Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/1543/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1543/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішень, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішень. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. 14 вересня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача, в якому він просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Головне управління ДФС у Черкаській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт від 17 грудня 2018 року № 615/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 . На підставі вказаного акту перевірки Головне управління ДФС у Черкаській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2019 року: № 0001171302 про нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 58435 грн 55 коп., з яких 46748 грн 44 коп. - за податковим зобов`язанням та 11687 грн 11 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001181302 про нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн 00 коп. за неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік; № 0001191302 про нарахування позивачу грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір" на загальну суму 4869 грн 64 коп., з яких 3895 грн 71 коп. - за податковим зобов`язанням та 973 грн 93 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Не погоджуючись з прийнятими за результатами перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скарги до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду яких рішенням від 12.04.2019 року №2951/Д/99-99-11-25-01-25 податкові повідомлення рішення від 29.01.2019 № 0001171302, № 0001181302, № 0001191302 залишені без змін та збільшено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі основного платежу 109508, 79 грн, штрафної санкції - 27377, 19 грн визначене у податковому повідомленні-рішенні від 29.01.2019 року № 0001171302 та збільшено податкове зобов`язання по військовому збору у сумі основного платежу - 9125, 73 грн, штрафної санкції - 2281,43 грн, визначене у податковому повідомленні рішенні від 29.01.2019 № 0001191302. Також відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 12.04.2019 року №2951/Д/99-99-11-25-01-25 зобов`язано Головне управління ДФС у Черкаській області забезпечити винесення податкових повідомлень-рішень на збільшені суми грошових зобов`язань. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Черкаській області від 29 січня 2019 року №№ 0001171302, 0001181302 та 0001191302. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі № 580/1743/19 у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 у справі № 580/1743/19 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року скасовано; адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 29 січня 2019 року №№ 0001171302, 0001181302 та 0001191302. Проте, на підставі рішення Державної фіскальної служби України від 12.04.2019 № 2951/Д/99-99-11-25-01-25 про результати розгляду скарги позивача на податкові повідомлення рішення від 29 січня 2019 року №№ 0001171302, 0001181302 та 0001191302, Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 24.05.2019 № 0005801302, № 0005821302. Вважаючи, що Головним управлінням ДФС у Черкаській області протиправно винесено податкові повідомлення-рішення від 24.05.2019 року № 0005801302, № 0005821302 на збільшені суми грошових зобов`язань, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що посилаючись на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач вказує, що останні винесені податковим органом з підстав, правова оцінка яким надана у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 року у справі № 580/1743/19. Задовольняючи апеляційну скаргу позивача та скасовуючи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі № № 580/1743/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції зазначив, що, закріпивши на законодавчому рівні право на звільнення від оподаткування відповідних сум, держава не виконала взятого на себе зобов`язання щодо прийняття спеціального нормативно-правового акта, який встановлює порядок прощення (анулювання) такої заборгованості. Податковий кодекс України також містить імперативне формулювання про те, що сума, прощена (анульована) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані громадянами України на придбання єдиного житла (іпотечні кредити) - не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Отже, ОСОБА_1 мав законне сподівання, що сума прощеної АТ "УкрСиббанк" заборгованості не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Не прийнявши спеціальний закон, передбачений пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, держава допустила невиправдане втручання у права позивача. З огляду на викладене, під час апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції виходив з того, що визначальним для правильного вирішення справи є перевірка обов`язкових умов, з якими пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України пов`язує звільнення суми прощеного боргу від оподаткування. До них належать: прощення боргу кредитором; боржником є громадянин України; кредит був отриманий в іноземній валюті; кредит надавався для цілей придбання єдиного житла; виконання кредитного зобов`язання було забезпечене іпотекою. На підтвердження того, що за кредитні кошти позивачем було придбане єдине житло, позивач надав до суду першої інстанції Інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта від 26 вересня 2017 року. Суд першої інстанції не визнав зазначений доказ належним із посиланням на відсутність єдиної системи реєстрації прав власності на нерухоме майно. Разом з тим, Верховний Суд неодноразово розглядав справи щодо реалізації громадянами прав, які пов`язані з придбанням житла вперше. Такі справи стосувалися звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування громадян, які придбавають житло вперше, однак сформовану Верховним Судом правову позицію доцільно поширити також на правовідносини, що виникли між позивачем та Головним управлінням ДФС у Черкаській області. У постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 819/1727/16 Верховний Суд зазначив, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Позивач надав докази, які перебували у його розпорядженні, на підтвердження факту отримання кредиту в іноземній валюті на придбання єдиного житла. У свою чергу відповідач належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним іншого нерухомого майна - не надав. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що сума прощеного позивачу основного зобов`язання у розмірі 32592,71 доларів США не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно з пп. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України. Відтак, нарахування позивачеві грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової декларації про майно і доходи за 2017 рік є незаконним. Відповідно до ч. 5 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки Головне управління ДПС у Черкаській області є правонаступником Головного управління ДФС у Черкаській області у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання останнього до Головного управління ДПС у Черкаській області відповідно до переліку додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», то постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2019 року у справі № 580/1743/19 має преюдиційний характер відносно спору в даній справі. А тому колегія суддів вважає, що нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору за 2017 рік на збільшені суми грошових зобов`язань на підставі рішення Державної фіскальної служби України від 12.04.2019 року №2951/Д/99-99-11-25-01-25 є незаконним. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.