Постанова 4850 № 200/12650/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 жовтня 2020 року справа № 200/12650/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника відповідача Пономарьова А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (повний текст складено 30 січня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/12650/19-а (суддя в 1 інстанції - Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області, відповідно до якого просив суд: визнати противоправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-267505-45 від 12 серпня 2019 року на суму - 10904 грн.12 коп.; скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) на суму - 10904 грн.12 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 12 серпня 2019 року відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-267505-45 на суму 10904,12 грн. Вважає, що дана вимога про сплату боргу є протиправною та такою, що порушує його права і законні інтереси, оскільки не відповідає вимогам ч. 4 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування», відповідно до якої не тільки фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, а і фізичні особи - підприємці, що обрали загальну систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами і отримують у відповідності до закону пенсію або соціальну допомогу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі № 200/12650/19-а позовні вимоги було задоволено частково, внаслідок чого: скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-267505-45 від 12 серпня 2019 року на суму 10904, 12 грн.; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривень 20 копійок. Не погодившись з таким рішенням, Головним управлінням ДФС у Донецькій області подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно з реєстраційними даними ІС «Податковий Блок» ОСОБА_1 перебував на обліку, як фізична особа-підприємець та як особа, що здійснювала незалежну професійну діяльність (адвокат). Загальна сума заборгованості позивача, станом на 31.07.2019 року, становить 10904,12 грн. На підставі цих даних відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2019 № Ф-267505-45. Вказували, що станом на 13.11.2019 року недоїмка фактично не сплачена. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року допущено заміну відповідача у справі № 200/12650/19-а - Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач). В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. ОСОБА_1 був зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань як фізична особа - підприємець з 14.12.2015 року, що підтверджується відповідним витягом з вказаного реєстру. Основним видом діяльності позивача, як фізичної особи-підприємця, за кодом КВЕД є 69.10 «Діяльність в сфері права», про що зазначено у витягу. Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.10.2003 року, ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком. Колегією суддів встановлено, що контролюючим органом прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 серпня 2019 № Ф-267505-45, відповідно до якої позивачу визначено суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 10904,12 грн. Позивач, не погоджуючись з вимогою про сплату боргу, звернувся до суду з цим позовом. Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI). Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їхньої добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Дана норма кореспондує пункту 3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435 (далі Порядок № 435), згідно якого фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Відповідно до вимог п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Як видно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до відомостей облікової картки платника ЄСВ за позивачем обліковано недоїмку зі сплати ЄСВ у розмірі 10904,12 грн. Спірна податкова вимога від 12 серпня 2019 року № Ф-267505-45 винесена відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Як встановлено колегією суддів та підтверджено матеріалами справи, позивач у період з 02.09.2003 року отримував пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням та довідкою Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 260/03 від 07.10.2019 року. Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 вказаного Закону визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/3787/14. Отже, особи, яким пенсія за віком призначена відповідно до статті 13 Закону № 1788 «Про пенсійне забезпечення» (у тому числі позивач у справі) мають право на пільги щодо сплати за себе єдиного внеску згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464, оскільки ця норма не містить жодних обмежень та умов щодо набуття фізичною особою-підприємцем статусу пенсіонера за віком. Колегією суддів встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач підпадає під зазначену у ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» категорію осіб. При цьому, добровільна участь особи, яка виявили бажання бути платниками єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідачем не надано договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідачем не доведено обставини щодо обов`язку сплати ЄСВ з боку позивача. Також, колегія суддів зауважує, що відповідачем складено вимогу від 12 серпня 2019 року № Ф-267505-45 на виконання повноважень, у порядку і у спосіб, передбачений законом. Проте, оцінюючи рішення за критеріями згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, варто зазначити, що оскаржувану вимогу прийнято нерозсудливо з огляду на наявне завчасне інформування (до прийняття вимоги) про помилковість наданого звіту, без урахування усіх обставин справи у контексті права позивача як на виправлення помилки так і на добровільну участь у системі загальнообов`язкового страхування, з огляду на статус пенсіонера і платника єдиного податку. Відповідно пункту 6 Розділу VI Інструкції № 499 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-267505-45 від 12 серпня 2019 року на суму 10904,12 грн. є протиправною та підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі № 200/12650/19-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі № 200/12650/19-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено 21 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді І.Д. Компанієць Л.В. Ястребова