LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС200/9594/19-а

від 22.10.2020 · Адміністративна

УХВАЛА 22 жовтня 2020 року м. Київ справа № 200/9594/19-а адміністративне провадження № К/9901/25491/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 200/9594/19-а повернуто заявникові. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду апеляційної інстанції та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на його майновий стан, як підставу для зменшення розміру судового збору, що помилково не врахував апеляційний суд і безпідставно повернув апеляційну скаргу заявнику. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке. Установлено, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року було залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору. На адресу Першого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення або відстрочення сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що у позивача скрутне матеріальне становище, позивач тимчасово не працює та не знаходиться за місцем свого проживання. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2020 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_1 про зменшення або відстрочення сплати судового збору, оскільки згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17.12.2019 № 61930, загальний отриманий дохід ОСОБА_1 за перші три квартали 2019 року складає 131090, 32 грн. Разом з тим, апелянтом не надано додаткових доказів, на підтвердження обставин, за яких заявник апеляційної скарги на час подання апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги. 16 липня 2020 року на адресу апеляційного суду від апелянта надійшла заява про зменшення або відстрочення сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що у позивача скрутне матеріальне становище, адже сукупний дохід складається із заробітної плати у розмірі 4623, 87 грн та сплата судового збору є половиною від заробітної плати. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 200/9594/19-а повернуто заявникові. Постановляючи ухвалу від 29 липня 2019 року, суд виходив з того, що апелянтом не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не усунуто недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору за її подання. Так, апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору. Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Відповідно до частини другої, шостої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для продовження строку для сплати судового збору. Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Зважаючи на викладене, повертаючи апеляційну скаргу у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм. Разом з цим, Верховний Суд звертає увагу на те, що за даних обставин, суд апеляційної інстанції, урахувавши майновий стан позивача, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення розміру судового збору, навівши з цього приводу відповідні мотиви. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді О. О. Шишов М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»