Постанова 4852 № 160/4679/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4679/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Юрков Е.О.), прийняте у порядку спрощеного провадження, в адміністративній справі №160/4679/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - в с т а н о в и в : 27.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 533 к про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; - скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.03.2020 року № 98 о/с про звільнення зі служби в поліції, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - поновити капітана поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області на службі в Національній поліції України; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 01.04.2020 року по 424 грн. за кожен день вимушеного прогулу до дня проведення фактичного розрахунку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 533 к про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та від 30.03.2020 року № 98 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на те, що під час проведення службового розслідування відповідачем не досліджувались факти та обставини дисциплінарного проступку, його наявність чи відсутність, а фактично доводилась вина у вчиненні кримінального правопорушення. Матеріали кримінального провадження покладені в основу службового розслідування, оскільки факт вчинення дисциплінарного проступку ґрунтується виключно на доказах саме кримінального провадження № 62020170000000046 від 11.01.2020 року. Отже, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби в поліції на підставі висновку службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР № 62020170000000046 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. З68 Кримінального кодексу України. Вважає, що законність звільнення позивача з огляду на встановлення факту причетності останнього до скоєння до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. З68 Кримінального кодексу України може бути встановлена лише вироком суду в кримінальній справі, постановою про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав. Враховуючи відсутність вироку суду на момент звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільнення позивача зі служби в поліції на підставі матеріалів незакінченої кримінальної справи є незаконним. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Також, позивач зазначає, що факти встановлені службовим розслідуванням, які ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, неможливо трактувати як порушення поліцейським службової дисципліни, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку було зроблено висновок про те, що застосоване відповідачем стягнення є не співмірним з вчиненим дисциплінарним проступком. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач зазначає, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія ГУНП не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах кримінального провадження, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред`являлись до поліцейських та наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку. Наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, тобто наявність або відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, не є підставою для звільнення позивача від дисциплінарної відповідальності та ніяким чином не може ототожнюватись з наявністю фактів порушення службової дисципліни як підстави для настання дисциплінарної відповідальності. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року № 1 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 призначений оперуповноваженим Кіровського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.12.2019 року № 397 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору розшуку злочинів і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 553к, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосовано до старшого оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.03.2020 року № 98 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Не погодившись із зазначеними наказами відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що допущені позивачем дії підпадають під визначення порушення службової дисципліни, за яке може бути накладене дисциплінарне стягнення відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію». Статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Приписам ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Принципи етики для працівників поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 р. № 1179 (далі - Правила). Згідно абзаців 1, 2 пункту 1 Розділу ІІ цих Правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Згідно зі статтею 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". Пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Оскільки на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» не набрав чинності, при вирішенні питання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, слід керуватися саме приписами Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України». Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України визначено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Згідно ст. 12 Дисицплінарного статуту органів внутрішніх справ, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ. Приписами ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що недотримання працівником Національної поліції службової дисципліни має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення його до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. Встановлені обставини справи свідчать, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.01.2020 р. № 145 "Про організацію проведення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактом надзвичайної події за участю старшого оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного наказу, 22.01.2020 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про документування працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України, у рамках кримінального провадження № 62020170000000046 від 11.01.2020, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частішою 3 статті 368 КК України, протиправної діяльності старшого оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 , а також затримання останнього в порядку ст.. 208 КПК України. Згідно з висновком службового розслідування від 22.03.2020 року, встановлено, що 22.01.2020 року за вх. № 538 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНИ) з Дніпропетровського управління ДВБ НП України надійшло стверджувальне подання щодо проведених, в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 62020170000000046 від 11.01.2020 року, ряду диференційованих слідчо-розшукових дій, за результатами дослідження правових оцінок яких, враховуючи наявність побіжно задокументованих та спільно встановлених із слідчим відділом СУ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, фактів і обставин документування протиправної діяльності капітана поліції ОСОБА_1 , було встановлено причетність останнього до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України. Як