Ухвала КАС ВС № 340/2644/19

УХВАЛА 22 жовтня 2020 року м. Київ справа № 340/2644/19 адміністративне провадження № К/9901/25454/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 340/2644/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростенд-Груп» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень , установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євростенд-Груп» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 жовтня 2019 року: - № 00000050504, яким за порушення пп.145.1.257 п.14.1 статті 14, пп.134.1.1 п.134.1 статті 134, пп.139.2.1 пп.139.2 статті 139, пп.140.5.10 п. 140.5 статті 140 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 55969,00 грн та застосовано штрафні санкції в сумі 13992,00 грн. - № 00000070504, яким за порушення пп.54.3.3 п.54.3 статті 54, пп.58.1 статті 58, статті 120-1 Податкового кодексу України, за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 994507,27 грн. застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 497253,64 грн. - № 00000060504, яким за порушення пп.14.1.1, пп.14.1.257 п.14.1 статті 14, статті 44, п.198.1., п.198.2, п.198.3 п.198.5 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1155710,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 288928,00 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2019 року № 00000060504 в частині нарахування основного платежу в сумі 161 203,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40 301,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України. У касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, відповідач посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не було надано відповідної правової оцінки усім доказам та обґрунтуванням, наведеними контролюючим органом, саме в частині задоволених позовних вимог. Водночас скаржник не зазначає, яким саме доказам та обґрунтуванням не було надано оцінку судами попередніх інстанцій. Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно навести порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав передбачених частинами другої та третьої статті 353 КАС України. Тобто, необхідно зазначити підставу визначену частинами другою та третьою 353 КАС України, а також обґрунтувати наявність порушення процедури розгляду справи передбаченого частиною другою статті 353 КАС України та обґрунтувати наявність такої підстави. Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, прийнятність доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено. Водночас подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, з огляду на зміст оскаржуваних судових рішень, задовольняючи частково позовні вимоги, суди надавали правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам у сукупності зі встановленими фактичними обставинами. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, - ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 340/2644/19 - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов