Постанова 4804 № 235/1201/20

Єдиний унікальний номер 235/1201/20 Номер провадження 22-ц/804/2479/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого - судді: Мірути О.А. суддів: Тимченко О.О., Халаджи О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмут цивільну справу № 235/1201/20 за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 , яка є третьою особою, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на майно на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2020 року (суддя Хмельова С.М.),- ВСТАНОВИВ: 20 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на майно, третя особа ОСОБА_1 . 27 травня 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, про встановлення факту родинного зв`язку, про встановлення факту кровного споріднення. Ухвалою судді від 27 травня 2020 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , яка є третьою особою, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Покровської міської ради про визнання права власності на майно, та повернуто її ОСОБА_1 . 12 червня 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту родинного зв`язку та кровного споріднення. Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2020 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , яка є третьою особою, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на майно та повернуто її ОСОБА_1 . Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2020 року про відмовлення у прийнятті зустрічної позовної заяви та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів. Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що з апеляційною скаргою вона не згодна, а ухвала суду є законною та обґрунтованою. Звертає увагу суду той факт, що ОСОБА_1 отримала ухвалу про відкриття провадження по справі 19 березня 2020 року, не скористалася своїм правом у передбачений законом строк та не звернулася своєчасно до суду з зустрічною позовною заявою. Крім того, вказує, що в Красноармійському міськрайонному суді Донецької області вже розглядається справа за позовом ОСОБА_1 за участі тих самих сторін по справі, що й в цієї справи «Про встановлення фактів прийняття спадщини, родинного та керівного споріднення та визнання права власності на спадкове майно», дана позовна заява була подана до суду 04 лютого 2019 року номер вказаної цивільної справи 235/754/19. Тому вважає, що ОСОБА_1 звертаючись до суду вдруге з тими самими позовними вимогами до одних і тих же сторін по справі, що з приводу одного й того же предмету та однією і тією же підстави є ні чим іншим як зловживанням своїми правами, про що в оскаржуваній нею ухвалі суду від 16 червня 2020 року було зазначено судом. Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. За правилами статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви, про що постановляє ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, в якій, на ряду з іншим, зазначає строк для подання відповідачем відзиву на позов (частина 1, пункт 8 частини 2). З вимог ст. 181 ЦПК України, вбачається, що у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою шостою статті 178 цього Кодексу. Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті. Як вбачаться з матеріалів справи ОСОБА_2 у лютому 2020 року звернулася до суду з позовною заявою до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на майно, третя особа ОСОБА_1 . Відповідно до ухвали суду від 05 березня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. (а.с.10). З ухвали суду про прийняття до провадження у справі від 05 березня 2020 року вбачається, що судом був встановлений строк для подання третій особі пояснень в 15-денний строк з дня вручення, а також щодо відзиву в 5 денний строк з дня його отримання. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 таким наданим їй правом не скористалася та у визначений судом строк не надала письмовий відзив на позов ОСОБА_2 . Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, а також відмовлено у задоволені клопотанні третьої особи ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі. 27 травня 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, про встановлення факту родинного зв`язку, про встановлення факту кровного споріднення. Ухвалою судді від 27 травня 2020 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , яка є третьою особою, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Покровської міської ради про визнання права власності на майно, та повернуто її ОСОБА_1 . До судового засідання 27 травня 2020 року не з`явилась третя особа та її представник у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 19.06.2020 року. 12 червня 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, про встановлення факту родинного зв`язку, про встановлення факту кровного споріднення. Предметом поданої ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви є встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту родинного зв`язку та встановлення факту кровного споріднення. Відмовляючи у прийнятті до спільного розгляду з цивільною справою № 235/1201/20 позовної заяви ОСОБА_2 з позовом до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на майно, третя особа ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що зустрічний позов поданий з порушенням строків передбачених ст. 193 ЦПК України, крім того ст. 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, крім іншого, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Згідно ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним. Тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу. Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом та подання зустрічного позову у строк, визначений для подання відзиву. Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову, суд першої інстанції вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову, чи поданий зустрічний позов у строк для подання відзиву на позов. Аналогічний зміст містить й п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року. Відповідно до ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. Згідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, того що враховуючи, що зустрічна позовна заява подана до суду з порушенням процесуальних строків та порядку, суд не вбачає підстав для прийняття до свого провадження зустрічної позовної заяви. Крім того, відмовляючи у прийнятті зустрічної позовної заяви суд першої інстанції послався на те, що 04.02.2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Ухвалою суду від 11.02.2019 року відкрито провадження у справі. ОСОБА_2 залучено до участі у справі № 235/754/19 ухвалою суду від 21 квітня 2020 року, тобто вже після проведення підготовчого судового засідання у даній справі № 235/1201/20. 21 травня 2020 року ухвалою суду зупинено провадження у цивільній справі № 235/754/19 до розгляду цивільної справи № 235/1201/20, яка порушена за позовом ОСОБА_2 . Про наявність цивільної справи № 235/754/19 у провадженні суду ані ОСОБА_3 ані її представник не повідомили. Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об`єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам процесуального права з наступних підстав. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основним засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права. При цьому, пунктом 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Отже, відмова у відкритті провадження, серед іншого, можлива за умови, що у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору (позову), який розглядається між тими самими сторони, про той самий предмет спору і з тих самих підстав. Необхідність застосування пункту 3 частини 2 статті 186 ЦПК України обумовлена, зокрема, неприпустимістю розгляду судами одного і того ж спору двічі. Підставою для прийняття судового рішення про відмову у відкритті провадження у справі може бути наявність на час вирішення питання про відкриття провадження у справі відомостей про те, що у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Для застосування вказаної підстави для відмови у відкритті провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто, коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави відмовити у відкритті провадження у справі. ОСОБА_1 не заперечується тотожність її позовної заяви по цивільній справі № 235/754/19. За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для відмови у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 , яка є третьою за позовом ОСОБА_2 до Покровської міської ради Донецької області про визнання права власності на майно, оскільки 21 квітня 2020 року було вирішення питання про залучення до часті у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору по цивільній справ за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про встановлення факту прийняття спадщини, постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору ОСОБА_4 , яка діє і інтересах малолітньої ОСОБА_5 , тобто аналогічна цивільна справа (цивільна справа № 235/754/19) зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що, позовні вимоги третьої особи, яка подала позов, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмету спору, що вже виник між сторонами. . З урахуванням викладеного, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала позбавляє ОСОБА_1 права на справедливий суд, оскільки відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви у справі не позбавляє її права на розгляд цивільної справи за № 235/754/19 за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області про встановлення факту прийняття спадщини,постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 , яка діє і інтересах малолітньої ОСОБА_5 . Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2020 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Судді: