Постанова 4850 № 200/1334/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року справа №200/1334/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 р. (у повному обсязі складено 15 липня 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/1334/20-а (головуючий І інстанції суддя Зінченко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання противоправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач 04.02.2020 року звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови в коригуванні показників картки особового рахунку ТОВ «ПБП «Азовінтекс» з податку на додану вартість та зобов`язати здійснити коригування картки особового рахунку з податку на додану вартість шляхом виключення зарахування суми 5 723 840,69 грн. в квітні 2018 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови в коригуванні показників картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» з податку на додану вартість. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити коригування картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» з податку на додану вартість шляхом виключення зарахування суми 5 723 840,69 грн. в квітні 2018 року. Вирішено питання відшкодування судових витрат (том 2 а.с. 248-251). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що згідно вимог наказу № 318 ухвалені рішення суду від 12.04.2016 року та від 20.12.2016 року відображено в інтегрованій картці з ПДВ ТОВ «ПБП «Азовінтекс» шляхом абсолютного зменшення суми податкового боргу до моменту настання строку стягнення згідно рішення суду у справі № 805/1236/15-а: у першому випадку поновлення вилученої суми боргу відбулось 31.12.2016 року, у другому 01.07.2017 року. Тобто за однією і тією ж сумою стягнення фактично відбулось вилучення та поновлення суми боргу двічі, що в жодному разі не збільшило або не зменшило його абсолютної суми. Крім того звертає увагу на те, що судом не враховано що за даними інтегрованих карток ТОВ «ПБП «Азовінтекс» з ПДВ за 2015-2018 роки встановлено, що протягом строків дії відстрочення виконання постанови суду про стягнення податкового боргу у справі № 805/1236/15-а, жодного платежу у рахунок сплати відстрочення, згідно вимог Порядку № 666, не надходило. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Представником позивача на адресу суду надіслані відзив на апеляційну скаргу і клопотання про розгляд справи без його участі. Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 24155428, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку у Маріупольській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС України. 30 серпня 2018 року ТОВ «ПБП «Азовінтекс» отримано податкове повідомлення-рішення від 22 серпня 2018 року № 0110954603 про застосування фінансової санкції у розмірі 3 425 663,13 грн., яке винесене на підставі акту перевірки від 31 липня 2018 року № 1336/05-99-46-03/24155428. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі 200/14640/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо порядку зарахування коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» в погашення податкових зобов`язань в період з грудня 2015 року по квітень 2018 року, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 22 серпня 2018 року № 0110954603 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» фінансових санкцій у розмірі 3 425 663,13 грн. Вказане рішення набрало законної сили (а.с. 5-9, 243-246). Рішенням суду у справі № 200/14640/18, що набрало законної сили, встановлено: «…що внаслідок несвоєчасного внесення відповідачем в картці особового рахунку позивача рішень суду про відстрочення виконання зобов`язань порушений порядок зарахування інших платежів щодо визначених зобов`язань платником податків з ПДВ та нарахування фінансових санкцій за порушення строку сплати самостійно визначених зобов`язань, а саме, в квітні 2018 року відповідачем повторно зарахована сума в розмірі 5723840 грн. 69 коп. на виконання рішення суду у справі 805/1236/15-а». Вищевказаний висновок у справі № 200/14640/18 судом зроблений на підставі підписаного акту звірки розрахунків, на підставі картки особового рахунку з податку на додану вартість ТОВ «Азовінтекс» за період з грудня 2015 по липень 2018 між ТОВ «Азовінтекс» та ГУ ДФС у Донецькій області, примірник якого знаходиться в матеріалах даної справи. Наявність означених вище обставин також підтверджується відомостями з інтегрованої картки платника податку з податку на додану вартість, яка міститься в матеріалах цієї адміністративної справи (том 1 а.с. 114-125). Позивач з метою усунення допущених відповідачем помилок під час введення інформації до інформаційної системи органів ДПС звертався з письмовим запитом до відповідача. Листом у відповідь від 28 листопада 2019 року за № 28261/10/05-995416 відповідач повідомив, що у резолютивній частині рішення суду у справі № 200/14640/18-а не встановлюється обов`язок до вчинення певних дій, що передбачають втручання до інтегрованих карток платника податків; зокрема, здійснення корегування показників шляхом сторнування будь-яких платежів, та тим більше не визначається жодних сум коригування. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних. Пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних. За приписами п. 2 розділу І вказаного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422) інтегрована картка платника (далі - ІКП) є формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП. У свою чергу первинні показники - це показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску. До первинних документів належать, серед інших, податкові декларації, уточнюючі розрахунки, судові рішення. За змістом п. 4 розділу І Порядку № 422 відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Відповідно до п. 5 розділу І Порядку № 422 контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. Пунктом 3 розділу VII Порядку № 422 встановлено, що у разі виявлення помилок, допущених під час введення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, вони підлягають виправленню (коригуванню) відповідальним юристом протягом робочого дня, коли виявлено помилку, зі збереженням достовірної інформації. Під час занесення результатів розгляду справи у суді відповідальний юрист та керівник підрозділу (або особа, що виконує його обов`язки): вилучає інформацію, що помилково занесена до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження; виправляє помилки, допущені при реєстрації позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг та документів; вилучає збережені невірні цифрові копії документів та зберігає вірні; вилучає невірну інформацію про оскаржений документ, внесену до базового запису про справу, та зберігає вірну. Враховуючи вищезазначені положення Порядку № 422, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що відповідачем двічі зараховано кошти в погашення суми боргу стягнутого з позивача на підставі рішення суду у справі № 805/1236/15-а в сумі 5723840,69 грн., що призвело до подвійного зарахування показників податку на додану вартість. Суд вважає, що наведені положення законодавства України в повній мірі регламентують дії податкового органу у випадку скасування у судовому порядку, зокрема, податкового повідомлення-рішення про застосування фінансової санкції. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2018 року у справі № 816/2042/16, у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків. Отже, відображення відповідачем в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо зарахування суми 5 7523840,69 грн. в квітня 2018 року з податку на додану вартість, створює наслідки для фінансового стану позивача, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача внести відповідну інформацію в інтегровану картку позивача. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що судове рішення, яке набрало законної сили та яким скасовано, зокрема, відповідне податкове повідомлення-рішення, є підставою для внесення змін в ІКП платника. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов`язку доказування правомірності своїх дій суб`єктом владних повноважень суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності своїх дій. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 205, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 200/1334/20-а -залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 21 жовтня 2020 року. Колегія суддів: Г.М.Міронова А.В. Гайдар І.В. Геращенко