Ухвала КАС ВС № 640/4126/19

УХВАЛА 22 жовтня 2020 року м. Київ справа № 640/4126/19 адміністративне провадження № К/9901/26354/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Яковенка М. М., Дашутіна І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 640/4126/19 за адміністративним позовом акціонерного товариства «Київенерго» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року частково задоволено позовні вимоги. Визнано протиправними та скасовано податкові вимоги № Ю-65-17 від 16 січня 2019 року, від 14 лютого 2019 року, від 15 березня 2019 року, від 12 квітня 2019 року, від 14 травня 2019 року та від 04 червня 2019 року, винесені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби. Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати платежі з 31 липня 2018 року по 07 вересня 2018 року та грудень 2018 року згідно платіжних доручень в рахунок сплати Акціонерним товариством «Київенерго» єдиного внеску. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто на користь акціонерного товариства «Київенерго» витрати по сплаті судового збору у пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 20170,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 25 червня 2020 року звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подачі заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши поважні причини його пропуску та надавши відповідні докази, а також шляхом надання доказів сплати судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року; відмовлено у відкритті апеляційного провадження. 13 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі. При цьому скаржник зазначає, що ситуація з обмеженим фінансування судового збору унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого. За правилами ч. 1 ст. 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Постановляючи ухвалу від 14 вересня 2020 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не наведено об`єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. В обґрунтування касаційної скарги та причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник мотивує відсутністю фінансування на сплату судового збору. Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення у цій справі ухвалено судом першої інстанції 19 серпня 2019 року, копію зазначеного рішення відповідач отримав 03 вересня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Проте, апеляційну скаргу Офіс великих платників податків ДПС подав до суду першої інстанції лише 25 червня 2020 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження. Крім цього, апеляційний суд зазначив, що апелянт помилково посилається на обставини про те, що вперше апеляційна скарга була подана у визначений законом строк, оскільки згідно матеріалів справи та програми «Діловодство спеціалізованого суду» відповідач раніше не звертався до суду з апеляційною скаргою у справі № 640/4126/19. Відтак, звернувшись до суду з апеляційною скаргою 25 червня 2020 року на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року, яке отримане скаржником 03 вересня 2019 року, Офіс великих платників податків ДПС пропустив строк на апеляційне оскарження, а наведені останнім підстави щодо його поновлення не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Відтак, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом ч. 2 ст. 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 3, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 640/4126/19 за адміністративним позовом акціонерного товариства «Київенерго» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов