Ухвала КАС ВС № 420/1496/19

УХВАЛА 21 жовтня 2020 року Київ справа № 420/1496/19 адміністративне провадження № К/9901/23602/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гусака М.Б., Дашутіна І.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №420/1496/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бефініт Ком» до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 14.09.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 11.09.2020. Одночасно ГУ ДПС було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подана 16.03.2020, яку ухвалою від 07.08.2020 Верховний Суд повернув. Враховуючи, що впродовж тривалого часу на рахунки ГУ ДПС було накладено арешт у зв`язку із здійсненням безспірного списання коштів, скаржник не міг своєчасно скористатись своїм правом на касаційне оскарження. Звертає увагу, що касаційна скарга подається не в особистих інтересах ГУ ДПС, а з метою захисту економічних інтересів держави. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 22.09.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження. На виконання вимог цієї ухвали, від ГУ ДПС 12.10.2020 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому повернута. Зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Враховуючи, що впродовж тривалого часу на рахунки ГУ ДПС було накладено арешт у зв`язку із здійсненням безспірного списання коштів, скаржник не міг своєчасно сплати судовий збір та скористатись своїм правом на касаційне оскарження. Крім того, як на підставу поновлення строку, посилається на пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Зазначає, що працівники ГУ ДПС з повною відповідальністю ставляться до введення в країні заходів, пов`язаних із упередженням розповсюдження коронавірусної хвороби, а тому у зв`язку з ростом чисельності випадків захворювання на COVID-19 серед працівників відповідача та після сплати судового збору з метою реалізації права на касаційне оскарження ГУ ДПС було повторно подано касаційну скаргу 11.09.2020. З урахуванням вказаних обставин, просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити такий строк. Однак, клопотання не містить обґрунтування та доказів, що неможливість подання касаційної скарги у більш короткі строки (без зайвих зволікань) з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги, а так само неможливість надання платіжного доручення (враховуючи, що сплата судового збору відбулась ще 05.08.2020), зумовлено обмеженнями впровадженими у зв`язку з карантином. Формальне посилання на ріст чисельності випадків захворювання на COVID-19 серед працівників відповідача, яке не підтверджене належними і допустимими доказами, не може бути безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними. Інші зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху. Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Доводи скаржника про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а саме: про неможливість сплати судового збору при зверненні з касаційною скаргою у цій справі вперше є безпідставними, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама собою сплата судового збору суб`єктом владних повноважень при повторному зверненні до касаційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення касаційного оскарження судового рішення. Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти в можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Отже, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними. На підставі наведеного керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС в Одеській області, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №420/1496/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бефініт Ком» до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак І.В. Дашутін