Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1134/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1134/20 ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві заяву представника ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання протиправними та скасування розпорядження та рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 10.12.2019 №0317/1683 про припинення виплати допомоги та позбавлення права на отримання допомоги на 6 місяців сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача оформлене повідомленням про припинення виплати державної соціальної допомоги від 07.02.2020 про припинення виплати допомоги з 01.01.2020 сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - зобов`язати відповідача поновити виплату державної соціальної допомоги сім`ї ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на корсить ОСОБА_1 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень) витрат на правничу (правову) допомогу. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року залишено без змін, додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року залишено без змін. 22 липня 2020 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Прокоф`єва Б.І. про відшкодування судових витрат, в якій він просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат позивача, а саме витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви представника позивача адвоката Прокоф`єва Б.І. про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 09 липня 2020 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат. При цьому, у відзиві на апеляційну скаргу представником позивача було зазначено про орієнтовний розрахунок суми витрат Лещенко Ірини Сергіївни на професійну правничу допомогу та надано відповідний документ попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Приписи частини третьої статті 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому в силу положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17. Колегія суддів також звертає увагу, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У поданій заяві представник позивача вказує, що з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року позивач ознайомився 19 липня 2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому, в матеріалах справи наявне зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається що ОСОБА_1 постанову суду апеляційної інстанції отримала лише 22 липня 2020 року (а.с. 127). Відтак, представником ОСОБА_1 - адвокатом Прокоф`євим Б.І. протягом встановленого процесуальним законом строку було надано документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, серед яких: копія договору про надання правової допомоги № 28/20 від 30.03.2020 року; копію акту виконаних робіт від 20.07.2020 року із зазначенням наданих послуг та часом, який було використано адвокатом; квитанцію № 291212 від 20.07.2020 року про сплату 1 000,00 грн.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Колегія суддів, із врахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Як вбачається з матеріалів справи, розмір понесених ОСОБА_1 витрат в сумі 1 000,00 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У контексті наведеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Таким чином, відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас, відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. З огляду на вищевикладене, колегія суддій дійшла висновку, що зі змісту поданих документів вбачається, що ОСОБА_1 надавалася правнича допомога у передбаченому договором обсязі, понесені витрати є пропорційними предмету спору та обсягу проведеної роботи, а також підтверджують їх безпосередній зв`язок саме з даною справою. Викладене, у свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради на користь ОСОБА_1 витрат, понесених на отримання професійної правничої допомоги, в сумі 1 000,00 грн. Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т АН О В И В: Заяву представника ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат - задовольнити. Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (14035, місто Чернігів, вул. Шевченка, 44, код ЄДРПОУ 03196191) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст виготовлено 21.10.2020. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна