Постанова Донецький апеляційний суд № 233/6298/19

Єдиний унікальний номер 233/6298/19 Номер провадження 22-ц/804/2782/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Єдиний унікальний номер 233/6298/19 Номер провадження 22-ц/804/2782/20 21 жовтня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Космачевської Т.В. учасники справи: позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» відповідач: ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Бахмут цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в порядку регресу за виплачене страхове відшкодування - за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» на заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2020 року, яке складено суддею Мартиненко В.С. в м. Костянтинівка в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 17 червня 2020 року та проголошено у судовому засіданні в 8 годин 50 хвилин, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 19 вересня 2019 року до Костянтинівського міськрайонного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в порядку регресу за виплачене страхове відшкодування в розмірі 16 596,50грн. Позов обґрунтований тим, що на підставі кредитного договору № 11908с від 28.11.2013 року, укладеного між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 9500,00 грн. за умови сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 28,8 % річних строком на 24 місяці з 28.11.2013 р. по 28.11.2015 р. Між ПАТ «Українська страхова компанія» та Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» було укладено договір добровільного страхування кредитів № 26 від 02.12.2013 р., предметом якого стали майнові інтереси страхувальника, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані страхувальнику внаслідок повного або часткового неповернення позичальником страхувальнику суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до кредитних договорів. Оскільки позичальник належним чином не виконала умови кредитного договору № 11908с від 28.11.2013 р. щодо повернення кредиту та сплати процентів, 06 вересня 2019 року Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» було направлено до ПАТ «Українська страхова компанія» відповідну заяву № 3105 про виплату страхового відшкодування у сумі 16596,50 грн., на підставі якої 09 вересня 2019 року позивачем було здійснено виплату вказаного страхового відшкодування. В зв`язку з чим ПАТ «Українська страхова компанія» має право витребувати в порядку регресу вказані кошти з винної особи. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області 17 червня 2020 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в порядку регресу за виплачене страхове відшкодування задоволені частково. З відповідачки на користь позивача стягнута заборгованість за кредитом у розмірі 3839 гривень, заборгованість за процентами у розмірі 6583, 23 гривні, а всього 10422, 23 гривні. Вирішено питання про стягнення судового збору. КОРОТКИЙ ЗМІСТ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погодившись з вказаним рішенням, голова правління Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11908с, про надання позичальнику у користування 9500грн. на 24 місяці з 28.11.2013 року по 28.11.2015 року під 28,8% річних. Відповідно до п.1.2 Договору проценти є фіксованими та нараховуються кожен день на первісну суму кредиту. Відповідно до п.3.6 Договору, прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом не зупиняє нарахування процентів, які протягом строку надання кредиту, визначеного в п.1.1 цього Договору, так і після закінчення цього строку протягом подальшого користування позивальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про кредитодавця. Відповідно до ч.2 ст.635 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити … три проценти річних, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом. Апелянт також у апеляційній скарзі посилається на практику Верховного Суду. Приводить як приклад п.91, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, відповідно до якого, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позивальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відповідачка не скористалась своїм правом відповідно до ст.360 ЦПК України та не подали до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 16046, 68 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. 28 листопада 2013 року між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11908с, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі на умовах, встановлених кредитним договором, з дотриманням вимоги повернення коштів та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 9500,00 грн строком на 24 місяці з 28 листопада 2013 року по 28 листопада 2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 28,8 % річних. Проценти є фіксованими та нараховуються кожний день на первісну суму кредиту, зазначену в п.1.1. Згідно із п.3.4 договору нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється в національній валюті за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31/365-366). Нарахування процентів за договорами кредиту відбувається за кожний фактичний строк користування кредитом і починається з наступного дня після отримання кредиту (дати списання з розрахунку кредитодавця), а припиняється в день остаточного розрахунку за кредитом. Для цілей розрахунку процентів за кредитом використовується календарний рік. Відповідно до п. 3.6 договору прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту, визначеного п.1.1 цього Договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавця. Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» виконала свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов вищенаведеного кредитного договору в розмірі 9500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26747 від 28.11.2013 р. З виписки з рахунку позичальника, наданої позивачем, вбачається, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитом відповідач здійснила 12 січня 2015 року у загальному розмірі 624,00 грн. та в порушення умов Кредитного договору, ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України кредитні зобов`язання за договором в повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим станом на 09.09.2019 р. кредитна спілка «Українська кредитна спілка» нарахувала заборгованість в розмірі 16596,50 грн., яка складається з: - 3839,00 грн. заборгованість за кредитом; - 12757,50 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом. Приймаючи рішення про зменшення суми заборгованості за процентами за користування кредитом судом першої інстанції врахована правова позиція, що викладена у п.91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, відповідно до якої, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позивальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Так, судом першої інстанції визначено, що з умов кредитного договору випливає, що сторони погодили наслідки прострочення грошового зобов`язання, а саме: відповідно до п. 3.6 договору прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно графіка розрахунків) не зупиняє нарахування процентів, як протягом строку надання кредиту, визначеного п.1.1 цього Договору, так й після закінчення цього строку протягом подальшого користування позичальником наданими грошовими коштами, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавця. Оскільки судом першої інстанції встановлено, що після закінчення строку кредитування, яке припадало на 28 листопада 2015 року, позика в розмірі 3839,00 грн. не була повернута позичальником, суд дійшов висновку про те, що позикодавець мав право відповідно до умов договору нараховувати на вказані кошти проценти в розмірі 28,8 % річних за весь час фактичного користування ними. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що кредитною спілкою обґрунтовано було нараховано заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 13.01.2015 року по 28 листопада 2015 року включно, що відповідає 320 дням, на первісну суму кредиту, наданого відповідно п.1.1, зафіксованого на дату видачі кредиту, - 9500,00 грн, в розмірі 2400,00 грн (9500 * 28,8 / 100 / 365 = 7,50 грн щоденний процент; 7,50 (грн) * 320 (день) = 2400,0 (грн). Разом з тим, заборгованість за процентами за користування кредитом після строку кредитування відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 29.11.2015 року по 09.09.2019 року, що відповідає 1381 дню, має бути нарахована на прострочене тіло кредиту, яке станом на 29.11.2015 року дорівнювало 3839,00 грн. А отже, отримуємо такий розрахунок 3839,00 * 28,8 / 100 / 365 * 1381 = 4183,23 (грн). А у підсумку розмір заборгованості за процентами за період з 13.01.2015 року по 09.09.2019 року дорівнює 6583,23 грн, що є сумою вищенаведених доданків. З такими висновками погоджується й колегія суддів. Судом першої інстанції правильно визначено, що для нарахування процентів за користування кредитом поза межами кредитного договору, треба взяти фактичну заборгованість за кредитом, яку розрахувати на визначені у Договорі відсотки на кількість днів прострочення зобов`язання. Посилання в апеляційній скарзі на пункти кредитного договору, які передбачають процентну ставку на певну базу кредитування (на суму кредиту на весь час) не має значення, оскільки, як вже написано вище право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Тобто вказане право припинилось з припиненням дії кредитного договору, а судом першої інстанції правильно зроблений розрахунок заборгованості, з урахуванням вимог ч.2 ст.625 ЦК України. Таким чином, судом першої інстанції зроблений мотивований висновок, щодо грошових сум, що підлягають стягненню при частковому задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Також слід зауважити, що згідно з усталеною практикою Європейський суд з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України. Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 368, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» залишити без задоволення. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17 червня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів. Суддя-доповідач: А. В. Гапонов Судді: Г.В. Новікова Т.В. Космачевська