Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 348/2523/18

Справа № 348/2523/18 Провадження № 22-ц/4808/961/20 Головуючий у 1 інстанції Грещук Р. П. Суддя-доповідач Максюта ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О., суддів Василишин Л.В., Горейко М.Д., секретаря Петріва Д.Б., з участю представника апелянта ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 адвоката Куцого О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину,за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Грещуком Р.П. 07 липня 2020 року у місті Надвірна Івано-Франківської області, в с т а н о в и в : У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину (а.с.1-5). 24.05.2019 року ОСОБА_2 подала клопотання про призначення по даній справі судової будівельно-технічної та судової автотоварознавчої експертиз з метою визначення вартості нерухомого майна та транспортних засобів станом на день смерті ОСОБА_4 , оскільки вони з відповідачем, як спадкоємцем останнього, не можуть дійти згоди щодо вартості майна. На вирішення будівельно-технічної експертизи просила поставити наступні питання: яка ринкова вартість домоволодіння, загальною площею 164,4 кв.м, житловою площею 89,9 кв.м., яке знаходиться по АДРЕСА_1 станом на 06.03.2018р.; на вирішення судової автотоварознавчої експертизи поставити такі питання: яка ринкова вартість автомобіля марки ВАЗ 2106, 1979 року випуску, кузов НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , власником якого був ОСОБА_5 , станом на 06.03.2018р.; яка ринкова вартість автомобіля марки DAEWOO NEXIA, 2008 року випуску, кузов НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , власником якого був ОСОБА_4 , станом на 06.03.2018р. (а.с.151-152). Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2020 року призначено в даній справі:1) судову будівельно-технічну експертизу, яку доручено провести судовому експерту Максимчину А.Д. ( АДРЕСА_2 ), на вирішення експертизи винесено питання щодо ринкової вартості домоволодіння, загальною площею 164,4 м.кв., житловою площею 89,9 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 06.03.2018 року 2) судову автотоварознавчу експертизу, яку доручено провести судовим експертам Судово-експертної Приватної фірми «ЕКСПО-ФІРМА» (м. Косів, вул. Гвардійська, 9, Івано-Франківської області), на вирішення експертизи винесено питання щодо ринкової вартості автомобілів марки «ВАЗ 2106» 1979 року випуску, кузов НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , марки «DAEWOO NEXIA» 2008 року випуску, кузов НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_4 , власником яких був ОСОБА_4 , станом на 06.03.2018 року. На час проведення судової експертизи провадження по справі зупинено (а.с.202-203). Не погодившись з ухвалою суду представник ОСОБА_3 адвокат Госедло О.Д. подав апеляційну скаргу, у якій зазначено, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. В розумінні ст.197 ЦПК України питання про всі докази, зокрема висновок експерта, мають бути вирішені саме у підготовчому засіданні, а не на будь-якій іншій стадії судового провадження. В даному випадку до закриття підготовчого судового засідання подане клопотання про призначення експертизи. Також суду та учасникам справи було відомо про те, що вартість нерухомого майна та транспортних засобів відсутня. Тобто, судом, в порушення вимог ст.197 ЦПК України, не було призначено експертизу в підготовчому судовому засіданні. Крім того, в ухвалі суду першої інстанції про витребування доказів від 16.10.2018 року у справі №348/2170/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину, витребувано у приватного нотаріуса інформацію щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 . Одночасно в ухвалі було роз`яснено ОСОБА_2 , що у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів, чого ОСОБА_2 не було зроблено. У зв`язку з цим, 20.11.2018 року Надвірнянським районним судом постановлено ухвалу про скасування ухвали від 16.10.2018 року про забезпечення доказів та роз`яснено позивачці, що отримані судом докази не можуть бути використані в іншій справі. В розумінні ст. 78 ЦПК України ці докази є недопустимими. Однак, всупереч даної ухвали ОСОБА_2 використала витребувані докази в іншій справі. Таким чином, ОСОБА_2 могла самостійно надати суду висновки експертиз, оскільки мала всі необхідні матеріали для пред`явлення експерту для надання висновку про оцінку нерухомого та рухомого майна до проведення підготовчого засідання в даній справі, в тому числі і до подання позовної заяви. Справа розглядається довготривалий час і порушені всі розумні строки її розгляду, а призначення експертизи призведе до надмірної тривалості її розгляду. Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.211-214). ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що ухвалу постановлено без порушень норм матеріального і процесуального права. Пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ №8 від 30.05.1997р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», передбачено, що «призначення експертизи в цивільних справах допускається як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього». Жодних доказів на підставі ухвали Надвірнянського районного суду про забезпечення доказів від 16.10.2018р. не витребовувалося, а лише спадкова справа, з якої стало відомо коло спадкоємців. На час витребування спадкової справи дані про спадкову масу були відсутні. Тільки в даному провадженні ухвалою Надвірнянського районного суду від 20.12.2018р. за її клопотанням витребувано інформацію про рухоме та нерухоме майно, належне спадкодавцю на час смерті. На підставі даних доказів постановлено оскаржувану ухвалу про призначення експертиз. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги (а.с.226-227). Вислухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 адвоката Куцого О.С., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав. Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 подано позов після смерті ОСОБА_4 до його спадкоємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від злочину на підставі положень ст. 1282 ЦК України (а.с.1-5). 24.05.2019 року позивачкою ОСОБА_2 подано клопотання про призначення по даній справі судової будівельно-технічної та судової автотоварознавчої експертизи. Підставою для призначення експертизи є те, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Оскільки добровільно з відповідачем (спадкоємцем) не можуть визначити вартість належного спадкодавцю майна, то для визначення вартості нерухомого майна та транспортних засобів станом на день смерті ОСОБА_4 є потреба у спеціальних знаннях, а отже і в призначенні та проведенні даних експертиз (а.с.151-152). Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з положень статей 103, 252 ЦПК України, встановивши, що з метою визначення вартості нерухомого майна та транспортних засобів на день смерті ОСОБА_4 , для правильного вирішення справи по суті слід призначити судову будівельно-технічну та судову автотоварознавчу експертизи. Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального права та не суперечить завданням цивільного судочинства з огляду на таке. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на забезпечення судом доказів, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Одними з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із предмету спору, а також з огляду на положення ст. 81 ЦПК України, з метою забезпечення виконання позивачем свого процесуального обов`язку з доведення обставин, на які позивач посилається як підставу своїх вимог, а також виконання завдання цивільного судочинства щодо вирішення спору по суті, суд дійшов правильного висновку про задоволення клопотання щодо призначення по справі судової будівельно-технічної та судової автотоварознавчої експертиз. Колегія суддів наголошує на тому, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Вирішуючи питання про призначення експертизи, суд першої інстанції вірно виходив з того, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання. Доводи апеляційної скарги про те, що призначення у справі експертизи є недоцільним та призведе до затягування судового процесу, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідь на поставлені судом питання мають значення для повного та об`єктивного вирішення спору, враховуючи, що згідно з положеннями статті 1282 ЦК України на спадкоємців може бути покладений тягар цивільно-правової відповідальності лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Крім того, в силу ст.ст. 197 та 222 ЦПК України суд має обов`язок щодо розгляду усіх заяв та клопотань, заявлених учасниками процесу, тому дії суду щодо розгляду клопотання, заявленого, але не розглянутого у підготовчому судовому засіданні, слід вважати правильними під час розгляду справи по суті, оскільки це забезпечує дотримання прав учасників процесу та виконання судом завдання цивільного судочинства. Європейський Суд з прав людини визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадках, коли національні суди ухвалювали рішення, коли було відмовлено у можливості представити певні докази (справа Мантованеллі проти Франції 1997 рік), зокрема, висновки експертів (справа Бьоніш проти Австрії (п. 32 рішення від 06 травня 1985 року). Ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі відмови у задоволенні заяви про призначення експертизи у зв`язку із ненаданням висновків експертів на замовлення сторони або через причину пропуску стадії судового процесу (підготовчого судового засідання), коли така експертиза необхідна для вирішення спору по суті, слід розцінювати як надмірний формалізм, який призведе до порушення прав учасників судового процесу. З огляду на викладене, наведені вище доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду. Призначення експертизи не порушує права відповідача, так як є способом доведення своїх вимог та заперечень учасниками справи. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про призначення судової будівельно-технічної та судової автотоварознавчої експертиз в даній справі постановлена з додержанням вимог закону, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст.374,375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області про призначення експертизи від 07 липня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і у касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий: І.О. Максюта Судді: Л.В.Василишин М.Д. Горейко Повний текст постанови складено 20 жовтня 2020 року.