правильно встановлено судом першої інстанції, для своєчасного, повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вищевказаної події, з метою надання правової оцінки вищевказаним обставинам в частині наявності або відсутності вчинення капітаном поліції ОСОБА_1 , саме ознак дисциплінарного проступку, дисциплінарною комісією були вжиті всі можливі заходи направлені на отримання пояснень від капітана поліції ОСОБА_1 щодо відомостей, які стаж підставою для призначення даного службового розслідування, задля долучення доказів, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього. В ході відібрання пояснення у капітана поліції ОСОБА_1 , останній власноручно зазначив данні, які ідентифікували його особу та власними підписами засвідчив (підтвердив) факт роз`яснення йому відповідних гарантованих прав. Відразу після цього капітан поліції ОСОБА_1 , в категоричній формі нехтуючи своїми правами, передбаченими зокрема статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (в частині права на захист, яке полягає в можливості надавати письмові пояснення стосовно обставин вчинення дисциплінарного проступку, а також докази правомірності своїх дій), відмовився висвітлювати будь-які обставини вищевказаної події, що можуть вплинути на резолютивну частину підсумкового документу, посилаючись на статтю 63 Конституції України. З метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження вищевказаних обставин, 31.01.2020 року за вих. № 945/103/01-2020 до Територіального управління ДБР розташованого у м. Полтаві, було направлено інформаційний запит щодо надання відповідних відомостей, які можуть вплинути на резолютивну частину висновку даного службового розслідування. У подальшому, 04.03.2020 року на вищезазначений запит, надійшла відповідь від слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві - Гнєзділова О.В., який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 6202017000000046, відкритому 11.01.2020 року з правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 368 КК України (щодо вищевказаних обставин). Надалі, із зазначеної відповіді було встановлено, що співробітниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, спільно з Дніпропетровським управлінням ДВБ НП України встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 17.01.2020 року повідомив громадянину ОСОБА_2 про необхідність передати йому грошові кошти у сумі 12000 грн. за вирішення питання щодо перекваліфікації кримінального правопорушення та не обрання запобіжного заходу відносно останнього в рамках кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України. 18.01.2020 року близько 13.00, знаходячись у тролейбусній зупинці, розташованій на перехресті пр. Слобожанського та вул. Воронцова у м. Дніпро, капітан поліції Пойда Е.М. отримав від ОСОБА_2 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 5 000 грн., за вчинення (в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду), будь-якої дії пов`язаної з використанням наданої влади. 21.01.2020 року близько 18.45, капітан поліції ОСОБА_1 перебуваючи у своєму автомобілі "КІА OPTIMA", н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, напроти будинку № 76, підконтрольно отримав від ОСОБА_2 іншу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди, в сумі 7 000 грн. Після чого, цієї ж доби капітана поліції ОСОБА_1 було затримано в порядку статті 208 КПК України та 22.01.2020 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України. 22.01.2020 року за вх. № 538 від начальника Дніпропетровського управління ДВБ НП України полковника поліції ОСОБА_3 надійшло подання, в якому останній підтверджував вищевказані факти та стверджував про те, що працівниками вказаного управління було задокументовано факт отримання неправомірної вигоди капітаном поліції ОСОБА_1 в ході проведення слідчих, оперативно - розшукових дій та технічних заходів. Також судом встановлено, що ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 23 січня 2020 року у справі № 554/504/20 за клопотанням, погодженим із прокурором, про відсторонення підозрюваного ОСОБА_1 від займаної посади, в якому посилається на те, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 6202017000000046 від 11 січня 2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 від займаної посади старшого оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області в межах строку досудового розслідування, строком на два місяці. Також, поясненнями ОСОБА_2 від 21.03.2020 року підтверджено вище викладені обставини щодо передачі капітану поліції ОСОБА_1 коштів у сумі 12000 грн. за вимогою для вирішення питання щодо перекваліфікації кримінального правопорушення. Позивачем в ході розгляду справи не надано жодних пояснень на спростування обставин, викладених у висновку про результати службового розслідування. Згідно пояснень ОСОБА_1 від 23.01.2020 року, останній відмовився від пояснень на підставі статті 63 Конституції України. Отже, встановлені обставини справи свідчать, що за наслідками проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією, на підставі відібрання показань свідків подій, вивчення матеріалів кримінального провадження, встановлення фактів та обставин, що мають значення для вирішення питання про притягнення співробітника поліції до дисциплінарної відповідальності, було зроблено обґрунтований висновок про допущення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, присяги, норм етичної поведінки співробітника поліції, що є підставою для застосування крайнього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Суд апеляційної інстанції враховує, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII). Оскільки Закон № 580-VIII виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, то вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку. Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи, свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку. В силу статей 1, 2 Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги поліцейського. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року в адміністративній справі №160/1750/19, що враховано судом у відповідності до ст. 242 КАС України. Сукупність установлених у цій справі обставин та їх правове регулювання вказують на правильність висновків суду першої інстанції про те, що накази ГУНП в Дніпропетровській області від 23.03.2020 року № 553К про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та від 30.03.2020 року№ 98 о/с, яким старшого капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, - прийняті у спосіб, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, та відповідають критеріям, визначеним у статті 2 КАС України. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, доводи апеляційної скарги на спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для зміни або скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги - відсутні. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року в адміністративній справі №160/4679/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Постанова в повному обсязі складена 20.10.2020 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай