Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/16572/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" жовтня 2020 р. Справа№ 910/16572/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Агрикової О.В. суддів: Чорногуза М.Г. Мальченко А.О. Секретар судового засідання: Мельничук О.С., за участю представників сторін: від позивача - Діль О.І. від відповідача - Шапран Л.І. розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року (повний текст рішення складено 19.06.2020 року) у справі №910/16572/19 (суддя Бойко Р.В.) За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 2 034 540,00 грн., - ВСТАНОВИВ: У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 2 034 540,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що позивачем на виконання своїх зобов`язань за Договором №ПЗ/Т-1912/НЮ від 21.01.2019 року було здійснено ремонт трансформатора ОДЦЕ-5000/25 БМ, а відповідачем не виконано свого зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у Акціонерного товариства "Українська залізниця" наявний борг перед позивачем у розмірі 2 019 600,00 грн. Крім того, у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 14 940,00 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" заборгованість у розмірі 2 019 600 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 14 939 грн. 51 коп. та судовий збір у розмірі 30 518 грн. 09 коп. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підписаним представниками та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі наданих послуг від 27.06.2019 року підтверджується надання позивачем відповідачу на виконання умов Договору послуг, які полягали у ремонті трансформатора ОДЦЕ-5000/25БМ (заводський №1624) в обсязі КР-2 із заміною всіх обмоток, вартістю 2 019 000,00 грн. з ПДВ. Крім того місцевий господарський суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних, прийшов до висновку про необхідність задоволення даної вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 14 939, 51 грн. Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та неправильно застосовані норми матеріального права. Зокрема скаржник зазначає, що позивачем не надано відповідачу документи, що відповідають умовам п. 4.1. договору, а тому у останнього не виник обов`язок щодо оплати. Крім того, як стверджує скаржник до позовної заяви не додано та в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи про надання відповідачу рахунків на оплату, як того вимагає п. 4.1. договору. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 45 777 грн. 14 коп. 11.09.2020 від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року у справі №910/16572/19, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року у справі №910/165752/19 та призначено розгляд справи на 21.10.2020 року. В судовому засіданні 21.10.2020 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2019 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (замовник) в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" (виконавець) укладено Договір №ПЗ/Т-1912/НЮ від 21.01.2019 року на надання послуг з ремонту електричного обладнання пасажирських та вантажних електровозів (надалі - Договір), у відповідності до пункту 1.1 якого виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з ремонту електричного обладнання пасажирських та вантажних електровозів, переданих замовником виконавцю, згідно правил ремонту. Обсяги та ціни послуг з ремонту електричного обладнання пасажирських та вантажних електровозів визначені у Додатку №1 до договору. (а.с. 7-12). Відповідно до п. 3.1. договору сума договору складає 3 957 600, 00 грн. Згідно з п. 4.1. договору розрахунки за надання послуг з ремонту електричного обладнання пасажирських та вантажних електровозів проводиться замовником протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг з ремонту вузлів та агрегатів локомотивів в депо, що оформляються протягом 5 календарних днів від дати надходження вузлів і агрегатів тягового рухомого складу в депо та надання рахунків на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, але не раніше реєстрації податкової накладної. Сторони також встановили в п. 5.5. договору, що здача в ремонт та приймання з ремонту електричного обладнання пасажирських та вантажних електровозів оформлюється актом приймання і попереднього зовнішнього огляду за підписом уповноважених представників замовника і виконавця. Відповідно до п. 5.8. договору транспортування об`єктів для проведення ремонту та після проведення ремонту до місця призначення здійснюється транспортом та за рахунок замовника. Матеріали справи місять також додаткову угоду №1 від 01.04.2019 року (а.с. 15-16) до договору №ПЗ/Т-1912/НЮ від 21.01.2019 року на надання послуг з ремонту електричного обладнання пасажирських та вантажних електровозів відповідно до умов якої пункт 5.11. та п. 11.1. договору викладено в наступній редакції: « 5.11. Передача відремонтованого електричного обладнання від виконавця замовнику проводиться протягом грудня 2018 року - червня 2019 року. 11.1. Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами по даному договору в частині розрахунків.» В матеріалах справи наявний додаток №1 зі змісту, якого вбачається, що сторонами було погоджено надання виконавцем послуг з ремонту трансформатора ОДЦЕ-5000/25БМ (заводський №1624) в обсязі КР-2 із заміною всіх обмоток вартістю 1 683 000,00 грн. та ремонту трансформатора LTS 7,85/25 (заводський №111214) із заміною всіх обмоток вартістю 1 615 000,00 грн., що разом із ПДВ складає ціну 3 957 600,00 грн. (а.с. 13). В подальшому на виконання умов договору, 26.06.2019 року сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг з ремонту вузлів та агрегатів локомотивів по договору №ПЗ/Т-1912/НЮ від 21.01.2019 року, у відповідності до якого надані у червні 2019 року послуги з ремонту трансформатора LTS 7,85/25 (заводський №111214) із заміною всіх обмоток відповідають вимогам Договору №ПЗ/Т-1912/НЮ від 21.01.2019 року. Вартість наданих послуг складає 1 938 000,00 грн. з ПДВ. (а.с. 19-20). Також, 27.06.2019 року сторонами складено акт приймання-передачі наданих послуг з ремонту вузлів та агрегатів локомотивів по договору №ПЗ/Т-1912/НЮ від 21.01.2019 року, у відповідності до якого надані у червні 2019 року послуги з ремонту трансформатора ОДЦЕ-5000/25БМ (заводський №1624) в обсязі КР-2 із заміною всіх обмоток відповідають вимогам Договору №ПЗ/Т-1912/НЮ від 21.01.2019 року. Вартість наданих послуг складає 2 019 000,00 грн. з ПДВ. (а.с. 17-18). 16.07.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" зареєстровано податкову накладну №9 від 27.06.2019 року про надання послуг з ремонту трансформатора ОДЦЕ-5000/25БМ (заводський №1624) в обсязі КР-2 із заміною всіх обмоток вартістю 2 019 000,00 грн. з ПДВ. (а.с. 21). Отже, звертаючись з даним позовом, позивач вважає, що відповідач не належним чином виконав умови договору, а саме не сплатив вартість наданих послуг з ремонту трансформатора ОДЦЕ-5000/25БМ (заводський №1624), в зв`язку з чим у Акціонерного товариства "Українська залізниця" виникла заборгованість в розмірі 2 019 000,00 грн. та за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 14 940, 00 грн., нараховані за період з 10.08.2019 року по 07.11.2019 року. Колегія суддів дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в частині оскарження рішення погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Колегією суддів встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг. У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Судом першої інстанції встановлено та перевірено колегією суддів, що матеріалами справи підтверджується факт надання послуг, докази повної їх оплати відсутні. Як було встановлено вище, доказами надання послуг позивачем, є підписаний представниками та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі наданих послуг від 27.06.2019 року відповідно до якого позивачем надано відповідачу на виконання умов договору, послуги з ремонту трансформатора ОДЦЕ-5000/25БМ (заводський №1624) в обсязі КР-2 із заміною всіх обмоток, вартістю 2 019 000,00 грн. з ПДВ. (а.с. 17-18). Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Враховуючи невиконання відповідачем умов договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 2 019 600, 00 грн. Щодо доводів скаржника стосовно відсутності в матеріалах справи документів що відповідають умовам п. 4.1. договору колегія суддів зазначає, що такі доводи є не обґрунтованими та такими, що не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами виходячи з наступного. Як вже було вказано вище матеріали справи місять підписаний представниками та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі наданих послуг від 27.06.2019 року відповідно до якого позивачем надано відповідачу на виконання умов договору, послуги з ремонту трансформатора ОДЦЕ-5000/25БМ (заводський №1624) в обсязі КР-2 із заміною всіх обмоток, вартістю 2 019 000,00 грн. з ПДВ. При цьому, відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за надання послуг з ремонту електричного обладнання пасажирських та вантажних електровозів проводиться замовником протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг з ремонту вузлів та агрегатів локомотивів в депо, що оформляються протягом 5 календарних днів від дати надходження вузлів і агрегатів тягового рухомого складу в депо та надання рахунків на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця, але не раніше реєстрації податкової накладної. З аналізу пункту 4.1. договору не вбачається наявність відкладальної обставини для оплати замовником наданих послуг у вигляді надходження вузлів і агрегатів тягового рухомого складу в депо та надання рахунків на оплату, а вказано лише те, що акти приймання-передачі наданих послуг оформляються протягом 5 календарних днів від дати надходження вузлів і агрегатів тягового рухомого складу в депо та надання рахунків на оплату, однак, як було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 5.8. договору обов`язок щодо транспортування об`єктів після проведення ремонту до місця призначення здійснюється відповідачем. Отже, відповідачем не спростовано будь-якими належними та допустимими доказами факт підписання ним акту приймання-передачі наданих послуг, а тому відсутність в матеріалах справи рахунків на оплату та перебування об`єктів ремонту у позивача, а також враховуючи встановлений факт підписання відповідачем на свій страх та ризик акт приймання-передачі послуг, свідчить про надання позивачем таких послуг відповідачу та відповідно обов`язок відповідача з оплати за надані послуги. Однак, доказів сплати відповідачем позивачу коштів у розмірі 2 019 000, 00 грн. відповідачем суду не надано. Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції. Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року у справі №910/16572/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року у справі № 910/16572/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 року у справі №910/16572/19.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16572/19. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 21.10.2020 року. Головуючий суддя О.В. Агрикова Судді М.Г. Чорногуз А.О. Мальченко