Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/5138/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5138/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Комар Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року (суддя Семененко М.О., повний текст складено 27.01.2020р.) у справі №280/5138/19 за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Смарт Технолоджі ЛТД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и В : ТОВ «Смарт Технолоджі ЛТД» звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №1233973/40549014 від 24.07.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 18.12.2018; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при здійсненні операцій з постачання товарів підприємством складено податкову накладну № 7 від 18 грудня 2018 року та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції №1 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено: відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена оскільки ПН/РК відповідає критеріям п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем направлено в електронному вигляді до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зазначеній податковій накладній. Однак, Рішеннями Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації податкової накладної. Вказуючи на відсутність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, а також на те, що господарські операції з продажу товарів, за якими складено податкові накладні, підтверджуються належними первинними документами, чому Комісією не надано жодної оцінки, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення Комісії та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позов задоволено. Рішення суду фактично мотивовано недоведеністю відповідачем правомірності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН та необґрунтованості рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що під час опрацювання поданої позивачем податкової накладної було встановлено підстави для зупинення її реєстрації, які визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ №117 від 21.02.2018р. Оскільки, позивачем не було надано усіх документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, то Комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Крім цього скаржник звертає увагу на те, що предметом даного спору є не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, а законність та обґрунтованість рішень суб`єкта владних повноважень. Посилаючись на вказані обставини, а також на повноваження контролюючого органу щодо моніторингу поданих податкових накладних, відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що між позивачем (постачальник) та ТОВ ЕЛЕКТРА (покупець) укладено договір поставки від 17.01.2018 № 17-01 (18), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах даного Договору передати у власність Покупця, а Покупець - замовити, прийняти та оплатити на умовах даного Договору продукцію, найменування, технічні характеристики, асортимент, ціна, строки та умови поставки якої узгоджуються в Специфікаціях, які с невід`ємною частиною цього Договору (т.1, а.с. 31-36). На виконання умов даного договору, зокрема специфікації, яка є його невід`ємною частиною, позивачем виписано рахунок на оплату продукції - Система керування та живлення вакуумного вимикача у кількості 3 шт., а покупцем оплачено поставку товару, що підтверджуються платіжним дорученням № 2873 від 18.12.2018, випискою з банківського рахунку від 18.12.2018. Поставка товару підтверджується видатковою накладною № 139 від 18.12.2018. Перевезення товару здійснено ТОВ ЕЛЕКТРА, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р139 від 18.12.2018 (т.1, а.с. 37-42). За наслідками господарської операції позивачем складено податкову накладну №7 від 18.12.2018 на загальну суму 68 400 грн, у тому числі ПДВ 11 400 грн. та на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України направлено для реєстрації в ЄРПН. Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 11.01.2019 до податкової накладної №7 від 18.12.2018, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації податкової накладнох відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. В квитанції зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Позивач скористався своїм правом та направив 05.09.2019 на адресу Головного Управління ДФС у Запорізькій області повідомлення про надання пояснень та копій документів. До повідомлення позивачем надано пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарської операції: Договір, специфікацію, рахунок на оплату, видаткові накладні, платіжне доручення, товарно-транспортну накладну, також надано документи на підтвердження факту придбання поставленого товару у ТОВ ГОЛДАКС:Договір з ТОВ ГОЛДАКС, рахунок на оплату №Сч/12-000009 від 18.12.2018. видаткова накладна №РН-000009 від 18.12.2018, товарно-транспортна накладна №Р9 від 18.12.2018, податкова накладна №9 від 18.12.2018, виписана ТОВ ГОЛДАКС за даною господарською операцією, платіжне доручення №1052 від 04.03.2019, відповідно до якого позивач оплатив придбаний товар. Також надано документи на підтвердження наявності у позивача місця для зберігання товару (договір оренди №307-317 від 01.08.2017 з Запорізькою товарною біржею Гілея). Комісією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №№1233973/40549014 від 24.07.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 18.12.2018, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури (інвойси), акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, яких не надано, підкреслити). В розділі Додаткова інформація зазначено відсутність первинних документів щодо зберігання, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи). Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся до суду з позовом. За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, з огляду на таке. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 (далі Порядок №117). Відповідно до п.5 11 Порядку №117 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин між сторонами): Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. ДФС формує і веде у відкритому доступі окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, за формою згідно з додатком 1 та щодня оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті. Протягом місяця з дня набрання чинності цим Порядком окремий Реєстр податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, функціонує в тестовому режимі. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. ДФС розраховує показники для визначення позитивної податкової історії платника податку щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним. Розраховані показники стають доступними для платника податку в електронному кабінеті. Отже, вказаними положеннями Порядку №117 визначено як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (результати моніторингу податкових накладних на предмет критеріям ризиковості платника податку) так і порядок визначення критеріїв ризиковості платника податку. 21.03.2018 Міністерством фінансів України погоджено Критерії ризиковості платника податків, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); - дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. В подальшому, 13.11.2018 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; - платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; - платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Навівши зміст п. 1.6 Критеріїв ризиковості, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в оскаржуваному рішенні Комісії відсутня інформація щодо застосованих контролюючим органом Критеріїв ризиковості платника податку, або посилання на конкретний абзац підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. В той же час, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості здійснення операцій. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Отже суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем правомірності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і , як наслідок, про необґрунтованість пропозиції позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, оскільки така пропозиція, враховуючи підстави зупинення реєстрації податкової накладної, не містить суті та змісту документів, які необхідно надати контролюючому органу. Встановлені обставини справи також свідчать про те, що у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної позивачем на адресу контролюючого органу направлялося повідомлення, із наданням первинних документів по господарській операції, і вказане повідомлення було отримано відповідачем. Пунктом 14 Порядку №117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. За приписами пункту 15 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 16 Порядку). Приписами пунктів 18-20 Порядку встановлено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. В свою чергу, відповідно до пункту 21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як зазначено вище, позивачем подано до Головного управління ДФС у Запорізькій області пояснення з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної В той же час, Комісією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на поданні позивачем пояснення та первинні документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація яких зупинена, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку). Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано повинні бути конкретно вказані. Однак, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містять лише загальне твердження: Ненадання платником податку копій документів: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). Проте у вказаному рішенні не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, з огляду на подання позивачем контролюючому органу таких документів, як: договір, специфікація, видаткова накладна, рахунок на оплату, платіжне доручення, товарно-транспортна накладна, довіреність на отримання товару. Отже наведене свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи, які свідчать про неправомірність підстав зупинення реєстрації податкової накладної, про необґрунтованість рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області про відмову в реєстрації податкових накладних (розрахунків/коригувань). Дійшовши обгрунтованого висновку про неправомірність оскаржених рішень відповідачів, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування такого рішення відповідача, а й зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №280/5138/19 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 20.10.2020р. Повне судове рішення складено 21.10.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк