Постанова 4818 № 623/1360/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 22 жовтня 2020 року м.Харків справа № 623/1360/19 провадження № 22-ц/818/4189/20 провадження № 22-ц/818/4190/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 на стороні відповідача, третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 на стороні відповідача комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 червня 2020 року та на додаткове рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 червня 2020 року, постановлені під головуванням судді Бєссонової Т.Д., в залі суду в місті Ізюм Харківської області, - в с т а н о в и в: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 на стороні відповідача комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 червня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на користь ОСОБА_1 вартість відновлюваного ремонту розмірі 86 016,68 грн., франшизу у розмірі 2 000 грн., а також судовий збір у розмірі 880,17 грн. Додатковим рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 червня 2020 року стягнуто з Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2 500 грн. В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ліміт відповідальності становить 100 000 грн. Незважаючи на те, що звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого позивачці внаслідок ДТП, встановлено вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 234 479,52 грн., а без урахування фізичного зносу 400 035,21 грн., - позивачка добровільно погодилася на вартість відновлювального ремонту свого автомобіля на суму 69 425 грн. Відповідач вважає, що спір між сторонами був вирішений у позасудовому порядку. ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу, просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 червня 2020 року та додаткове рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 червня 2020 року залишити без змін. Позивачка зазначила, що посилання відповідача на звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля від 06.02.2019 року є безпідставним, оскільки у справі проводилася автотоварознавча експертиза. А в позасудовому порядку спір врегульовано виключно з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», а не з винуватцем ДТП. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки страховик за полісом виплатив страхове відшкодування у розмірі 70 925 грн., він виконав своє зобов`язання перед потерпілим в повному обсязі, а різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «FORD FUSION» д.н. НОМЕР_1 , та сумою вартості відновлювального ремонту автомобіля, зобов`язаний відшкодувати саме відповідач у розмірі 86 016,68 грн. (158 941,68 грн. -72 925 грн.). Також з відповідача підлягає стягненню франшиза у розмірі 2 000 грн., судові витрати та витрати на правову допомогу у розмірі 2 500 грн. Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що 02 січня 2019 року по вул. Весняна у місті Харкові, при виїзді на нерегульоване перехрестя з автодорогою Київ-Харків-Довжанський, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ 3110, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15 січня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним в вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу (а.с. 21 т.1). Відповідно до довідки № 232 від 11.03.2019 року директора КП «Благоустрій міста Ізюма» ОСОБА_4 станом на 02 січня 2019 року ОСОБА_2 працював в комунальному підприємстві «Благоустрій міста Ізюма» (а.с. 17 т.1). Власником автомобіля марки ГАЗ модель 3110 номер шасі НОМЕР_3 , білого кольору, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 є КП «Благоустрій міста Ізюма». (а.с. 19 т.1). На момент зазначеної вище ДТП цивільно-правова відповідальність Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відповідно до Поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6434461, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн., розмір франшизи - 2000 грн., забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки ГАЗ-3110, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.18 т.1). Позивачка ОСОБА_1 є власником автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за договором купівлі-продажу 6347/2019/1444225 транспортного засобу Харківська область/м. Харків від 03.05.2019 року (а.с.20,85 т.1). 11 січня 2019 року ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було здійснено огляд транспортного засобу після ДТП, за результатами якого складено Акт та встановлено, що загальна сума матеріального збитку, завдана власнику автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 69 425,93 грн. (а.с.92-97 т.1). 24 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про виплату страхового відшкодування в якій зазначила, що погоджується з вартістю відновлювального ремонту згідно розрахунку AUDATEX в сумі 69425 гривень та з тим, що розрахунок страхового відшкодування може бути здійснено з вирахуванням величини фізичного зносу, евакуатор 3500 грн. Про франшизу за полісом в розмірі 2 000 грн. повідомлена (а.с. 213 т.1). Листом від 31 січня 2019 року за вих. № 846 ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп» повідомила ОСОБА_1 про те, що розмір страхового відшкодування, який підлягає до сплати, становить 70 925 грн., франшиза - 2 000 грн. (а.с. 22 т.1). Сторони не заперечують, що страхове відшкодування у розмірі 70 925 грн. було виплачено ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп» позивачу. Відповідно до звіту № 34/02-19 від 06 лютого 2019 року про оцінку вартості матеріального збитку вартість відновлювального ремонту пошкодженого під час вказаної ДТП належного позивачу транспортного засобу марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 234 479,52 грн., вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля без урахування фізичного зносу вузлів і деталей складає 400 035,21 грн., ринкова вартість легкового автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту ДТП становить 439 103,27 грн. (а.с. 25-35 т.1). Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 13061 від 21.12.2019 року згідно до варіанту 2: -Величина матеріального збитку, завданого власнику FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП (02.01.2019 року) складає 72 998,95 грн. -Вартість відновленого ремонту автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП (02.01.2019 року) складає 158 941,68 грн. -Вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП (02.01.2019 року) складає 72 998,95 грн. -Ринкова вартість автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент проведення експертизи (21.12.2019 року) складає 296 747,08 грн. -Ринкова вартість складників автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , які потребують в наслідок ДТП (02.01.2019 року) складає 45 107,48 грн.(а.с. 147-156 т.1). Як на підставу позовних вимог, з урахуванням зменшення та уточнення (а.с.184-186 т.1), ОСОБА_1 посилалася на те, що вартість відновленого ремонту її автомобіля складає 158 941,68 грн. Не заперечувала отриманого нею страхового відшкодування у розмірі 72 925 грн. Вважає, що наявні підстави для стягнення з Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на її користь вартість відновлюваного ремонту розмірі 86 016,68 грн. (158941,68 грн. 72 925 грн.), франшизу у розмірі 2 000 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн., а також судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Системний аналіз статей 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку, що факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоду (боржник). За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом або договором передбачено такий обов`язок. Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Згідно зі ст.6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Матеріали справи свідчать про те, що винним у ДТП, яка сталася 02 січня 2019 року, визнано ОСОБА_2 (а.с. 21 т.1). Відповідно до довідки № 232 від 11.03.2019 року директора КП «Благоустрій міста Ізюма» Бриль Ю.О. станом на 02 січня 2019 року ОСОБА_2 працював в комунальному підприємстві «Благоустрій міста Ізюма» (а.с. 17 т.1). Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Власником автомобіля марки ГАЗ модель 3110, білого кольору, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , є КП «Благоустрій міста Ізюма» (а.с. 19 т.1). На момент зазначеної вище ДТП цивільно-правова відповідальність Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відповідно до Поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6434461, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн., розмір франшизи - 2000 грн., забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки ГАЗ-3110, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.18 т.1). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). З матеріалів справи убачається, що 24 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про виплату страхового відшкодування, в якій зазначила, що погоджується з вартістю відновлювального ремонту згідно розрахунку AUDATEX в сумі 69 425 гривень та з тим, що розрахунок страхового відшкодування може бути здійснено з вирахуванням величини фізичного зносу, евакуатор 3500 грн. Про франшизу за полісом в розмірі 2 000 грн. повідомлена (а.с. 213 т.1). Листом від 31 січня 2019 року за вих. № 846 ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп» повідомила ОСОБА_1 про те, що розмір страхового відшкодування, який підлягає до сплати, становить 70 925 грн., франшиза - 2 000 грн. (а.с. 22 т.1). Сторони не заперечують, що страхове відшкодування у розмірі 70 925 грн. було виплачено ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп» позивачу. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 13061 від 21.12.2019 року згідно до варіанту 2: -Величина матеріального збитку, завданого власнику FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП (02.01.2019 року) складає 72 998,95 грн. -Вартість відновленого ремонту автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП (02.01.2019 року) складає 158 941,68 грн. -Вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП (02.01.2019 року) складає 72 998,95 грн. -Ринкова вартість автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент проведення експертизи (21.12.2019 року) складає 296 747,08 грн. -Ринкова вартість складників автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , які потребують в наслідок ДТП (02.01.2019 року) складає 45 107,48 грн.(а.с. 147-156 т.1). Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Аналогічну правову позицію викладено в постанові пленум Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 №6 в пункті 9 абзацу

4. Суд першої інстанції помилково обчислював розмір матеріальної шкоди, завданої позивачці внаслідок ДТП, з урахуванням вартості відновленого ремонту (158 941,68 грн.), оскільки доказів понесених позивачкою зазначених витрат матеріали справи не містять. Колегія суддів вважає, що при визначенні розміру матеріальної шкоди, завданої позивачці внаслідок ДТП, яка сталася 02 січня 2019 року, слід враховувати саме вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля на момент ДТП. Так, зокрема, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля FORD FUSION, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент ДТП (02.01.2019 року) складає 72 998,95 грн., що встановлено висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 13061 від 21.12.2019 року. Відповідно до Поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6434461, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн., розмір франшизи - 2000 грн., забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки ГАЗ-3110, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вимоги ст. 1194 ЦК України встановлюють обов`язок особи відшкодувати перевищення розміру спричиненої ним шкоди над розміром страхового відшкодування лише у разі належного та повного виконання страховою компанією своїх обов`язків. Матеріали справи свідчать про те, що ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплатило страхове відшкодування позивачці у розмірі 70 925 грн. Вказана сума була погоджена страховою компанією та ОСОБА_1 . Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказувала, що наявні підстави для стягнення з Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на її користь вартість відновлюваного ремонту у розмірі 86 016,68 грн. (158 941,68 грн. 72 925 грн.). Разом з тим відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на вчинення певних дій позивач, в силу ст. 12 ЦПК України, зобов`язана довести правову та фактичну підставу своїх вимог. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2020 року за заявою позивачки, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення залишку суми страхового відшкодування у розмірі ліміту відповідальності 27 025 грн., - залишено без розгляду (а.с.182,183, 190 т.1). Збитки позивачки, завдані їй в результаті ДТП, яка мала місце 02 січня 2019 року (72 998,95 грн.), не перевищують межі страхового ліміту (100 000 грн.). Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 вартість відновлюваного ремонту у розмірі 86 016,68 грн. (158 941,68 грн. 72 925 грн.), не врахувавши при цьому, що розмір матеріального збитку визначається саме з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля на момент ДТП. Натомість вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля на момент ДТП складає 72 998,95 грн., що знаходиться в межах страхового ліміту. Колегія суддів вважає, що у задоволенні позову про стягнення вартості відновлювального ремонту слід відмовити. При цьому висновок суду першої інстанції про те, що саме з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню франшиза у розмірі 2 000 грн., - відповідає вимогам закону, з огляду на таке. Поняття «франшиза» міститься в статті 9 Закону України «Про страхування», відповідно до якої франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. У ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (п. 36.6 ст. 36 Закону). Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами. Частиною 1, 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу. З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 червня 2020 року слід змінити. Позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. З Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на користь ОСОБА_1 слід стягнути франшизу у розмірі 2 000 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Встановлено, що, з урахуванням уточнених позовних вимог, при подачі позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 880,17 грн. Позовні вимоги підлягають задоволенню на 2,27% (з 88 016,68 грн. до 2000 грн.). У зв`язку з цим з Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 20 грн. (2,27% від 880,17 грн.). Разом з тим відповідачем за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1 290,25 грн. Вимоги апеляційної скарги Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» підлягають частковому задоволенню (на 97,73%), тому з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1260,96 грн. (97,73% від 1 290,25 грн.). Крім того додаткове рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 червня 2020 року також підлягає зміні, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені витрати на правову допомогу в сумі 800 грн. Зазначена сума, на думку суду, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції в оскаржуваній частині рішення. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» задовольнити частково. Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 11 червня 2020 року та додаткове рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 червня 2020 року змінити. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 2 000 грн. Стягнути з Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 260,96 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова