Постанова 4855 № 640/20165/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20165/18 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г., за участі секретаря Кондраток А.В., представника позивача Джулай Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ОКМА» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ОКМА» до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа Головний державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ченківський Олексій Онуфрійович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- В С Т А Н О В И В: Приватне акціонерне товариство «ОКМА» звернулося до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 13.11.2018 в межах виконавчого провадження № 45062967. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю її прийняття з огляду на те, що товариство неодноразово повідомляло виконавчу службу про неможливість виконання рішення суду з поважних причин. Також позивач зазначає, що державний виконавець, перед прийняттям оскаржуваної постанови не вжив заходів, необхідних для виконання рішення суду, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження № 45062967, та встановлення обставин можливості його виконання, які передбачені, зокрема, статтями 18, 31, 36, 47 Закону України «Про виконавче провадження» щодо самостійного огляду приміщень позивача, який надав на це згоду, для виявлення та вилучення документів за їх наявності, звернення до суду про роз`яснення рішення чи порядку його виконання, виклику керівників підприємств боржників для встановлення обставин виконання рішення чи розшуку майна, зазначеного у рішенні суду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не оспорювалось невиконання судового рішення, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження № 45062967, що свідчить про обґрунтованість накладення штрафу в межах такого виконавчого провадження за невиконання рішення суду. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свої доводи обґрунтовує тим, що невжиття державним виконавцем жодних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, свідчить про незаконність та передчасність постанови про накладення штрафу. Представниця позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, наполягала на їх задоволенні. Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явились, що є правом учасника справи і не перешкоджає судовому розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що 16.10.2014 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Ченківським О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45062967 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8614/13, виданого 30.05.2014, про зобов`язання ПрАТ «ОКМА» передати ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» первинні документи. 19.02.2015 постановою головного державного виконавця Ченківського О.О. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві наказ Господарського суду міста Києва № 910/8614/13 від 30.05.2014 повернуто стягувачу на підставі пункту 6 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016, визнано незаконною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 45062967 від 19.02.2015, винесену державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві Ченківським О.О. 21.04.2017 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Ченківським О.О. було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8614/13. 08.06.2017 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Ченківським О.О. складено Акт державного виконавця від 08.06.2017, в якому встановлено, що виходом державного виконавця за місцем проведення виконавчих дій за адресою: м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6 , корп. В, встановлено, що первинні документи, на підставі яких здійснювались зміни в системі реєстру прав власників іменних цінних паперів ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю", не виявлено. Директор ПрАТ «ОКМА» Джулай Н.С. повідомила, що вона від виконання рішення суду не ухиляється, між тим інформація щодо місця знаходження первинних документів, на підставі яких здійснювались зміни в системі реєстру прав власників іменних цінних паперів ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» відсутня, що підтверджується протоколом обшуку, проведеного старшим слідчим СВ прокуратури Полтавської області Бойко В.В. від 13.11.2012. Державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Ченківським О.О. 08.06.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», яку скасовано ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 в справі № 910/8614/13. 06.06.2018 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ченківським О.О. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, якою відновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8614/13, виданого 30.05.2014 За невиконання рішення суду постановою головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ченківського О.О. від 13.11.2018 на Приватне акціонерне товариство «ОКМА» накладено штраф у розмірі 5 100, 00 грн та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. Незгода позивача із прийнятою постановою, обумовила його звернення до суду із цим позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що позивачем не оспорювалось невиконання рішення суду, а також позивач не позбавлений права звернення до суду, який ухвалив рішення, щодо встановлення способу та порядку його виконання, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне. Відповідно до статті 1 Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VІІІ, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. В силу ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У даному випадку, сторонами не заперечується, що рішення суду, стосовно якого розпочато виконавче провадження, не було виконане боржником. Разом з цим, позивач наполягає на тому, що він неодноразово повідомляв державну виконавчу службу про неможливість виконати рішення суду з ряду причин. Так, наказом № 910/8614/13, виданим 30.05.2014 Господарським судом міста Києва на виконання рішення цього ж суду від 12.04.2014 зобов`язано ПрАТ «ОКМА» передати ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» первинні документи, на підставі яких здійснювалися зміни в системі реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». У якості поважних причин, які унеможливили виконання судового рішення, позивач посилається на те, що в судовому рішенні не визначено, які саме документи щодо змін в системі реєстру мають бути передані та їх обсяг. Також, позивач вказує, що у зв`язку з анулюванням Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 30.06.2010 йому ліцензії, документи системи власників іменних цінних паперів ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» були передані ТОВ «Рекон» за актом від 16.07.2010 та відповідно до протоколу обшуку від 13.11.2012, під час проведення відповідних слідчих дій в межах кримінальної справи, у службовому приміщенні позивача документи системи реєстру акціонерів ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» не виявлені. Згідно частини 2 статті 63 Закону № 1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 75 Закону № 1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. З наведеного слідує, що умовою накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк є відсутність поважних причин, які зумовили таке невиконання. Колегія суддів враховує, що статтями 31, 33 Закону № 1404-VIII унормовані питання щодо роз`яснення рішень, виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню, відстрочки або розстрочки виконання, встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішень. Проте, на переконання суду апеляційної інстанції, можливість державного виконавця звернутися до суду з відповідної заявою не нівелює обов`язок боржника забезпечити виконання рішення суду, а, у випадку виникнення складнощів при його виконанні, вжити заходів щодо його роз`яснення, встановлення або зміни способу і порядку виконання, тощо. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 13 вересня 2019 року в справі № 826/963/17. Враховуючи викладені обставини апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, що оскільки рішення суду позивачем добровільно не виконано, відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу від 13 листопада 2018 року № 45062967. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ОКМА» - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель А.Г. Степанюк