Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 6-а-4/08

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 6-а-4/08 пров. № А/857/11238/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Ніколіна В.В. суддів Гінди О.М., Пліша М.А. за участі секретаря судового засідання Кітраль Х.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 вересня 2020 року (суддя - Зейкан І.Ю., м. Вараш) справі за заявою Володимирецької селищної ради про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №6-а-4/08 за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 червня 2007 року,- ВСТАНОВИВ: Володимирецька селищна рада в липні 2020 року звернулася до суду із заявою, у якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 02.02.2009 Володимирецьким районним судом Рівненської області у справі №6-а-4/08 про зміну способу виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 червня 2007 року. На обґрунтування поданої заяви вказує, що на виконанні в Управлінні Державної казначейської служби України у Володимирецькому районі Рівненської області знаходиться виконавчий лист, виданий 02.02.2009 Володимирецьким районним судом Рівненської області у справі №6-а-4/08 про зміну способу виконання постанови Володимирецького районного суду від 05 червня 2007 року, яким з Володимирецької селищної ради стягнуто кошти у сумі 164004,75 грн. для придбання житла ОСОБА_1 . Проте, спосіб виконання постанови Володимирецького районного суду від 05 червня 2007 року у справі №6-а-4/08 остаточно змінений ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року, зокрема, обов`язок майнового характеру про стягнення коштів у сумі 164004,75 грн. замінено на обов`язок немайнового характеру, а саме зобов`язано придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статтей 48, 50 Житлового кодексу України. На підставі вказаної ухвали Вищого адміністративного суду України виданий виконавчий лист, який знаходиться на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (виконавче провадження №31166879). Відтак, заявник вважає, що внаслідок зміни способу виконання судового рішення у Володимирецької селищної ради відсутній обов`язок майнового характеру щодо сплати ОСОБА_1 коштів у сумі 164004,75 грн., що в свою чергу в силу вимог частини другої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для визнання виконавчого листа, виданого 02.02.2009 Володимирецьким районним судом Рівненської області у справі №6-а-4/08таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 вересня 2020 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 02.02.2009 Володимирецьким районним судом Рівненської області у справі №6-а-4/08 за заявою ОСОБА_1 про заміну способу виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 червня 2007 року. Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив ОСОБА_1 , який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, просить таку скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Володимирецької селищної ради. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що попри те, що Вищий адміністративний суд ухвалою від 16 листопада 2011 року змінив спосіб виконання постанови Володимирецького районного суду від 05 червня 2007 року у справі №6-а-4/08, Європейський суд з прав людини своїм рішенням від 06 червня 2013 року у справі «Кононова та інші проти України», у якій розглянута також заява ОСОБА_1 , зобов`язав державу Україну виконати ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року щодо стягнення з Володимирецької селищної ради на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 164004,75 грн. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №6-а-4/08, однак останній до Володимирецького районного суду Рівненської області, якому було доручено забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 20 жовтня 2020 року о 14:30, в режимі відеоконференції, не з`явився. Відтак, оскільки учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки обов`язок боржника про сплату на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 164004,75 грн. припинений 16.11.2011 у зв`язку із внесенням змін до ухвали Володимирецького районного суду від 26 червня 2008 року, на підставі якого видавався вказаний виконавчий лист. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Частиною першою статті 374 КАС України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Згідно частини другої цієї ж статті суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 16 липня 2002 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та Володимирецькою селищною радою, відповідно до якої, за порушення правил обліку осіб, що потребують житла, Володимирецька селищна рада зобов`язалась надати позивачу житло, яке буде в наявності позачергово. В подальшому, за заявою позивача, ухвалою Володимирецького районного суду від 26 червня 2008 року, у зв`язку із тривалим невиконанням рішення суду щодо зобов`язання Володимирецької селищної ради забезпечити ОСОБА_1 житлом відповідно до вказаної мирової угоди (рішення Володимирецького районного суду від 05 червня 2007 року), з метою захисту конституційного права позивача на житло, судом було змінено спосіб виконання постанови Володимирецького районного суду від 05 червня 2007 року та стягнуто з Володимирецької селищної ради в користь позивача кошти в сумі 164004 грн. для придбання житла. Вказана ухвала Володимирецького районного суду від 26 червня 2008 року була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2009 року. Викладені обставини підтверджуються копією виконавчого листа, виданого 02.02.2009 Володимирецьким районним судом Рівненської області у справі №6-а-4/08 про зміну способу виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 червня 2007 року. Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року за результатом розгляду касаційної скарги Володимирецької селищної ради та заступника прокурора Рівненської області, який діяв в інтересах Володимирецької селищної ради, на ухвалу Володимирецького районного суду від 26 червня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2009 року, абзац другий резолютивної частини ухвали Володимирецького районного суду від 26 червня 2008 року викладено у новій редакції. А саме: - «Змінити спосіб виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 липня 2007 року та зобов`язати Володимирецьку селищну раду Рівненської області придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України». Викладені обставини дають підстави для висновку про те, що у зв`язку із зміною ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року в частині зміни способу виконання судового рішення, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2011 року, у Володимирецької селищної ради обов`язок щодо сплати коштів на користь ОСОБА_1 у сумі 164004,75 грн. припинився з дня набрання останньою законної сили, тобто з 16.11.2011. Щодо покликань апелянта на рішення рішення Європейського суду з прав людини від 06 червня 2013 року у справі «Кононова та інші проти України», у якій розглянута також заява ОСОБА_1 , та зобов`язано державу Україну виконати ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року щодо стягнення з Володимирецької селищної ради на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 164004,75 грн., колегія суддів зазначає наступне. Саме тривале невиконання рішень національного суду стало підставою звернення ОСОБА_1 до Європейського суду з прав людини. Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Кононова та інші проти України» від 06 червня 2013 року постановлено, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, постановлено, що було порушення статті 13 Конвенції, постановлено що, держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, а саме за заявою 37355/0828/07/2008 зобов`язано державу Україна виконати рішення національних судів, ухвалених на користь ОСОБА_1 , а саме (згідно тексту рішення та додатку 1 до нього) - ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 16 липня 2002 року, яка змінена ухвалою того ж суду 26 лютого 2008 року (у світлі рішень того ж суду від 05 червня 2007 року та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року) та сплатити протягом трьох місяців на користь заявника (позивача) 3000 євро в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Тому, на час прийняття ЄСПЛ 06 червня 2013 року рішення у справі «Кононова та інші проти України» ухвала Володимирецького районного суду Рівненської області від 26 червня 2008 року передбачала не стягнення на користь ОСОБА_1 коштів на придбання житла, а зобов`язання Володимирецької селищної ради придбати та надати у його користування квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України. Відтак необґрунтованими є доводи скаржника в цій частині. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що внаслідок зміни способу виконання судового рішення у Володимирецької селищної ради відсутній обов`язок майнового характеру щодо сплати ОСОБА_1 коштів у сумі 164004,75 грн., що в свою чергу в силу вимог частини другої статті 374 КАС України є підставою для визнання виконавчого листа, виданого 02.02.2009 Володимирецьким районним судом Рівненської області у справі №6-а-4/08 таким, що не підлягає виконанню. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Враховуючи викладене, ухвала Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 вересня 2020 року та постанова апеляційного суду за наслідками її апеляційного перегляду не підлягають касаційному перегляду згідно з нормами КАС України. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 01 квітня 2020 року у справі №2а-3182/10/1170. Керуючись частиною третьою статті 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 22 жовтня 2020 року.