Постанова Київський апеляційний суд № 756/3663/20

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі: секретарів судового засідання Бендюжик Ю.А., Котик І.В. захисника Лук?янець В.В. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 09.04.2020, - В С Т А Н О В И В Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 09.04.2020 визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420 грн. 40 коп. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 09.04.2020, оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи заявлене в межах апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказує на те, що суд не викликав його на розгляд справи про адміністративне правопорушення, а про існування постанови Оболонського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізнався в середині квітня 2020 року, однак реальну можливість ознайомитися з постановою судді ОСОБА_1 та його захисник отримали лише 04.05.2020 року після надіслання на електронну адресу відсканованих копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення, грубо порушено вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки розглянуто справу без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Також, апелянт зазначає, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не долучено ніяких доказів щодо наявності підстав для проведення огляду на стан наркотичного сп?яніння. Крім цього ОСОБА_1 вказує що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння у встановленому законом порядку а відмовився пройти огляд на стан сп?яніння у закладі охорони здоров?я, та вказує що він був згоден пройти огляд на стан сп?яніння на місці зупинки транспортного засобу. Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №084655, 11.03.2020 о 04 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. П.Панча, 2, водій ОСОБА_1 керував т/з марки «LEXUS», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Першочергово судом вирішено клопотання ОСОБА_1 , заявлене в межах апеляційної скарги, про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 09.04.2020. Так, згідно ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Враховуючи те, що судом першої інстанції дану справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 і в матеріалах справи відсутні дані про його належне повідомлення судом про дату, час та місце судового засідання, а також з огляду на ту обставину, що зі змістом постанови він ознайомився лише 04.05.2020 то суд апеляційної інстанції вважає, що за даних обставин, наявні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження . Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Лук?янець В.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, з`ясувавши питання, які виникли під час такого дослідження, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляції, суд керується наступним. Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Ст.280 КУпАП передбачено обов?язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що даних вимог закону дотримано не було, що підтверджується слідуючим. Так, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винним за ч.1 ст.130 КУпАП та піддаючи його адміністративному стягненню, суд досліджуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення встановив: що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №084655, 11.03.2020 о 04 годині 00 хвилин в м. Києві по вул. П.Панча, 2, водій ОСОБА_1 керував т/з марки «LEXUS», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Проте, з таким висновком суду апеляційний суд не погоджується. Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП не узгоджуються з критерієм доведеності вини у поза розумний сумнів. По-перше, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення допустив неповноту судового розгляду, зокрема, судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що з відеозапису долученого поліцейськими, неможливо зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції під час керування транспортним засобом. З розмови працівників поліції, можна дійти висновку про те що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Крім цього, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення взагалі відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Також, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки не було складено направлення на проведення огляду на стан наркотичного сп?яніння. Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З огляду на зазначений конституційний припис, а також з огляду на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами у поза розумний сумнів, що залишено судом першої інстанції поза увагою, то оскаржувана постанова Оболонського районного суду міста Києва від 09.04.2020 підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП ? закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Враховуючи вищевикладені мотиви суду, інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевірці не підлягають. Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, суддя - ПОСТАНОВИВ Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновивши строк і прийнявши апеляційну скаргу до розгляду. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 09.04.2020, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення та стягненням судового збору - скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Р.М. Ігнатов Справа № 756/3663/20 Апеляційне провадження № 33/824/2045/2020 Суддя у першій інстанції - Белоконна І.В. Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.