Постанова Харківський апеляційний суд № 615/784/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) «22» жовтня 2020 року м. Харків справа № 615/784/19 провадження № 22-з/818/287/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач), суддів - Котелевець А.В., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивачка ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2019 року в складі судді Токмакової А.П. в с т а н о в и в: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері та просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 2000,00 грн з урахуванням індексації кожного місяця, починаючи з дати подання позову, і довічно. Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, вирішено питання щодо судових витрат. На вказане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Постановою Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Валківського районного суду Харківської області від 10 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 500,00 грн щомісячно з дня пред`явлення позову 22 травня 2019 року; стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 480,25 грн. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що при прийнятті постанови про стягнення з відповідача аліментів не зазначено строк, на який призначено стягнення аліментів, що фактично унеможливлює виконання судового рішення. Просила ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти у розмірі 500,00 грн щомісячно з дня пред`явлення позову 22 травня 2019 року, довічно. Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути заяву в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви вважає, що заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково. Згідно з частиною 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у позовній заяві просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 2000,00 грн з урахуванням індексації кожного місяця, починаючи з дати подання позову, і довічно. Постановою Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 500,00 грн щомісячно з дня пред`явлення позову 22 травня 2019 року. При цьому, строк, на який призначено стягнення аліментів, у судовому рішенні не зазначено. На виконання вказаного судового рішення Валківським районним судом Харківської області 03 червня 2020 року видано виконавчий лист. Як вбачається з повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 02 липня 2020 року № 13651, державним виконавцем повернуто ОСОБА_1 виконавчий документ без виконання у зв`язку з тим, що у ньому не зазначено дату або обставину, до якої необхідно проводити стягнення аліментів (а. с. 175). У липні 2020 року ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про роз`яснення постанови Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року, яку ухвалою Харківського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року залишено без задоволення та роз`яснено її право на звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення (а. с. 186). Згідно з частиною першою статті 202 СК Україниповнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі. СК України не містить спеціальної норми, яка закріплювала б підстави припинення зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків. Виходячи з системного аналізу норм СК України можна зробити висновок, що зобов`язання по утриманню батьків припиняється у випадку, якщо відпадає хоча одна з умов, на підставі яких воно виникло. Таким чином, обов`язок повнолітніх дочки, сина по утриманню батьків припиняється у випадку: а) поновлення працездатності матері, батька; б) припинення потреби матері, батька в матеріальній допомозі. Поновлення працездатності матері або батька підтверджується відповідними документами, тому встановлення цього рішенням суду не потрібно. Право на утримання припиняється від дня настання зазначеної обставини автоматично. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, 1952 року народження, з 19 серпня 1997 року набула статусу пенсіонера, тому поновлення працездатності ОСОБА_1 в даному випадку виключається (а. с. 5, 7). У іншому випадку обов`язок припиняється за рішенням суду, якщо припинення потреби матері, батька в матеріальній допомозі встановлено в судовому засіданні. Факт припинення потреби в матеріальній допомозі може бути предметом спору, тому у всіх випадках підлягає встановленню в судовому порядку і доказуванню заінтересованою стороною. Стягнення аліментів припиняється від дня набрання законної сили рішенням суду. Крім того, у разі зміни матеріального стану платника аліментів він також може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру стягуваних з нього аліментів. Таким чином, аліменти на утримання матері підлягають стягненню з відповідача до зміни матеріального стану сторін. Разом з тим, вимоги ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача аліментів на її утримання довічно задоволенню не підлягають, оскільки її потреба у матеріальній допомозі може припинитися у будь-який час у зв`язку зі зміною матеріального стану. Виходячи з викладеного та враховуючи, що строк виконання обов`язку повнолітніх дочки, сина щодо утримання батьків є складовою резолютивної частини рішення суду, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення, яким зазначити, що стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання в розмірі 500,00 грн щомісячно має здійснюватися з дня подачі позову до суду, тобто з 22 травня 2019 року, до зміни матеріального стану сторін. Керуючись ст. ст. 270, 368, ст. ст.381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утриманні матері задовольнити частково. Абзац п`ятий резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року після слів "22 травня 2019 року" доповнити наступним: "до зміни матеріального стану сторін". В іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утриманні матері відмовити. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді А.В. Котелевець О.Ю. Тичкова Повний текст додаткової постанови складено 22 жовтня 2020 року.