LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/5942/2020

від 13.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року по справі № 520/5942/2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовол…

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 р.Справа № 520/5942/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Патової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Спірідонов М.О., м. Харків) від 06.07.2020 року по справі № 520/5942/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (рішення № 1 від 03.04.2020 р.) щодо відмови у перерахунку та виплаті раніше призначеної пенсії за вислугою років згідно постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури від 31.05.2012 № 505, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 на підставі поданих заяв та довідки прокуратури Харківської області № 18-135 від 10.03.2020 p., визнати незаконним та скасувати вказане рішення; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити: а) з 13.12.2019 року перерахунок пенсії за вислугу років згідно з частиною 2 статті 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХП від 05.11.1991 року (в редакції на час призначення мені пенсії), частиною 20 статті 86 Закону України Про прокуратуру № 1697-УП від 14.10.2014 в редакції з урахуванням Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(П)2019, відповідно постанови КМУ на підставі додатково поданих документів - довідки прокуратури Харківської області від 10.03.2020 року №18-135 про заробітну плату за посадою слідчого прокуратури району, яка складає 33573,73 грн. в розмірі 90 відсотків від суми вказаної заробітної плати без обмеження максимального розміру та провести виплати з урахуванням отриманих сум, які проводити у подальшому щомісяця. В подальшому проводити перерахунки призначеної пенсії за вислугою років за відповідними документами без обмеження граничного розміру пенсії; б) виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією за період 13.12.2019 p. - по час такого перерахунку. в) виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" та виплатити різницю в пенсії за минулий час, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(П)/2019 р. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення № 1 від 03.04.2020 року щодо відмови у перерахунку та виплаті раніше призначеної позивачу пенсії за вислугою років згідно постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури від 31.05.2012 № 505, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 на підставі поданих заяв та довідки прокуратури Харківської області № 18-135 від 10.03.2020 p. є незаконним та таким, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення, а тому підлягає скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. Відповідач надав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за його відсутності. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. До початку судового засідання, 13.10.2020 р. від позивача у справі надійшла заява, в якій він просив суд апеляційної інстанції винести рішення по його апеляційній скарзі з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(П)/2019 р. та зобов`язати відповідача провести перерахунок його пенсії по довідці від 10.03.2020 р. № 18/135 та не вирішувати питання про обмеження розміру пенсії. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що позивач є пенсіонером органів прокуратури. Позивачу з 14.12.2007 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ в розмірі 90 % середнього заробітку. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування та умови оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 № 505, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657, в розмірі 90 % від суми заробітної плати, без обмеження максимального розміру та просив відповідача провести виплати з урахуванням отриманих сум. Рішенням відділу з питань перерахунків пенсії № 19 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2020 року № 1 позивачу повідомлено, що відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 10.03.2020 року № 18-135, виданої Прокуратурою харківської області. Позивач не погодився із вказаним рішенням відповідача та звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з набранням чинності Законом України Про прокуратуру № 1697-УП від 14.10.2014, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України Про прокуратуру №1789-ХП від 05.11.1991 року, не підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15.07.2015 року визначалися ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII Про прокуратуру (далі Закон № 1789-XII). Згідно із ч. 13 вказаної статті Закону, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-XII). 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України, яким, зокрема, ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-XII викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 01.01.2015 року делегував Кабінету Міністрів України. 15.07.2015 року набрав чинності Закон України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів. За частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06.09.2017 року, затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури (далі- постанова № 657). На час прийняття постанови № 657, з якою позивач пов`язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Уряд України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначив. Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VII визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 3 Рішення установлений такий прядок його виконання: - частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Отже, з 13.12.2019 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень ч. 20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VII. При цьому, підстави для перерахунку пенсії позивачу у зв`язку зі зміною посадових окладів на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 виникли з 01.10.2017 року, а право на перерахунок пенсії виникло з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача згідно довідки прокуратури Харківської області про розмір заробітної плати № 18-135 від 10.03.2020 р. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності власних дій та рішень, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, необхідним є зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії на підставі виданої прокуратурою Харківської області довідки про розмір заробітної плати № 18-135 від 10.03.2020 р., починаючи з 13.12.2019 р. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають враховуючи надану позивачем під час апеляційного розгляду справи заяву та встановлені обставини у справі. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року по справі № 520/5942/2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1 від 03.04.2020 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі виданої прокуратурою Харківської області довідки про розмір заробітної плати № 18-135 від 10.03.2020 р., починаючи з 13.12.2019 р. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 19.10.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»