Постанова КАС ВС № 340/1502/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 року м. Київ справа № 340/1502/19 адміністративне провадження № К/9901/10407/20 Верховний Суд у складі колегії суддів третьої палати Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №340/1502/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та виплату грошового утримання за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, ухвалене суддею Петренко О.С. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів Іванова С.М., Панченко О.М. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУ НП в Кіровоградській області), у якому просив: 1.1. визнати протиправним та скасувати наказ № 850 начальника ГУ НП в Кіровоградській області від 16 травня 2019 року «Про застосування дисциплінарного стягнення у виді «звільнення зі служби» ОСОБА_1 ; 1.2. визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Кіровоградській області №174 о/с від 21 травня 2019 року «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 21 травня 2019 року; 1.3. поновити його на службі в Національній поліції України; 1.4. зобов`язати ГУ НП в Кіровоградській області виплатити йому грошове утримання за час вимушеного прогулу.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до нього було протиправно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки вина позивача у вчинені кримінального правопорушення не доведена, а тому обставини, які стали підставою для пред`явлення позивачу підозри не можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності. Крім того, позивач не був обізнаний про існування обставин, які б зобов`язували його вжити заходи передбачені частиною 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції». Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги та інших норм законодавства України є доведеними та стали обґрунтованою підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення зі служби. При цьому тяжкість застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому дисциплінарному проступку. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції 5. 13 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами порушено норми процесуального права, а саме пункт 1 частини 3 та пункт 6 частини 4 статті 246 КАС України у зв`язку з ненаданням оцінки кожному аргументу позивача. Звертає увагу на те, що в кримінальному провадженню по обвинуваченню його у скоєнні злочину, не було встановлено його вини у вчиненні злочину, вирок суду відносно нього відсутній. 6.1. Скаржник зазначає, що йому не зрозуміло в чому полягає порушення ним частини 2 статті 18 та статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки він за своїми посадовими обов`язками не був наділений повноваженнями щодо складання адміністративних матеріалів. Посилається на наявність обставин невидачі йому бодікамери, за невикористання якої його було звільнено. 6.2. У касаційній скарзі скаржник непогоджується із кваліфікацією обставин, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, вчинком, що порочить звання працівника поліції. Звертає увагу, з посиланням на правову позицію, висловлену у постановах Верховного Суду України від 21.05.2013 у справі № 21-403а12, що припинення служби за порушення Присяги застосовується у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої особи вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату. 7. 13 квітня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Яковенко М.М., судді Дашутін І.В., Шишов О.О.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2020 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року №1886/0/78-20 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Яковенка М.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13 жовтня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Позиція інших учасників справи 11. 30 червня 2020 року від ГУ НП в Кіровоградській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує на те, що оскаржувані накази прийнято відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства України, службове розслідування проведено без процесуальних порушень, у відповідності до вимог Інструкції, на підставі зібраних матеріалів встановлено наявність та склад дисциплінарного проступку в діях та бездіяльності позивача, міра дисциплінарного впливу врахована із додержанням вимог Дисциплінарного статуту НПУ та відповідає тяжкості проступку. Також, зазначав, що за результатами службового розслідування позивача звільнено у зв`язку із встановленням та підтвердженням наявності в його діях дисциплінарного проступку, а не ознак кримінального правопорушення. Установлені судами фактичні обставини справи

12. Позивач з 27 серпня 2012 року по 31 грудня 2013 року та з 12 травня 2013 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07 листопада 2015 року по 21 травня 2019 року проходив службу в Національній поліції України, що підтверджується копією послужного списку позивача № НОМЕР_1 (т.1 а.с.55-63).

13. За період роботи ОСОБА_1 працював на різних посадах, остання - помічник чергового сектору реагування патрульної поліції №1 патрульної поліції Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції Головного управління НП в області з 21 березня 2017 року, відповідно до наказу №55о/с від 21 березня 2017 року (т.1 а.с.33).

14. Наказом начальника ГУ НП в Кіровоградській області №174 о/с від 21 травня 2019 року "По особовому складу", позивача звільнено зі служби в поліції з 21 травня 2019 року за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстави для звільнення: подання до звільнення, наказ ГУНП в Кіровоградській області від 16 травня 2019 року №850, довідка Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУ НП в Кіровоградській області від 17 травня 2019 року №2153/122-2019 (т.1 а.с.27)

14. Прийняттю цього наказу передувало службове розслідування, призначене наказом № 598 від 08 квітня 2019 року (т.1 а.с.82) за фактом затримання працівниками Кіровоградського управління ДВБ Національної поліції України, військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України та Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві. 06.04.2019 в порядку статті 208 КПК України помічника чергового СРПП №1 Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області сержанта поліції ОСОБА_1 у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019120050000029, розпочатому 04.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України за отримання неправомірної вигоди в сумі 4000 грн та оголошення йому про підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

15. Наказом начальника ГУ НП в Кіровоградській області №119 о/с від 08 квітня 2019 року позивача на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків з 08 квітня 2019 року (т.1 а.с.83).

16. Згідно з висновком службового розслідування від 22 квітня 2019 року №4112/02/3-2017 (т.1 а.с.214-222) встановлено, що з 08:00 год. 01 квітня 2019 року по 08:00 02 квітня 2019 року, ОСОБА_1 заступив у добовий наряд в складі ГРПП разом з поліцейським СРПП №2 Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП капралом поліції Андреєвим С.Ф. 02 квітня 2019 року, близько 02.00 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рухаючись у м. Бобринець на службовому автомобілі, побачили транспортний засіб "Volkswagen Golf", д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, який рухався попереду з технічною несправністю, у вигляді непрацюючої підсвітки заднього номерного знаку. Побачивши вказане порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підставі пункту 2 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", прийняли рішення про зупинення вказаного вище транспортного засобу та за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів зупинили його. В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не взявши цифрову нагрудну відеокамеру, вийшли зі службового автомобіля і підійшли до зупиненого транспортного засобу "Volkswagen Golf", д.н.з. НОМЕР_2 , водієм якого виявився мешканець АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого ОСОБА_1 , в порушення вимог п.п.1.11 доручення ГУ НП в Кіровоградській області "Про використання цифрових нагрудних (відеорегістраторів) працівниками груп реагування патрульної поліції відділів та відділень поліції ГУ НП в Кіровоградській області" від 09 червня 2018 року №2430/04/25-18, не взявши та не здійснивши відеофіксацію при контакті з ОСОБА_3 , представився останньому та повідомив про причину зупинки транспортного засобу, а ОСОБА_2 зовні оглядав транспортний засіб останнього. Після чого ОСОБА_2 повернувся до службового автомобіля, а ОСОБА_1 продовжив розмовляти із ОСОБА_3 та попросив останнього пред`явити документи на право керування транспортним засобом та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Volkswagen Golf", д.н.з. НОМЕР_2 . 16.1. При спілкуванні з ОСОБА_3 , перебуваючи на проїзній частині автомобільної дороги, ОСОБА_1 запідозрив ОСОБА_3 у керуванні транспортного в стані алкогольного сп`яніння, однак ОСОБА_3 заперечив вживання алкогольних напоїв. В подальшому, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою технічного засобу "Drager Alkotest", на що останній категорично відмовився, оскільки на місці не було свідків. Після чого, ОСОБА_1 , в порушення пункту 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, не запропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому медичному закладі та запросив останнього сісти до службового автомобіля. ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про настання відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частини 1 статті 130 КУпАП, але в порушення вимог частини 2 статті18 та статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пп.1,2,4,6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, пп.1,2,5 частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України, частини 1 статті 22 та частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", статті 68 Конституції України та частини 3 розд.4 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376, розпочавши розгляд справи про адміністративне правопорушення, використовуючи свої службові повноваження, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висунув ОСОБА_3 незаконну пропозицію щодо передачі йому неправомірної вигоди в розмірі 4000 грн за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності, на що ОСОБА_3 погодився та відповів, що грошові кошти зможе надати через кілька днів. В свою чергу ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій погодився та залишив ОСОБА_3 свій номер мобільного телефону. 16.2. 06 квітня 2019 року, близько 9:20 хв. ОСОБА_3 прибув до раніше обумовленого з ОСОБА_1 місця, а саме до АЗС "Авіас", розташованої по вул. Промислова,1б, в м. Бобринець Кіровоградської області, де очікував на останнього для подальшої передачі його неправомірної вигоди. 06 квітня 2019 року, ОСОБА_1 , перебуваючи в добовому наряді в складі ГРПП, разом з поліцейським СРПП №1 старшим сержантом поліції ОСОБА_5., одягнені в однострій, екіпіровані спеціальним засобами, цифровою нагрудною відеокамерою та вогнепальною зброєю, під керуванням ОСОБА_1 , рухались на службовому автомобілі "СКС MOU - 04МП", д.н.з. НОМЕР_3 , із інспектором СРПП №3 Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУ НП в Кіровоградській області, лейтенантом поліції ОСОБА_4, який перебував після наряду, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї та спеціальних засобів. Близько 09:20 ОСОБА_1 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 , під`їжджаючи до виїзду з м. Бобринець, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення, прибув до АЗС "Авіас", що розташована за адресою - м. Бобринець, вул. Промислова,1Б, де його чекав останній. 16.3. Зупинившись на території АЗС до службового автомобіля на заднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_3 , де ОСОБА_1 , в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 4000 грн., за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, які в подальшому поклав до правої кишені штанів. Після отримання вказаної частини неправомірної вигоди, ОСОБА_1 затримано працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, спільно із співробітниками Кіровоградського управління ДВБ НП України, військової прокуратури Кіровоградського гарнізону. 16.4. 09 квітня 2019 року Заводським районним судом м. Миколаєва стосовно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із правом внесення застави у розмірі 153 680 грн. 16.5. Вищевказану подію було висвітлено в засобах масової інформації та мережі Інтернет з негативного боку, що, як наслідок, дискредитувало Національну поліцію України, зокрема Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (відповідні матеріали долучено до матеріалів службового розслідування). 16.6. 11 квітня 2019 року від надання пояснень ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.63 Конституції України відмовився. 16.4. Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги Присяги працівника поліції, затвердженої ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", пп.1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліції", статті 68 Конституції України, частини 1 статті 22та частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пп.1,2,4,6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, пп.1,2,5 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій, що виразилось у виявленні та подальшому не складанні ряду адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_3 за вчинення дій передбачених частиною 1 статті 121 та частини 1 статті 130 КУпАП, нездійсненні відеофіксації при контакті з останнім, не запропонуванні ОСОБА_3 проходження огляду на стан сп`яніння в найближчому медичному закладі, не відсторонені ОСОБА_3 від керування транспортним засобом, не відмовлення від пропозиції надання йому неправомірної вигоди, не залучення свідків вказаної пропозиції, не повідомлення про пропозицію надання неправомірної вигоди керівництва (т.1 а.с.214-222).

17. Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Кіровоградській області від 22 квітня 2019 року, члени комісії вважають за доцільне за порушення вимог Присяги працівника поліції, службової дисципліни, що виразилось недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, накласти на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

18. Наказом від 16.05.2019 № 850 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т.1 а.с.223-26).

19. Наказом від 21.05.2019 за вих. №174о/с "По особовому складу", ОСОБА_1 , помічника чергового сектору реагування патрульної поліції №1 Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, з 21.05.2019 звільнено зі служби в поліції (т.1 а.с.227). З вказаними наказами позивач ознайомився 21.05.2019 (т.1 а.с. 226).

20. З метою отримання більш детальної інформації щодо підстав, які послугували звільненню та отримання копії висновку службового розслідування представник позивача 30.05.2019 звернувся до відповідача з відповідним запитом (т.1 а.с.35). Листом від 04.06.2019 №7ад/01/15-19 "Про надання копій документів" представнику позивача надано копії запитуваних документів (т.1 а.с.39). Нормативне регулювання

21. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

22. Відповідно до статті 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

23. За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

24. Згідно з частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

25. Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

26. Згідно пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

27. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

28. За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

29. Нормою частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

30. Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

31. Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

32. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

33. Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

34. Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, зокрема. є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, а також настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку.

35. Згідно частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

36. Приписи частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

37. Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179.

38. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського. Позиція Верховного Суду Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

39. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

40. Згідно з приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

41. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 15 червня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.

42. Спір у цій справі виник у зв`язку із притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, що пов`язано з подіями, за наслідками яких до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019120050000029 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.

43. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

44. За змістом касаційної скарги скаржник не погоджується із застосуванням до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки вважає, що звільнення зі служби у спірному випадку могло б бути застосоване до нього на підставі пункту 10 частини першої статті 77 Закону №580-VIII у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

45. Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що наявність або відсутність вироку, який набрав законної сили, а також кримінального провадження щодо факту або певної особи, не є перешкодою для вирішення питання щодо застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, оскільки кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними видами відповідальності.

46. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

47. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

48. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

49. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

50. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

51. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

52. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

53. За висновком службового розслідування, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для його призначення є такими, що знайшли своє підтвердження, встановлено, що позивачем допущено порушення службової дисципліни, а саме Присяги працівника поліції, затвердженої ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", пп.1,2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліції", статті 68 Конституції України, частини 1 статті 22та частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", пп.1,2,4,6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України, пп.1,2,5 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій, що виразилось у виявленні та подальшому не складанні ряду адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_3 за вчинення дій передбачених частиною 1 статті 121 та частини 1 статті 130 КУпАП, нездійсненні відеофіксації при контакті з останнім, не запропонуванні ОСОБА_3 проходження огляду на стан сп`яніння в найближчому медичному закладі, не відсторонені ОСОБА_3 від керування транспортним засобом, не відмовлення від пропозиції надання йому неправомірної вигоди, не залучення свідків вказаної пропозиції, не повідомлення про пропозицію надання неправомірної вигоди керівництва.

54. Верховний Суд враховує, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, хоч і прийнято в тому числі на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно нього ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. На думку Верховного Суду, порушення, зафіксовані у висновку службового розслідування, у своїй сукупності свідчать про вчинення, зокрема, позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, несумісного з продовженням служби у поліції.

55. За практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatismutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X.v Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatismutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v TheUnitedKingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

56. Склад дисциплінарного проступку у діях позивача був встановлений службовим розслідуванням на підставі доказів та пояснень допитуваних службових осіб та аналізувався під кутом зору Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179.

57. На підставі наведеного Верховний Суд відхиляє доводи позивача про відсутність вироку у кримінальній справі, як подію, з якою позивач пов`язує можливість звільнення його з посади.

58. Подібний висновок вже був висловлений у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 і Суд не знаходить підстав для відступу від нього.

59. Обставин, які вказували б на порушення порядку чи процедури проведення службового розслідування, судами попередніх інстанцій не встановлені.

60. В контексті спірних правовідносин Верховний Суд враховує, що обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим, однак вчинення позивачем проступку суди обґрунтовано оцінили в аспекті співмірності тяжкість вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення, оскільки події, які мали місце 06 квітня 2019 року, викликали негативний громадський резонанс та завдали суттєвої шкоди авторитету поліції.

61. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

62. Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій і свідчать про його незгоду із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

63. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

65. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

66. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

67. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Висновки щодо розподілу судових витрат.

68. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року у справі № 340/1502/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов