LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4822723/1691/19

від 20.10.2020 ·

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 жовтня 2020 року м. Чернівці справа № 723/1691/19 провадження 22-з/822/52/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Перепелюк І. Б. суддів: Височанської Н.К., Кулянди М.І. секретар Скрипка С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів встановив: У квітні 2019 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів залишено без розгляду за заявою позивача, і при цьому питання про відшкодування судових витрат судом не вирішувалось в зв`язку із відсутністю відповідних ініціатив з боку сторін спору. Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про компенсацію витрат на правничу допомогу. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задоволено, ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 29 квітня 2020 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7 300 грн. витрат на професійну правничу допомогу. 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі, в якій просить вирішити питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. понесених ОСОБА_1 за надання їй професійної правничої допомоги. Колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, відповідно до ст.133 ЦПК України. При прийнятті 21 вересня 2020 року постанови Чернівецького апеляційного суду розподіл судових витрат не був вирішений. Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 у даній справі був адвокат Ткаченко О.Ю., який діяв на підставі ордеру серії ЧЦ № 31726 та договору про надання правової допомоги від 01 серпня 2020 року. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу 28 версня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Ткаченко О.Ю. подав до Чернівецького апеляційного суду клопотання про стягнення витрат понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу, з детальним описом робіт Акт здачі-прийняття наданих послуг, виконаних адвокатом та квитанцію до прибуткового ордеру від 25 вересня 2020 року про оплату ОСОБА_1 наданих адвокатських послуг в сумі 8000 грн. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Зі змісту статей10,11,12,13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Такий висновок викладений у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19. Клопотання ОСОБА_3 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу чи заперечення щодо неспівмірності цих витрат до апеляційного суду не надходило. За відсутності заперечень з боку сторони позивача, щодо розміру витрат понесених відповідачем на оплату професійної правничої допомоги, апеляційний суд вважає, що такі витрати підлягають стягненню в повному обсязі. Відповідно до вимог ч.13ст.141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 8ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Ткаченко О.Ю. у відповідності до зазначених вище вимог процесуального закону в апеляційній скарзі зробив відповідну заяву про відшкодування витрат за надання ОСОБА_1 правничої допомоги в Чернівецькому апеляційному суді та протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення подав докази понесення цих витрат. Враховуючи зазначене, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу надану адвокатом Ткаченко О.Ю. при розгляді апеляційної скарги в розмірі 8000 грн. Керуючись ст. ст. 270, 368, 374, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови 22 жовтня 2020 року. Головуючий І.Б. Перепелюк Судді: Н.К. Височанська М.І. Кулянда

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»