Ухвала КАС ВС № 460/2903/19

УХВАЛА 19 жовтня 2020 року Київ справа №460/2903/19 адміністративне провадження №К/9901/24898/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шишова О.О., суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №460/2903/19 за позовом Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УС Т А Н О В И В: Дочірнє підприємство «Рівненський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» у жовтні 2019 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 №0001821305, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 567837,03грн. та №0001831305, яким визначено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору у сумі 11597,95грн. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 10.02.2020 позовні вимоги залишив без задоволення. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.08.2020 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 залишив без змін. 30 вересня 2020 року на адресу Верховного суду надійшла (вдруге) касаційна скарга Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» 10.09.2020 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних відносинах. Так, згідно з частинами другою і третьою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

3. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу. Судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що підставами на касаційне оскарження судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках визначеному пунктом четвертим частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно навести, порушені судами норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в сукупності з обґрунтуванням підстав передбачених частинами другої та третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України. Тобто, необхідно зазначити підставу визначену частинами другою та третьою 353 КАС України, а також обґрунтувати наявність порушення процедури розгляду справи передбаченого частиною другою статті 353 КАС України та обґрунтувати нявність такої підстави. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №460/2903/19 - залишити без руху. Установити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.О. Шишов Судді: І.В. Дашутін М.М. Яковенко