Постанова 4823 № 751/765/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 16 жовтня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/765/20 Головуючий у першій інстанції Яременко І. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/893/20 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Бечка Є.М., Губар В.С., за участю секретаря Кривопиші Я.О., позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2020 року, час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 17.04.2020, м. Чернігів, в с т а н о в и в: У лютому 2020 р. представник ОСОБА_1 адвокат Прокоф`єв Б.І. звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 на їхніх неповнолітніх синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття, а також аліменти на ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн 00 коп. щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_4 трьох років, починаючи з дати звернення до суду. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що від шлюбу з відповідачем позивач має спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.12.2019 цей шлюб розірвано; з вересня 2019 р. діти проживають разом з ОСОБА_1 . Остання наразі не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за молодшим сином. Ніякого іншого доходу, крім допомоги на молодшого сина в розмірі 860 грн 00 коп. на місяць, вона не отримує. За весь час окремого проживання сторін ОСОБА_2 лише один раз перерахував ОСОБА_1 1700 грн 00 коп. У березні 2020 р. ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому вимоги щодо стягнення з нього аліментів на дітей визнав. Проте він заперечив проти стягнення з нього на користь позивача аліментів на неї у розмірі 2000 грн 00 коп. на місяць та просив задовольнити ці вимоги у розмірі 800 грн 00 коп. на місяць. Заперечення відповідача обґрунтовувалися таким: - розмір аліментів, що їх просить стягнути позивач на себе, є завищеним, оскільки по 09.01.2020 ОСОБА_2 працював як фізична особа-підприємець, проте вимушений був звільнитися та влаштуватися на роботу до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 із заробітною платою 3271 грн 00 коп. на місяць; - інших доходів ОСОБА_2 не має; в нього у власності мається тільки спільна з позивачем квартира (арк. 30-32). 16.03.2020 представник ОСОБА_1 адвокат Прокоф`єв Б.І. надав відповідь на відзив, у якому зазначає таке. Відповідач до набуття статусу фізичної особи-підприємця працював неофіційно у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , яка є його матір`ю. Бажаючи, щоб діти після розлучення залишилися з ним, ОСОБА_2 зареєструвався як фізична особа-підприємець. Після розірвання судом шлюбу та визначенням місця проживання дітей з ОСОБА_1 він припинив свою підприємницьку діяльність з метою штучного створення відсутності підстав для стягнення з нього аліментів. Після цього ОСОБА_2 знову влаштувався до своєї матері на роботу на мінімальну заробітну плату з метою сплачувати аліменти у мінімальному розмірі. Позивач вважає, що відповідач на цей час має можливість утримання її і їхніх дітей. До того ж, відповідач має можливість знайти більш оплачувану роботу. Представник ОСОБА_1 також наголошує, що аліменти вона просить стягти у меншому за прожитковий мінімум розмірі. Також представник ОСОБА_1 зазначає, що у зв`язку з наявністю спору щодо житла вона наразі мешкає у батьків у м. Апостолове Дніпропетровської області, що відповідач забрав майже всі дитячі речі, у зв`язку з чим позивач просила його їх переслати, натомість відповідачем було надіслано робоче крісло та велосипед (арк. 44-46). 14.04.2020 представник ОСОБА_2 адвокат Капран В.І. подала заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на неї, так як 31.03.2020 ОСОБА_2 вимушений був звільнитися через спалах пандемії коронавірусу, а тому на цей час він не працює (арк. 56). Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.02.2020 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, та аліменти на ОСОБА_1 у розмірі 1000 грн 00 коп., починаючи з 04.02.2020 до 15.11.2020. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що відповідач визнав позовні вимоги про стягнення з нього аліментів на дітей у повному обсязі; у зв`язку з тим, що відповідач не працює, суд визнав за можливе частково задовольнити вимоги позивача про стягнення аліментів на неї, визначивши їх у розмірі 1000 грн 00 коп. на місяць. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Прокоф`єв Б.І. просить скасувати вказане рішення в частині стягнення на ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1000 грн 00 коп. на місяць та ухвалити рішення, яким повністю задовольнити її вимоги у цій частині. Доводи скарги зводяться до того, що: - визначений місцевим судом розмір аліментів на ОСОБА_1 є недостатнім для проживання та є меншим від встановленого законодавством прожиткового мінімуму; - суду не надано доказів, що виходячи з матеріального стану і стану здоров`я ОСОБА_2 розмір стягнутих з нього аліментів на ОСОБА_1 має бути визначено у сумі 1000 грн 00 коп.; - відповідач припинив діяльність як фізична особа-підприємець з метою уникнення стягнення з нього аліментів як з фізичної особи-підприємця. До цього він неофіційно працював зі своєю матір`ю допомагав їй у прибутковому бізнесі. Якщо останній у матері отримує мінімальну заробітну плату, то він не позбавлений можливості краще влаштуватися у іншого роботодавця. ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування немає (арк. 99-100). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню. У справі встановлено таке. 14.06.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено шлюб, що підтверджується копією відповідного свідоцтва серії НОМЕР_1 , і ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 (арк. 8). Від шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_2 від 15.01.2016 та серії НОМЕР_3 від 21.11.2017 (арк. 12-13). Згідно з копією довідки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежність-78» № 44 від 20.08.2019, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі свекрухою ОСОБА_5 та двома синами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (арк. 14). Відповідно до копії довідки Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 495/08 від 27.11.2019 ОСОБА_1 з травня 2019 по жовтень 2019 отримувала допомогу при народженні дитини у розмірі 860 грн 00 коп. на місяць (арк. 15). Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.12.2019, що набрало законної сили 14.01.2020, шлюб між сторонами розірвано та визначено місце проживання їхніх дітей з ОСОБА_1 (копія цього рішення на арк. 9-11). З 09.09.2019 по 09.01.2020 ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець із сумою доходу за цей період 14900 грн 00 коп., що підтверджується копією довідки Менського управління Державної податкової служби України Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області № 930/С/25-01-50-09 від 10.03.2020 (арк. 34), а з 01.02.2020 по 29.02.2020 ОСОБА_2 був працевлаштований у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , якому за цей період нараховано заробітну плату у розмірі 4723 грн 00 коп., з якої утримано обов`язкові платежі у сумах 850 грн 14 коп. і 70 грн 85 коп., що підтверджується копією довідки про відповідного змісту (арк. 35). 31.03.2020 ОСОБА_2 звільнено з роботи за згодою сторін (копія витягу з наказу № 03 від 31.03.2020 на арк. 58). Копією фіскальних чеків від 02.02.2020 підтверджено факт понесення ОСОБА_1 витрат на спожиті послуги у сумі 1964 грн 00 коп. Як стверджує остання, цими коштами нею оплачено вартість пересилання їй ОСОБА_2 робочого крісла та велосипеду (арк. 52). Згідно з копіями квитанцій від 09.01.2020, 06.02.2020 та 07.03.2020, ОСОБА_2 виплатив ОСОБА_1 аліменти на дітей у розмірі 1700 грн 00 коп., 2000 грн 00 коп. та 2000 грн 00 коп. (арк. 36). Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_5 з 25.08.2004 здійснює підприємницьку діяльність з різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю (арк. 47-48). Інших доказів про обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, суду не надано. Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, і встановлених у справі обставин доводить суд таких висновків. Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Суд І інстанції, визначаючи розмір аліментів на ОСОБА_1 у сумі 1000 грн 00 коп. на місяць, виніс рішення у відповідності з наявними у справі доказами. Доводи апеляційної скарги про те, що визначений судом І інстанції розмір аліментів є меншим від встановленого законодавством прожиткового мінімуму, апеляційний суд відкидає, оскільки на законодавчому рівні немає норми, яка б визначала, що розмір аліментів на одного з подружжя не може бути меншим від цього мінімуму. Таким чином, рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неї у розмірі 1000 грн 00 коп. є вірним і підстав для його скасування в цій частині не встановлено. Його законність та обґрунтованість у цій частині перевірено в межах доводів апеляційної скарги. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення. Головуючий: Судді: