Постанова 4850 № 200/2624/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 року справа №200/2624/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Сіваченка І.В. за участю секретаря судового засідання Кобець О.А. за участю сторін по справі: позивач: Кіптенко С.П. , Шпильовий Л.В. відповідач: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Бабаш Г.П.) від 06 липня 2020 року (повне текст рішення складено 06 липня 2020 року у м.Слов`янськ) по справі №200/2624/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» до Державної служби геології та надр України про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків техногенних Східної ділянки сховища відходів збагачення вивітрилих руд Мазурівського рідкіснометалевого родовища для отримання пальовошпатових матеріалів з вилученням супутніх корисних компонентів, що знаходиться у Волноваському районі Донецької області, за результатами розгляду заяви від 17 жовтня 2019 року; зобов`язання надати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування пісків техногенних Східної ділянки сховища відходів збагачення вивітрилих руд Мазурівського рідкіснометалевого родовища для отримання пальовошпатових матеріалів з вилученням супутніх корисних компонентів, що знаходиться у Волноваському районі Донецької області, відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 року № 615; визнання протиправним та скасування наказ Держгеонадр від 13.03.2020 року №

92. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків техногенних Східної ділянки сховища відходів збагачення вивітрилих руд Мазурівського рідкіснометалевого родовища для отримання пальовошпатових матеріалів з вилученням супутніх корисних компонентів, що знаходиться у Волноваському районі Донецької області, за результатами розгляду заяви від 17 жовтня 2019 року; визнано протиправним та скасовано наказ від 13.03.2020 року № 92 в частині відмови в наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. В решті позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про зобов`язання відповідача надати спеціальний дозвіл на користування надрами та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протягом 30-ти денного строку після отримання всіх погоджень, передбачених Порядком №615 не видано спеціальний дозвіл на користування надрами. Виходячи з того, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, то він не має права діяти на власний розсуд, а лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення, і це прямо передбачено ст.245 КАС України. Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або не належного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Позивач також зазначив, що в даному випадку судом констатовано право позивача на отримання спеціального дозволу не за рішенням Держгеонадр про надання дозволу, а за принципом мовчазної згоди. В решті процедура отримання дозволу має відповідати Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами. Тобто, в разі набрання законної сили рішенням у даній справі, сторони мають вчиняти ті дії, які є послідовними після прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу. Відповідно до п.8 Порядку №615 та Закону України «Про дозвільну систему» надання дозволу здійснюється без залучення заявника. Рішення, яким би суд зобов`язав відповідача прийняти рішення про надання дозволу не прийняте, що дає можливість відповідачу вільно трактувати принцип мовчазної згоди. На думку позивача, наступною дією, після прийняття рішення уповноваженим органом, згідно з п.13 Порядку №615, відповідач повинен був надіслати йому рекомендоване повідомлення про розмір збору за надання дозволу. Тільки після цього у нього виникають підстави і можливість оплатити протягом 45 днів з дати надсилання рекомендованого повідомлення. Відповідач, у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач 17.10.2019 року звернувся до Державної служби геології та надр України з заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. 22.10.2019 року Державна служба геології та надр України звернулась з запитами щодо товариства до Державної податкової служби України, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Державної служби фінансового моніторингу України, Служби безпеки України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Листом від 08.11.2019 року № 5/1-11/12323-19 Міністерство енергетики та захисту довкілля України внесло Держгеонадр пропозицію щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Азов-Мінералтехніка» з метою видобування техногенних пісків Східної ділянки сховища відходів збагачення вивітрилих руд Мазурівського рідкіснометального родовища Волноваського району Донецької області. 28.11.2019 року голова Донецької обласної державної адміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації видав розпорядження «Про погодження надання надр у користування ТОВ «Азов-Мінералтехніка». Вказане розпорядження направлено на адресу Держгеонадр листом від 10.12.2019 року № 05-17/7560/90-19. Наказом Держгеонадр від 13.03.2020 року № 92 у зв`язку із невідповідністю документів, поданих суб`єктами господарювання, вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 № 615 (в редакції постанови КМУ від 19.02.2020 № 124) відмовлено позивачу в надані спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (пункт 23 додатку до наказу). 23.03.2020 року Держгеонадр листом № 4794/01/11-20 повернув товариству заяву з доданими до неї документами. Підставою повернення відповідач зазначив невідповідність документів, поданих суб`єктами господарювання, вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, підпункт 1 якого викладено в новій редакції. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Судом першої інстанції визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про надання позивачеві спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування пісків техногенних Східної ділянки сховища відходів збагачення вивітрилих руд Мазурівського рідкіснометалевого родовища для отримання пальовошпатових матеріалів з вилученням супутніх корисних компонентів, що знаходиться у Волноваському районі Донецької області, за результатами розгляду заяви від 17 жовтня 2019 року, а також визнано протиправним та скасовано наказ від 13.03.2020 року № 92 в частині відмови в наданні позивачеві спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Відповідачем апеляційна скарга не подавалась, а тому суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача. Відмовляючи в задоволені позову в частині зобов`язання відповідача надати позивачу спеціальний дозвіл, суд першої інстанції виходив з того, що за спливом строку, протягом якого відповідач мав прийняти рішення про видачу дозволу, скасуванням судом наказу Держгеонадр від 13.03.2020 року №92 позивач набув право на отримання дозвільного документу за принципом мовчазної згоди. Відтак, відсутня необхідність зобов`язувати відповідача прийняти рішення про надання дозволу. Проте, безпосередньо видача дозволу пов`язана зі сплатою збору за надання спеціального дозволу. Позивачем не надано доказів оплати ним цього збору. Наведений висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступе. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Згідно частини 2 статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі-Порядок № 615). Відповідно до пункту 2 Порядку № 615 (в редакцій чинній на час звернення позивача за отриманням дозволу) дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком. Отже, підставою набуття суб`єктом господарювання права на користування надрами є спеціальний дозвіл на користування надрами, виданий на підставі наказу Держгеонадра відповідно до Порядку №615. Суб`єкт господарювання вправі здійснювати діяльність з користування надрами лише після отримання дозволу. Пунктом 8 Порядку№615 встановлено, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття. Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач 17.10.2019 року звернувся з заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, до якого було додано пакет документів, зазначений у додатку 1 Порядку№615 (в редакції , чинній на дату звернення) , а також було отримано погодження, передбачені пунктом 9 цього Порядку, та пропозиція Міністерства енергетики та захисту довкілля України щодо надання позивачеві спеціального дозволу на користування надрами. Проте, відповідачем у встановлений строк, відповідне рішення прийнято не було. В подальшому відповідачем було прийнято наказ від 13.02.2020 року №92, яким позивачу було відмовлено в надані спеціального дозволу. Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2020 року у справі № 280/4380/19 викладені наступні правові висновки щодо надання спеціального дозволу на користування надрами на підставі принципу мовчазної згоди. «Згідно з п. 133 Додатку до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" документом дозвільного характеру є спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок. За приписами абз. 4 ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Частиною 6 цієї статті передбачено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Зміст наведених норм свідчить, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови подання ним заяви і документів до органу, який видає дозвіл, у повному обсязі та в установленому законом порядку. Отже, принцип мовчазної згоди (в контексті процедури отримання дозволу та наслідків неприйняття суб`єктом владних повноважень своєчасного рішення) можна застосувати у випадку, коли у визначений термін відповідним органом не прийнято рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, або відповідного погодження. При цьому згідно із принципом мовчазної згоди, передбаченим ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. Верховний Суд підкреслює, що застосувати принцип «мовчазна згода» можна за наявності підтвердження належним чином протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. Крім того, у постановах Верховного Суду від 26.06.2018р. у справі №826/2810/17, від 20.09.2018р. у справі №826/4604/17, від 10.01.2019р. у справі №813/3145/16, від 04.06.2019р. у справі №826/10179/16 зверталася увага на роз`яснення Державної регуляторної служби України, в яких зазначено, що суб`єктам господарювання рекомендовано, у разі невиконання дозвільним органом свого юридичного обов`язку, направляти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення до дозвільного органу "повідомлення про початок роботи", застосовуючи право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності, отримане за принципом мовчазної згоди (із зазначенням дати). У свою чергу, дозвільним органам рекомендується брати до уваги таке повідомлення та розцінювати набуття права суб`єктом господарювання на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності як юридичний факт, який не може бути змінено або припинено у зв`язку з несвоєчасним направленням йому рішення про відмову у видачі документу дозвільного характеру.» Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач після закінчення встановленого законом строку звертався до відповідача із повідомленням про застосування принципу мовчазної згоди (із зазначенням дати). Наданий позивачем лист №52 від 17.02.2020 року не містить в собі відомостей про застосування мовчазної згоди із зазначенням дати. Разом з тим, відповідачем було прийнято наказ від 13.03.2020 року № 92 яким у зв`язку із невідповідністю документів, поданих суб`єктами господарювання, вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 року №615 (в редакції постанови КМУ від 19.02.2020 № 124) відмовлено позивачу в надані спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (пункт 23 додатку до наказу). За таких обставин, колегія суддів вважає, що з цього моменту відсутні підстави вказувати на існування будь-якої згоди зі сторони відповідача. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено встановлений Порядком №615 строк розгляду заяви позивача про надання дозволу на користування надрами. Про те, на думку колегії суддів, це не може розумітися як обставина, що автоматично спричиняє нечинність чи недійсність прийнятого рішення. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04 червня 2019 року по справі №826/10179/16. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 13.03.2020 року № 92 в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» в наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Судом першої інстанції встановлено, що відмова в наданні спеціальних дозволів в даному наказі обґрунтована невідповідністю документів, поданих суб`єктами господарювання, вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 року № 615 (в редакції постанови КМУ від 19.02.2020 року № 124). При цьому даний наказ не містить конкретних підстав відмови, в ньому не визначено в чому саме полягає невідповідність поданих документів, що позбавляє суд можливості визначити обґрунтованість вказаного мотиву. Водночас, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті спірного рішення відповідач неправомірно застосував ретроспективну дію Порядку № 165 в новій редакції, а саме після прийняття Постанови КМУ від 19.02.2020 № 124, до фактів, які відбулися до його прийняття. Згідно частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до абзацу 2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним сили, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем подана заява до відповідача на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону 17.10.2019 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 19.02.2020 р.№

124. За таких обставин, на думку колегії суддів відповідач при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу повинен був керуватися законодавством, чинним на момент звернення позивача із відповідною заявою до Держгеонадра, а не законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення. За приписами підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 (в редакції, чинної на дату подання заяви) без проведення аукціону дозвіл надається у разі: 1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу; Отже, можливість надання дозволу без отримання аукціону пов`язана з виконанням ряду умов і лише реалізація таких умов у сукупності призводить до виникнення підстав для надання дозволу без звернення до процедури проведення аукціону. Як встановлено судом, подані позивачем документи не перевірялись відповідачем на їх відповідність вимогам Порядку №615 (в редакції, чинної на дату подання заяви) і при прийнятті спірного рішення не надавалась оцінка цим обставинам. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що подані позивачем документи підлягають перевірці на відповідність норм щодо користування надрами, що відноситься до повноважень відповідача. За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання надати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування пісків техногенних Східної ділянки сховища відходів збагачення вивітрилих руд Мазурівського рідкіснометалевого родовища для отримання пальовошпатових матеріалів з вилученням супутніх корисних компонентів, що знаходиться у Волноваському районі Донецької області, відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 року № 615, задоволенню не підлягають. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, за загальним правилом, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Колегія суддів вважає, що зобов`язання судом відповідача надати спеціальний дозвіл на користування надрами може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено всі необхідні умови, які передбачені нормами законодавства для отримання відповідного дозволу без проведення аукціону. Надання спеціального дозволу на користування надрами є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура, дотримання якої усіма суб`єктами таких правовідносин є обов`язковим. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2020 року по справі № 280/4380/19. Колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 17 жовтня 2019 року про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, зокрема, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. N 615, в редакції, чинної станом на час звернення із заявою. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції. Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі №200/2624/20-а - задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі №200/2624/20-а - змінити. Резолютивну частину рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі №200/2624/20-а доповнити абзацом наступного змісту: «Зобов`язати Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Мінералтехніка» від 17 жовтня 2019 року про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, зокрема, відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. N 615, в редакції, чинної станом на час звернення із заявою від 17.10.2019 року». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2020 року по справі №200/2624/20-а - залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 20 жовтня 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 21 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 20 жовтня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко