Ухвала КЦС ВС № 338/139/20

Ухвала 19 жовтня 2020 року м. Київ справа № 338/139/20 провадження № 61-14225ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, ВСТАНОВИВ: У лютому 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Рішенням Богородчанського районного суду від 06 серпня 2020 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Богородчанського районного суду від 06 серпня 2020 року повернуто заявнику. 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду засобами електронного зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Як вбачається з матеріалів касаційного провадження та оскаржуваного судового рішення ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу через систему «Електронний суд». Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до частини третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником цієї особи. Пунктом 1 частини четвертої зазначеної статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, який посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися. Частинами першою та другою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у встановлених законом випадках, іншою особою. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Частиною сьомою статті 62 ЦПК України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Згідно частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи. Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого (пункт 9 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30). Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга разом із довіреністю від 13 березня 2020 року були сформовані в системі «Електронний суд» в електронному кабінеті ОСОБА_3 та скріплені його електронним підписом. Вказані документи не містили підпису ОСОБА_1 , що підтверджує відсутність повноважень ОСОБА_3 на подання процесуальних документів від її імені. Згідно правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 9901/939/18, звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі № 200/12772/18, вирішила повернути касаційну скаргу, яка не скріплена електронним цифровим підписом, виходячи з того, що касаційна скарга не підписана в належній формі відповідними учасниками справи. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що довіреність від 13 березня 2020 року, видана на ім`я Захаріїва Б. Д., не підтверджує повноваження адвоката у вказаній справі та не відповідає вимогам статті 62 ЦПК України. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 185, 356, 357 ЦПК України. Заявником неналежним чином, з порушенням положень статті 356 ЦПК України оформлено апеляційну скаргу, що стало підставою для її повернення. В доступі до правосуддя суд апеляційної інстанції заявника не обмежував. Слід зазначити, що згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 самостійно подала апеляційну скаргу на рішення Богородчанського районного суду від 06 серпня 2020 року через систему «Електронний суд» та ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху. З огляду на вищенаведене, доводи касаційної скарги є безпідставними, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та на законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення не впливають. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення не виявлено порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ф. Хопта Є. В. Синельников В. В. Шипович