Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/503/17 (908/1924/20), (908/2006/20)

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.10.2020 року м. Дніпро Справа № 908/503/17 (908/1924/20), (908/2006/20) Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Верхогляд Т.А. при секретарі судового засідання: Мудрак О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Юлдашев О.О.) від 04.09.2020р. у справі № 908/503/17 (908/1924/20) (908/2006/20) за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242, селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ-00853323) до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" (17311, Чернігівська область, Срібнянський район, село Калюжниці, вул. Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 30875436 про визнання договорів №17/02/2020 від 17.02.2020, №18/02/2020 від 18.02.2020, №28/02/2020 від 28.02.2020, 27/03/2020 від 27.03.2020, 02/07/2020 від 01.07.2020, №02/07/2020 від 02.07.2020 купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво недійсними та визнання права власності в межах справи № 908/503/17 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" (поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 6-Б, код ЄДРПОУ 36529168) до боржника Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242, селище Таврія Веселівського району Запорізької області, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 00853323) про банкрутство, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020р. у справі № 908/503/17 (908/1924/20), (908/2006/20): - заяву позивача - Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" про забезпечення позову - задоволено; - вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на урожай рапсу, ячменю ярового, пшениці, зібраного на земельній ділянці з кадастровим номером 2321286300:03:025:0001 площею 1984,4609 га, розташованій на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, на земельній ділянці з кадастровим номером 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, розташованій на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, що належать на праві користування ДП "Таврія" та зберігається у будь-яких місцях. Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020р. у справі № 908/503/17 (908/1924/20), (908/2006/20) та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне: - суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу не врахував, що постановою Центрального апеляційного суду вже було скасовано аналогічні заходи до забезпечення позову, встановлені ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020р. у справі № 908/503/17; - під час виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020р. у справі № 908/503/17 державним виконавцем вже було накладено арешт на врожай зернових, в т.ч. на врожай, який не вирощувався на спірних земельних ділянках, чим порушено право Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на володіння належним йому майном; - постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не встановив майнового стану боржника та наявності іншого майна, в т.ч. грошових коштів, розміру вимог кредиторів, тобто не встановив обставин необхідних для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів; - постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не визначив обсяг зібраного врожаю на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га та кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 та не встановив його вартість, що не надає можливість його ідентифікувати та відокремити від врожаю зібраного Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" з інших полів; - вжиті судом першої інстанції заходи до забезпечення позову є необгрунтованими та не співрозмірними з позовними вимогами позивача, є непропорціним втручанням в майно відповідача. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020 у справі № 908/503/17 (908/1924/20) (908/2006/20), розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 22.10.2020р. У судовому засіданні представиник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити. Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Костур С.В. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною. Інші учасники провадження у справі не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку повноважних представників. Враховуючи належне повідомлення апеляційним судом усіх учасників справи про час та місце судового засідання, приписи ч.ч. 11-13 ст. 270 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта та розпорядника майна боржника, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та судових рішень у справі № 908/503/17, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.04.2019 року у справі № 908/503/17 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ- 00853323); визнано безспірні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Украгропром" до боржника у розмірі - 3 075 049,39 грн. основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Балєву Ольгу Олександрівну. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.08.2019р. у справі № 908/503/17: - заяву арбітражного керуючого Балєвої Ольги Олександрівни про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника - задоволено; - припинено повноваження арбітражного керуючого Балєвої Ольги Олександрівни у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"; - розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиротенка Олександра Олександрович (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (свідоцтво Міністерства Юстиції України № 520 від 28.03.2013р., адреса: вул. Незалежної України, 39-а, офіс 4, м. Запоріжжя, 69037). Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.2020р. у справі № 908/503/17: - задоволено заяву арбітражного керуючого Сиротенка О.О. про відмову від участі у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ-00853323); - відсторонено арбітражного керуючого Сиротенка О.О. від виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ-00853323); - розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучак Юрія Федоровича (ідент. номер: НОМЕР_2 , свідоцтво №149 від 18.02.2013; адреса для листування: а/с 9, м. Київ, 03035); - виконання обов`язків керівника Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ-00853323) покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кучак Юрія Федоровича. 29.07.2020 року до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" арбітражного керуючого Кучак Ю.Ф. до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про визнання договорів №17/02/2020 від 17.02.2020, №18/02/2020 від 18.02.2020, №28/02/2020 від 28.02.2020, 27/03/2020 від 27.03.2020, 02/07/2020 від 01.07.2020, №02/07/2020 від 02.07.2020 купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво недійсними та визнання права власності, для розгляду в межах справи № 908/503/17 про банкрутство позивача. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.08.2020р. у справі № 908/503/17 (908/1924/20) прийнято позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про визнання договорів №17/02/2020 від 17.02.2020, №18/02/2020 від 18.02.2020, №28/02/2020 від 28.02.2020, 27/03/2020 від 27.03.2020, 02/07/2020 від 01.07.2020, №02/07/2020 від 02.07.2020 купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво недійсними та визнання права власності, для розгляду в межах справи № 908/503/17 про банкрутство позивача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2020р. у справі № 908/503/17: - задоволено заяву арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про відмову від участі у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"; - відсторонено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. від виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"; - розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Завору Олега Івановича (ідент. номер: НОМЕР_3 , свідоцтво № 454 від 14.03.2013; адреса для листування: а/с 269-В, м. Київ, 01001); - виконання обов`язків керівника Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Завору Олега Івановича. 03.09.2020р. до Господарського суду Запорізької області від розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" арбітражного керуючого Завори О.І. надійшла заява про забезпечення позову у справі № 908/503/17 (908/1924/20) шляхом накладення арешту на урожай рапсу, ячменю ярового, пшениці, зібраного на земельній ділянці з кадастровим номером 2321286300:03:025:0001 площею 1984,4609 га, розташованій на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, на земельній ділянці з кадастровим номером 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, розташованій на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, що належать на праві користування ДП «Таврія» та зберігається у будь-яких місцях. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020р. у справі № 908/503/17 (908/1924/20), (908/2006/20): - заяву позивача - Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" про забезпечення позову - задоволено; - вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на урожай рапсу, ячменю ярового, пшениці, зібраного на земельній ділянці з кадастровим номером 2321286300:03:025:0001 площею 1984,4609 га, розташованій на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, на земельній ділянці з кадастровим номером 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, розташованій на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, що належать на праві користування ДП "Таврія" та зберігається у будь-яких місцях. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2020р. у справі № 908/503/17: - задоволено заяву арбітражного керуючого Завори О.І. про відмову від участі у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ-00853323); - відсторонено арбітражного керуючого Завору О.І. від виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 908/503/17 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (72242 селище Таврія Веселівського району Запорізької області вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ-00853323); - розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Костура Сергія Вікторовича (ідент. номер: НОМЕР_4 , свідоцтво №446 від 18.07.2013; адреса для листування: 29000, АДРЕСА_1). - виконання обов`язків керівника Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" покладено на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Костура Сергія Вікторовича. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/503/17 (908/1924/20) (908/2006/20),908/503/17, яка і є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне. Згідно з ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". На час постановлення оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами). Згідно з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури. Частинами 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування. У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Так, відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (пункти 1, 2, 4, 10 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). За приписами частини 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії (ст. 137 ГПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу. Отже, за приписами статті 136 ГПК України необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є підтверджене доказами достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009). Відтак, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес. Предметом позову у даній справі є визнання недійсними договорів №17/02/2020 від 17.02.2020, №18/02/2020 від 18.02.2020, №28/02/2020 від 28.02.2020, 27/03/2020 від 27.03.2020, 02/07/2020 від 01.07.2020, №02/07/2020 від 02.07.2020 купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво, які були укладені між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" та Державним підприємством "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", застосування двосторонньої реституції у зв`язку з визнанням недійсними спірних договорів та визнання за Державним підприємством "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" майнових прав та права власності на зерно, розташоване та зібране на земельних ділянках з кадастровим номером 2321286300:03:025:0001 площею 1984,4609 га та з кадастровим номером 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, які знаходяться у користуванні Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" та розташовані на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області. Так, матеріалами справи підтверджується, що протягом лютого-липня 2020р., тобто у період перебування боржника у процедурі банкрутства, між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", як покупцем та Державним підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", як продавцем були укладені договори купівлі-продажу майнових прав на незавершене сільськогосподарське виробництво № 17/02/2020 від 17.02.2020, № 18/02/2020 від 18.02.2020, № 28/02/2020 від 28.02.2020, № 27/03/2020 від 27.03.2020, № 01/07/2020 від 01.07.2020, № 02/07/2020 від 02.07.2020, згідно з умовами яких продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти у власність та оплатити майнові права об`єктів незавершеного сільськогосподарського виробництва (пшениця та ріпак озимого врожаю 2020р.), що знаходяться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, які розташовані на території Таврійської сільської ради Веселівського району Запорізької області, на загальну суму 32 292 245,00грн. На виконання вищенаведених договорів між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" та Державним підприємством "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" були складені Акти приймання-передачі майнових прав незавершене сільськогосподарське виробництво. Таким чином, оскаржуваною ухвалою накладено арешт на посіви та врожай рапсу, ячменю ярового та пшениці, що знаходяться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, майнові права на які належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" у відповідності до договорів, визнання недійсними яких та повернення врожаю боржнику є предметом позову, що розглядається у межах даної справи про банкрутство боржника. З матеріалів справи також вбачається та не оспорюється сторонами, що врожай рапсу, ячменю ярового та пшениці був зібраний та вивезений Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" з полів, що розташовані на вищенаведених земельних ділянках, тобто врожай знаходиться у володінні та ропорядженні відповідача, що у випадку його реалізації третім особам під час розгляду справи, що є цілком ймовірним, виходячи з властивостей арештованого майна та особливостей господарської діяльності з вирощування сільскогосподарських культур, призведе до істотного ускладнення чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Отже, вжиті заходи до забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам, оскільки арешт накладено судом лише на те майно, яке безпосередньо є предметом спору та підлягає поверненню боржнику у випадку задоволення позовних вимог, вжиті заходи мають тимчасовий характер та лише забезпечать схоронність майна та фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Не вжиття ж заходів до забезпечення позову може призвести до непоправних наслідків та неможливості виконання судового рішення. У випадку ж відмови у задоволенні позову та скасування заходів забезпечення позову відповідач безперешкодно продовжить розпорядження цим майном. За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про задоволення заяви розпорядника майна та наявність підстав, встановлених ст.ст. 136, 137 ГПК України для вжиття заходів забезпечення позову у справі. При цьому, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на постанову Центрального апеляційного суду від 03.09.2020р. у справі № 908/503/17, якою було скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020р. у справі № 908/503/17 про накладення арешту на посіви рапсу, ячменю ярового та пшениці, що знаходяться на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 га, оскільки вказаною ухвалою арешт накладався на забезпечення вимог кредиторів у відповідності до ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, в той час як за оскаржуваню ухвалою арешт накладено на забезпечення відповідного позову боржника, тобто як підстави, так і обґрунтування забезпечувальних заходів є відмінними. Відхиляє апеляційний суд і доводи апелянта щодо не визначення судом першої інстанції обсягу та вартості зібраного врожаю на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га та кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872, оскільки виходячи з обставин справи, а саме збирання та вивезення врожаю саме відповідачем, встановлення цих обставин під час вирішення питання про забезпечення позову є неможливим, а обсяг зібраного врожаю та відокремлення його від врожаю зібраного відповідачем з інших полів підлягає встановленню виконавцем під час виконання оскаржуваної ухвали, тобто встановлення цих обставин безпосередньо не стосується обґрунтованості та правомірності оскаржуваної ухвали. Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, накладення арешту на зібраний врожай на земельних ділянках кадастровий номер 2321286300:03:025:0001, площею 1984,4609 га та кадастровий номер 2321286300:04:001:0001 площею 1757,9872 здійснено державним виконавцем на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.07.2020р. у справі № 908/503/17, яка скасована апеляційним судом, тому обставини її виконання також не випливають на обґрунтованості та правомірність ухвали від 04.09.2020р., а апелянт не позбавлений права на оскарження дій державного виконавця у встановленому чинним законодавством порядку, у випадку накладення ним арешту на врожай зернових, який зібрано апелянтом з інших полів, чи з інших підстав. Виходячи з усього вищевикладеного доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020р. у справі № 908/503/17 (908/1924/20) (908/2006/20) відсутні. Згідно з ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2102,00грн. слід покласти на апелянта. З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020р. у справі № 908/503/17 (908/1924/20) (908/2006/20) - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.09.2020р. у справі № 908/503/17 (908/1924/20) (908/2006/20) - залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Батьківщина". Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена та підписана 23.10.2020 року. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя Л.А. Коваль Суддя Т.А. Верхогляд