ділянки на аукціоні є втручанням у проведення відповідачем публічного конкурсу є помилковими, оскільки відповідач ще не розпочав процедуру продажу права оренди земельної ділянки на публічних торгах. Тому вжиття відповідного заходу забезпечення позову не підпадає під заборону, встановлену приписам частини 12 статті 137 ГПК України.

10. У той же час позивач та відповідач перебувають у процедурі поновлення договору оренди земельної ділянки, а тому невжиття вказаного заходу забезпечення позову може мати наслідком відчуження відповідачем права оренди спірної ділянки третім особам, що унеможливить ефективний захист прав позивача у межах даного судового провадження. Позиція Верховного Суду Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

11. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, зокрема до пред`явлення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

12. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

13. Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

14. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві здійснювати певні дії.

15. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

16. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язано застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише застереження у заяві про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення або імовірну неможливість ефективного поновлення прав позивача без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

17. Як встановлено судами, позивач планує пред`явити позов до відповідача про поновлення договору оренди земельної ділянки. Отже, об`єктом спірних правовідносин у справі є речове право оренди на земельну ділянку.

18. Оскільки ТОВ "Сігма" має намір звернутися до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

19. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. 19.1. Верховний Суд звертається до усталених правових висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі № 917/751/19.

20. В обґрунтування необхідності забезпечення майбутнього позову ТОВ "Сігма" зазначає про намір міської ради відчужити право оренди спірної земельної ділянки на аукціоні. На переконання позивача про існування такого наміру свідчить оприлюднений на офіційному веб-сайті відповідача проект рішення про продаж права оренди спірної земельної ділянки на аукціоні.

21. Суд першої інстанції, забороняючи відповідачу розпоряджатися спірною ділянкою та державним реєстраторам вчиняти реєстраційних дій щодо земельної ділянки, зазначив, що сама лише обставина оприлюднення проекту рішення відповідача про продаж права оренди земельної ділянки може спричинити неможливість ефективного захисту та поновлення права позивача у разі задоволення позову про поновлення орендних правовідносин між сторонами.

22. Суд апеляційної інстанції також принципово погодився з тим, що наведене позивачем обґрунтування є достатнім для вжиття заходів забезпечення позову, проте лише в частині, що стосується реєстраційних дій щодо земельної ділянки. Натомість заборона відповідачу розпоряджатися земельною ділянкою підпадає під заборону, встановлену частиною 12 статті 137 ГПК України, оскільки відповідач має намір проведення аукціону з продажу права оренди.

23. Однак Верховний Суд вважає висновки судів обох інстанцій про обґрунтованість заяви ТОВ "Сігма" про забезпечення позову передчасними та зробленим без належного врахування ними встановлених обставин справи та норм права, які регулюють відповідні правовідносини. У зв`язку з чим Суд відхиляє доводи касаційної скарги в пункті 10 постанови з огляду на таке.

24. Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. 24.1. Відповідно до положень статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад. 24.2. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. 24.3. Рішення міської ради про розпорядження землею комунальної власності приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, встановлених законом (стаття 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

25. Згідно з частиною 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (у редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою) проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Відповідно до частини 1 цієї статті оприлюдненню підлягають не усі проекти, а лише проекти тих рішень, що підлягають обговоренню.

26. Отже, чинне законодавство передбачає обов`язкове оприлюднення проектів рішень як один з етапів процедури їх прийняття органом місцевого самоврядування. Проте проект рішення містить лише пропозиції щодо питань, які виносяться на розгляд ради з метою їх обговорення, і сам по собі такий проект не породжує правових наслідків.

27. Передача земельної ділянки у користування здійснюється виключно на підставі рішення ради, прийнятого шляхом голосування на пленарному засіданні, яке на момент звернення позивача із заявою про забезпечення позову не приймалося. Таким чином, само по собі оприлюднення проекту рішення міської ради не створює жодних правових наслідків для позивача та не дає підстав для висновку про утруднення ефективного захисту та поновлення його права оренди у разі задоволення позовних вимог в межах даного судового провадження.

28. Таким чином наведені позивачем у відповідній заяві обґрунтування не підтверджують існування реальної загрози ефективному захисту порушених (оспорюваних) прав позивача в разі задоволення позову про поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки сама по собі обставина існування проекту рішення відповідача не свідчить про реальну загрозу відчуження останнім права оренди земельної ділянки.

29. За таких обставин Верховний Суд вважає, що вжиті судами заходи забезпечення позову не відповідають приписам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін та за даних фактичних обставин справи є неспіврозмірними із заявленими вимогами, оскільки спричиняють невиправдане обмеження у реалізації відповідачем правомочностей власника землі за відсутності реальних передумов для висновку про імовірність утруднення ефективного захисту прав позивача.

30. У зв`язку з принциповою неможливістю за даних фактичних обставин вжиття заходів забезпечення позову Верховний Суд не оцінює та не досліджує, як взаємовиключне, питання застосування до вжитих заходів положень частини 12 статті 137 ГПК України, а тому не оцінює і доводи касаційної скарги в пункті 9 Постанови. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. З огляду на встановлене касаційним судом порушення норм процесуального права, зокрема статей 136, 137 ГПК України, яке полягає у необґрунтованому застосуванні судами заходів забезпечення позовних вимог, ураховуючи обсяг вимог касаційної скарги (пункт 8 Постанови), Суд дійшов висновку про застосування повноважень, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України, скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в повному обсязі. 31.1. У зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Щодо судових витрат

32. З огляду на висновок Верховного Суду по суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 липня 2020 року та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 25 травня 2020 року у справі № 912/1711/20 скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма" про вжиття заходів забезпечення позову (до подання позовної заяви) відмовити. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Міщенко І.С. Судді Волковицька Н.О. Случ О.В.