Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/4399/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2020 рокуСправа № 461/4399/20 пров. № А/857/9724/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача - Качмара В.Я., суддів - Большакової О.О., Курильця А.Р. при секретарі судового засідання - Хомича О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року (суддя Зубачик Н.Б., м.Львів,) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (далі - РА, Міська рада відповідно) в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення від 11.04.2019 №46 (далі - Постанова, Комісія відповідно). Рішенням Галицького районного суду від 24 червня 2020 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у позові відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що 11.04.2019 Комісією розглядалася адміністративна справа щодо позивача на підставі протоколу від 25.03.2019 №4 (далі - Протокол) за статтею 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), який складений Львівським комунальним підприємством «Цитадель-Центр» (далі - ЛКП) про те, що позивач самовільно без дозвільних документів встановила кондиціонер на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1 (далі - Адреса). При цьому позивачу була скерована копія попередження для надання дозвільних документів та прохання надати свої пояснення. Однак жодних пояснень чи клопотань від неї не надходило. На засідання комісії 11.04.2019 ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином про розгляд справи була повідомлена, про свідчить копія списку від 29.03.2019 та від 04.04.2019 із трек-номером відправлення рекомендованої кореспонденції. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у порядку встановленому статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, не встановив всіх обставин справи. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.03.2019 ЛКП надсилало ОСОБА_1 попередження від 18.03.2019 №142, згідно якого позивача просили з`явитися в ЛКП для дачі пояснень та надати дозвільні документи, яке було скеровано поштовим зв`язком, проте відсутні докази, які свідчать про те, що остання отримала зазначене попередження (а.с.30). Відомості про те, що вказане попередження було отримано позивачем матеріали справи не містять. Згідно Протоколу, що складений майстром ЛКП ОСОБА_1, являючись власником нежитлового приміщення за Адресою не надала дозвільних документів на встановлення кондиціонерів на дворовому фасаді будинку. Зі змісту Протоколу видно, що такий складався у відсутності позивача, жодних пояснень щодо Протоколу не надходило (а.с.29). 11.04.2019 Комісією РА розглянуто матеріали щодо ОСОБА_1 та прийнято Постанову в якій зазначено, що позивач самовільно встановила на дворовому фасаді будинку №27 за Адресою кондиціонер, виявлено майстром ЛКП в березні 2019, чим порушила статтю 150 КУпАП та накладено штраф у розмірі 51 грн (а.с.3). Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №280/97-ВР) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Відповідно до частини другої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Відповідно до розділу 3 рішення Міської ради від 09.09.2011 №833 (зі змінами та доповненнями) «Про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова» заборонено розміщувати та встановлювати пристрої та устаткування систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря на видимих зі сторони вулиць та площ фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд, які знаходяться на території історичного ареалу, а також на усіх фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд-пам`ятках архітектури. Порядок розгляду питань щодо розміщення технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд у м. Львові, уповноваженими на це виконавчими органами Міської ради регулює «Положенням про порядок розміщення у м. Львові технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд», затверджене рішенням виконавчого комітету Міської ради від 01.02.2002 №028 «Про впорядкування розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах будинків на території м. Львова» (далі - Положення №028). Зокрема, згідно з підпунктом 2.8.5. пункту 2.8. Положення №028 технічними елементами (пристроями), що розміщуються ззовні на будівельних конструкціях житлової, громадської і виробничої забудови є, зокрема, пристрої і устаткування систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря. Відповідно до пункту 3.1 цього ж Положення забороняється розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв), перелічених у пунктах 2.8.4. та 2.8.5., на видимих зі сторони вулиць та площ фасадах, стінах будинків і споруд , які знаходяться на території історичної забудови, включеної у Список світової спадщини ЮНЕСКО, а також на видимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд - пам`ятках архітектури. Також, підпунктом 3.3.2 пункту 3.3 Положення №028 передбачено заборону встановлення без відповідного дозволу технічних елементів (пристроїв), перелічених у підпунктах 2.8.3, 2.8.4. та 2.8.5 пункту 2.8 на видимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд - у межах історико-культурної заповідної території м. Львова. Питання відповідальності за порушення порядку розміщення технічних елементів (пристроїв), врегульовано пунктом 5 Положення №028. Статтею 150 КУпАП передбачено, що порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під`їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об`єктів благоустрою - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За визначенням пункту 2.2 Положення №028 самовільним встановленням технічних елементів (пристроїв) визнається встановлення технічних елементів (пристроїв) ззовні будинків і споруд без оформлення у встановленому порядку дозволу на їх розміщення та без дотримання вимог цього Положення. Однак, у разі розташування кондиціонерів не на видимому зі сторони вулиць фасаді будинку, а на фасаді, який виходить у внутрішній двір, як у даному випадку, встановлення та розміщення кондиціонерів у цій частині будинку не потребує надання дозволу для його встановлення відповідно до пункту 3 Положення №028. Обов`язковість одержання відповідного дозволу стосується лише розміщення технічних елементів (пристроїв) на видимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд, розташованих у межах історико-культурної заповідної території м. Львова. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 вересня 2018 року у справі №461/5403/15-а. За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП). Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі №685/1153/17. Апеляційний суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Як видно із матеріалів справи, Протокол, на підставі якого розглядалася справа про адміністративне правопорушення, складений у відсутності особи, яку притягнуто до відповідальності, без її пояснень та без з`ясування обставин вчинення правопорушення. При цьому, апеляційний суд вважає підставними висновки суду першої інстанції про відсутність доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки з долучених відповідачем копій повісток та реєстрів поштових відправлень із трек-номером відправлення рекомендованої кореспонденції та витягу з поштового реєстру рекомендованої кореспонденції неможливо встановити направлення саме виклику на засідання Комісії на 11.04.2019. Отже, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, що в свою чергу є наслідком не прийняття до уваги доводів скаржника про факт самовільного встановлення позивачем кондиціонеру на дворовому фасаді будинку за Адресою, так як такі висновки зроблені без урахування пояснень позивача щодо вказаної обставини. За встановлених обставин Постанова є необґрунтованою, винесена без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, тому підлягає скасуванню. Відповідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова А. Р. Курилець