Постанова 4850 № 200/13737/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 року справа №200/13737/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Сіваченка І.В. при секретарі судового засідання Кобець О.А., за участю сторін по справі: позивач: не з`явився відповідач: Помалюк І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Тарасенко І.М.) від 12 березня 2020 року (повне судове рішення складено 23 березня 2020 року) у справі №200/13737/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 16.05.2019 року № 0001864003, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 16.05.2019 року №0001864003 про зобов`язання сплатити штраф у сумі 57 800,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивачка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивачка вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що в порушення вимог п.80.2 ст.80, п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України перед початком перевірки їй не було надано копії наказу від 10.04.2019р. №673 про проведення фактичної перевірки, направлень на перевірку та службових посвідчень. Крім того, судом не враховано, що позивачка на момент проведення перевірки фактично не здійснювала підприємницьку діяльність з реалізації алкогольних напоїв та вже не орендувала торгівельний павільйон № 39 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а прийшла до зазначеного приміщення задля того, щоб забрати свої особисті речі. Позивачка зазначила, що акт про результати фактичної перевірки від 17.04.2019 року №0108/05-99-19-40/ 3179103445 не містить жодного доказу на підтвердження порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Позивач у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення по справі, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа - підприємець, є платником єдиного податку 1 групи за ставкою 10%) Відповідачем на підставі пп. 80.2.3, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) проведена фактична перевірка торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1 , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами за період з 10.04.2018 року по 20.04.2019 року, за результатами якої складено акт (довідка) № 0108/05-99-19-40/ 3179103445 від 17.04.2019 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.50.2019 року № 0001864003, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 57800,00 грн., у т.ч.: -17 000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, чим порушено ч.37 ст.15 Закону України №481/95-ВР, абз.12 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР; - 17 000,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, чим порушено ч.14 ст.15 Закону України №481/95-ВР, абз.5 ч.2 ст.17 Закону України Закону України №481/95-ВР; - 17 000,00 грн. за реалізацію та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст.11 Закону України №481/95-ВР, ст.212, п.226.1, 226.2 ст.226 ПКУ, Положення затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 року №1251, абз.16 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР; - 6800,00 грн. за продаж алкогольних напоїв в приміщенні де здійснюється торгівля дитячого асортименту, чим порушено ч.1 ст.15-3 Закону України №481/95-ВР, абз.10 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). У відповідності до вимог п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції ( п.80.7 ст.80 ПК України). Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок визначено статтею 81 Податкового кодексу України, за приписами пункту 81.1 якої посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; -службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Факт вручення позивачці копії наказу від 10.04.2019р. №673 про проведення фактичної перевірки та пред`явлення направлень на перевірку від 10.04.2019 року № 895, №894 та службових посвідчень перед початком перевірки підтверджується особистим підписом позивачки (а.с. 44-46). Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що перед початком перевірки їй не було надано наведених вище документів. Доводи позивачки про те, що на момент проведення перевірки вона не здійснювала підприємницьку діяльність з реалізації алкогольних напоїв та вже не орендувала торгівельний павільйон 39, розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська, 96, не підтверджені жодним доказом, а тому судом першої інстанції правомірно не було прийнято до уваги. Згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивачка припинила свою підприємницьку діяльність 22.10.2019 року, тобто вже після проведення перевірки. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 Податкового кодексу України, згідно п.86.1 якої результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Пунктом 86.5 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). За приписами наведеної норми підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, посадовими особами контролюючого органу було складено відповідний акт про те, що позивачка 16.04.2019 року після ознайомлення з матеріалами перевірки, відмовилась від підписання та отримання акту фактичної перевірки. Щодо встановлених актом перевірки порушень позивачем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95р. N 481/95-ВР, колегія суддів зазначає наступне. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95р. N 481/95-ВР (далі - Закон N 481/95-ВР). Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: -оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; -зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень; -виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень; - порушення вимог статті 15- 3 цього Закону - 6800 гривень; Частиною 1 статті 15- 3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема, у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95 роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування; місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари. Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. N 790, за приписами пункту 5 якого підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, в якості доказу на підтвердження правомірності прийнятого рішення, відповідач посилається на акт перевірки № 0108/05-99-19-40/ 3179103445 від 17.04.2019 року, яким встановлено 2 факти реалізації алкогольних напоїв, а саме: 11.04.2019 року встановлено факт реалізації однієї пляшки «Cabernet sauvignon Veneto» 0,75 л., міцністю 12% об.од., за ціною 180 грн.;12.04.2019 року встановлено факт реалізації однієї пляшки горілки «Limoncino» 0,5 л., міцністю 30% об.од, за ціною 320 грн., на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка. При цьому, жодного належного доказу на підтвердження такого факту відповідачем не надано. Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження продажу алкогольних напоїв у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій. Долучені до матеріалів справи фотознімки, здійснені перевіряючою особою, колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки вони не містять моменту реалізації товару та не дають можливості ідентифікувати місце, де вони зроблені. Письмові пояснення ОСОБА_2 від 12.04.2019р. не містять в собі номер, серію паспорта, що унеможливлює ідентифікувати особу, та ці пояснення не зазначені у додатках до акту перевірки, а тому колегією суддів не прийнято в якості належних доказів по справі. Інших належних доказів на підтвердження порушення позивачем вимог Закону №481/95 відповідачем не надано. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ч.14 ст.15 Закону України №481/95-ВР, абз.5 ч.2 ст.17 Закону України Закону України №481/95-ВР в частині здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, ст.11 Закону України №481/95-ВР, ст.212, п.226.1, 226.2 ст.226 ПКУ, Положення затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 року №1251, абз.16 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР в частині реалізації та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, ч.1 ст.15-3 Закону України №481/95-ВР, абз.10 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР щодо продажу алкогольних напоїв в приміщенні де здійснюється торгівля дитячого асортименту, а тому застосування штрафних санкцій в сумі 40800 грн., колегія суддів вважає безпідставним. Щодо застосування штрафних санкцій в сумі 17 000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, чим порушено ч.37 ст.15 Закону України №481/95-ВР, абз.12 ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР, колегія суддів зазначає наступне. Згідно приписами ст. 1 Закону№481/95-ВР місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Відповідно до частини тридцять п`ятої статті 15 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Абзацом частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, передбачено, що у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 грн.. Як вбачається з акту № 0108/05-99-19-40/ 3179103445 від 17.04.2019 року, під час проведення перевірки було встановлено зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру. Наведений факт підтверджується долученою до акту перевірки довідкою про алкогольні напої( додаток №8 від 17.04.2019р.), яка підписана позивачем без зауважень. За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 17 000,00 грн.. За приписами ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 317, 139, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №200/13737/19-а - задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №200/13737/19-а - скасувати. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення від 16.05.2019 року № 0001864003 про зобов`язання сплатити штраф у сумі 57 800,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.05.2019 року № 0001864003 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 40 800,00 грн.. В іншій частині позову - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43141377) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1356,00 грн (одна тисяча триста п`ятдесят шість гривень 00 коп.). Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 20 жовтня 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 21 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 20 жовтня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко