Постанова 4874 № 918/818/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 року Справа № 918/818/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О. секретар судового засідання Соколовська О.В. за участю представників сторін: позивача: Василюк І.М. відповідача: Алексеєнко А.А. третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Матвіїв С.І., Костур Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/818/20 (суддя Заголдна Я.В.) за позовом Приватного підприємства "ЯКЮ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" про примусове виконання обов`язку в натурі ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/818/20 частково задоволено заяву Приватного підприємства "ЯКЮ" про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, шляхом внесення відповідного запису у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янко-Бузького району Львівської області за вказаними кадастровими номерами. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" вчиняти дії, спрямовані на відчуження, приховування, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна (врожаю картоплі), яке є предметом застави товарної аграрної розписки, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок за №4757 від 19 червня 2020 року та знаходиться на земельних ділянках за наступними кадастровими номерами. Відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони на вчинення дій іншими третіми особами, спрямованими на відчуження, приховування, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна (врожаю картоплі), яке є предметом застави товарної аграрної розписки, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок за №4757 від 19 червня 2020 року та знаходиться на земельних ділянках за вказаними кадастровими номерами. Вказана ухвала мотивована тим, що наявність вчинення дій з боку ТОВ "НИВА ОДИН" спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання забезпечених заставою за договором поставки №01/2020 від 19 червня 2020 року у строк, встановлений у специфікації №1 до договору, тобто до 20 липня 2020 року, а також ініціювання товариством припинення договірних відносин, пряма вказівка на те, що ТОВ "НИВА ОДИН" вимушене здійснити поставку предмету застави (картоплі вирощеної на земельних ділянках на яких знаходиться предмет застави) на користь іншого покупця, пошук відповідачем таких нових покупців - свідчить про те, що означене може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі № 918/818/20 так як на момент виконання рішення взагалі може бути відсутній предмет, про зобов`язання примусової поставки якого просить позивач у справі. Заявником подано докази, які свідчать про невиконання умов договору поставки постачальником та докази того, що його побоювання щодо недобросовісних дій відповідача із заставним майном є обґрунтованими та документально підтвердженими. Зокрема, це такі докази як відповідь на претензію від 30 липня 2020 року та повідомлення від 14 серпня 2020 року директора ТОВ "НИВА ОДИН". Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, особа, яка не брала участі у справі - ТОВ " ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/818/20 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені заяви ПП "ЯКЮ" про забезпечення позову відмовити у повному обсязі. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" не є учасником справи №918/818/20, зокрема в частині розгляду заяви про забезпечення позову; ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" не брала участі у розгляді заяви ПП "ЯКЮ" про забезпечення позову; рухоме майно, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за відповідними кадастровими номерами на більше, ніж 81% (на 177-ти земельних ділянках із 216-ти зазначених кадастрових номерів) належить на праві власності ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП УКРАЇНА"; апелянт є особою, яка не брала участі у справі, а суд оскаржуваною ухвалою вирішив питання про права та інтереси останньої як власника майна. На підставі вищевикладеного ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП УКРАЇНА" є суб`єктом оскарження ухвали від 17 серпня 2020 року господарського суду Рівненської області у справі №918/818/20. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі №918/818/20 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС АГРО УКРАЇНА" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/818/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ТОВ " ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС АГРО УКРАЇНА" та призначено дату судового засідання на 13 жовтня 2020 року. Від представника позивача - Приватного підприємства "ЯКЮ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає апеляційну скаргу безпідставною. Зазначає, що з огляду на безпідставність твердження скаржника щодо належності права власності на врожай картоплі, місцевий господарський суд не володів підставами для розгляду заяви про забезпечення позову за участі скаржника. 12 жовтня 2020 року від Приватного підприємства "ЯКЮ" надійшла заява про долучення доказів до якої додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на 380 аркушах. Вказані докази не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки заявником клопотання не надано доказів надсилання їх копій учасникам справи, що є порушенням статті 80 ГПК України. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2020 року у справі №918/818/20 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС АГРО УКРАЇНА". Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою. Безпосередньо в судовому засіданні представники третьої особи та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню. При цьому колегія суддів виходила з наступного. 12 серпня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду Рівненської області від Приватного підприємства "ЯКЮ" надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН", у якому позивач, посилаючись на статті 15, 16, 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України та статті 4, 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить суд зобов`язати відповідача передати у власність (здійснити поставку) товару, а саме: картоплю в кількості 1242,814 метричних тонн на умовах EXW (за адресою: склад: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 2-А). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору поставки № 01/2020 від 19 червня 2020 року відповідач зобов`язався передати (поставити) у власність позивача товар, а саме - картоплю, однак в обумовлений сторонами строк (до 20 липня 2020 року) відповідач не забезпечив виконання взятого на себе зобов`язання, незважаючи на перебування цього майна в заставі. Відтак, оскільки строк виконання забезпечених заставою зобов`язань настав 20 липня 2020 року, а відповідач своїх зобов`язань не виконав, позивач вважає, що набув право примусового виконання обов`язку відповідачем в натурі. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 серпня 2020 року позовну заяву Приватного підприємства "ЯКЮ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" про примусове виконання обов`язку в натурі залишено без руху, запропоновано Приватному підприємству "ЯКЮ" у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме подати до Господарського суду Рівненської області: докази на підтвердження направлення на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами (опис з переліком усіх надісланих документів), докази оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: 2 102 грн 00 коп. 13 серпня 2020 року через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду Рівненської області від Приватного підприємства "ЯКЮ" надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить суд: - вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, шляхом внесення відповідного запису у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за вказаними кадастровими номерами; - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН", а також іншим третім особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, приховування, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна (врожаю картоплі), яке є предметом застави товарної аграрної розписки, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок за №4757 від 19 червня 2020 року та знаходиться на земельних ділянках за вказаними кадастровими номерами. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 серпня 2020 року заяву Приватного підприємства "ЯКЮ" про забезпечення позову у справі №918/818/20 призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 серпня 2020 року, явку уповноважених представників Приватного підприємства "ЯКЮ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" у судове засідання 17 серпня 2020 року визнано обов`язковою, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" до початку судового засідання 17 серпня 2020 року надати суду письмові пояснення на заяву Приватного підприємства "ЯКЮ" про забезпечення позову у справі № 918/818/20. 17 серпня 2020 року від Приватного підприємства "ЯКЮ" надійшли додаткові пояснення по суті заяви про забезпечення позову. Товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" не надало місцевому суду жодних пояснень чи заперечень з приводу заяви про забезпечення позову. Господарський суд Рівненської області, розглянувши заяву Приватного підприємства "ЯКЮ" про забезпечення позову у справі № 918/818/20 дійшов висновку про її часткове задоволення з чим не може погодитись колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду з огляду на наступне.\ Господарський процес є різновидом юридичної діяльності, яку регулюють норми господарського процесуального права, тобто встановлена нормами процесуального права форма діяльності господарських судів, яка спрямована на захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів суб`єктів господарювання. Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Установлений нормами господарського процесуального права порядок порушення процесу, підготовки справи до розгляду, розгляду й вирішення справ, оскарження і перегляду рішень господарського суду, а також виконання рішень господарського суду є процесуальною формою. В господарському процесі суд, сторони, інші учасники можуть здійснювати ті дії, які передбачені господарськими процесуальними нормами. Роль і значення процесуальної форми полягає в тому, щоби забезпечити захист існуючих прав суб`єктів господарювання та гарантувати винесення законних і обґрунтованих рішень. Господарський процес являє собою єдність процесуальних прав і обов`язків господарського суду, сторін та інших учасників процесу. Процесуальна форма є нормативно встановленим порядком здійснення правосуддя. Здійснення процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків повинно відбуватися згідно з порядком, встановленим господарським процесуальним законодавством. Відповідно до частин першої та другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Як свідчать матеріали справи, Приватне підприємство "ЯКЮ" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, у якій заявник просить суд: - вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, шляхом внесення відповідного запису у Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме: майбутній врожай картоплі на земельних ділянках у межах Кам`янка-Бузького району Львівської області за вказаними кадастровими номерами; - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН", а також іншим третім особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження, приховування, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна (врожаю картоплі), яке є предметом застави товарної аграрної розписки, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок за №4757 від 19 червня 2020 року та знаходиться на земельних ділянках за вказаними кадастровими номерами. В обґрунтування підстав для забезпечення позову заявник зазначає, що на підставі Договору поставки № 01/2020 від 19 червня 2020 року відповідач зобов`язався передати (поставити) у власність позивача товар, а саме - картоплю, однак в обумовлений сторонами строк (до 20.07.2020 року) відповідач не забезпечив виконання взятого на себе зобов`язання. 23 липня 2020 року Приватне підприємство "ЯКЮ" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" з претензією № 2 щодо виконання зобов`язань по поставці товару. У відповідь на претензію, 30 липня 2020 року ТОВ "НИВА ОДИН" повідомило, що поставка товару може бути здійснена лише у випадку здійснення передоплати в розмірі щонайменше 150 000,00 грн. В іншому випадку, товариство буде змушене здійснити поставку продукції на користь іншого покупця, яким буде здійснено авансування. У випадку відсутності волевиявлення зі сторони ПП "ЯКЮ" здійснити авансування вартості продукції, ТОВ "НИВА ОДИН" просить погодити припинення дії договору поставки № 01/2020 від 19 червня 2020 року. В обґрунтування поданої заяви Приватне підприємство "ЯКЮ" також вказує, що з відповіді відповідача на претензію № 2 вбачається, що ТОВ "НИВА ОДИН" повідомляє, що у випадку нездійснення передоплати коштів, товариством буде здійснено залучення третіх осіб для проведення збору урожаю картоплі із передачею частини зібраної картоплі таким особам, як розрахунок за виконані роботи або здійснить поставку третім особам, які мають можливість провести передоплату. У відповіді на претензію також вказується, що ТОВ "НИВА ОДИН" було проведено відповідні переговори. Однак, як вказує заявник, вчинення ТОВ "НИВА ОДИН" зазначених дій фактично унеможливить виконання ним своїх обов`язків перед ПП "ЯКЮ", обумовлених умовами договору поставки №01/2020 від 19 червня 2020 року. Вказані порушення зобов`язань зі сторони ТОВ "НИВА ОДИН" мають місце, не зважаючи на оформлення між сторонами товарної аграрної розписки, якою забезпечується виконання ТОВ "НИВА ОДИН" взятих на себе зобов`язань за вказаним договором поставки. Також, відчуження ТОВ "НИВА ОДИН" картоплі іншим, ніж ПП "ЯКЮ", особам не тільки тимчасово порушить умови договору та товарної аграрної розписки, а також фактично зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду. За умови, якщо врожай картоплі буде відчужений іншим особам, і буде фактично відсутній у продавця - ТОВ "НИВА ОДИН", останнє, на думку заявника, не зможе передати такий урожай позивачу, незважаючи на наявність можливого рішення суду про зобов`язання здійснити поставку такого товару. Зазначене, на думку ПП "ЯКЮ", підтверджує наявність двох, передбачених частиною 2 статті 136 ГПК України, підстав для забезпечення позову, зокрема невжиття таких заходів унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача. Щодо зустрічного забезпечення, то заявник зазначає про готовність до застосування зустрічного забезпечення, передбаченого статтею 141 ГПК України, однак вказує на відсутність обставин, з існуванням яких законодавцем визначено обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення. Крім того, в обґрунтування поданої заяви Приватне підприємство "ЯКЮ" у додаткових поясненнях також вказує, що від ТОВ "НИВА ОДИН" отримало повідомлення від 14 серпня 2020 року , з якого вбачається, що вказаним зверненням товариство продовжує вказувати на проведення переговорів з третіми особами щодо продукції, яку товариство зобов`язалося поставити, повідомляє про наміри передати продукцію третім особам в рахунок розрахунків за підрядні роботи, а також ініціює припинення договірних відносин. Разом з тим, заявник вказує, що вчинення ТОВ "НИВА ОДИН" зазначених дій фактично унеможливить виконання ним своїх зобов`язань перед Приватним підприємством "ЯКЮ", обумовлених умовами договору поставки № 01/2020 від 19 червня 2020 року. Також заявник зазначає, що ТОВ "НИВА ОДИН" надає вищезазначені відповіді на претензію незважаючи на укладення між сторонами товарної аграрної розписки, яку приватним нотаріусом 19 червня 2020 року посвідчено та зареєстровано в реєстрі аграрних розписок за №4757. В якості забезпечення зобов`язань за розпискою відповідачем передано в заставу майбутній врожай картоплі з земельних ділянок згідно з реєстром, наведеним у додатку до розписки. За приписами частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є матеріально-правова вимога Приватного підприємства "ЯКЮ" про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" передати у власність (здійснити поставку) товар, а саме: картоплю в кількості 1242,814 метричних тонн на умовах EXW (за адресою: склад: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 2-А). Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 липня 2019 року у справі №905/492/19. Колегією суддів встановлено, що у даному випадку суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру з чим і погодився позивач. Однак, такі висновки є безпідставні. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). З огляду на зазначене, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача про зобов`язання виконати умови договору та поставити товар ґрунтуються на наявності майнових вимог Приватного підприємства "ЯКЮ" до Товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН", що виникли на підставі відповідного договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення майнових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов. Водночас, відповідно до частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. З огляду на встановлене, оскільки судом першої інстанції визначено, а позивачем не заперечено, що у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, колегія суддів приходить до висновку, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є неадекватними позовним вимогам позивача. При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що на підставі товарної аграрної розписки від 19 червня 2020 року майбутній врожай картоплі вже перебуває у заставі (пункт 5 розділу 1) і щодо нього вже внесено відповідний запис у Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Щодо забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "НИВА ОДИН" вчиняти дії, спрямовані на відчуження, приховування, знищення, передачу в заставу, звернення стягнення, обтяження в інший спосіб чи передачу на інших підставах рухомого майна (врожаю картоплі), яке є предметом застави товарної аграрної розписки, зареєстрованої в реєстрі аграрних розписок за № 4757 від 19 червня 2020 року та знаходиться на земельних ділянках за вказаними кадастровими номерами, колегія суддів враховує наступне. 26 лютого 2020 між ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" (надалі - Виконавець) та ТОВ "НИВА ОДИН" (надалі - Замовник) укладено Договір підряду № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26 лютого 2020 року (надалі - Договір), копія якого наявна у додатках до даної апеляційної скарги. У відповідності до пункту 1.1. Договору, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника виконувати роботи з обробітку землі в обсязі повного сільськогосподарського циклу по вирощуванню картоплі, а саме: обробітку ґрунту (дискування, внесення міндобрив, оранка, боронування), передпосівний обробіток ґрунту та сівба) внесення гербіцидів, передпосівна культивація, сівба), догляд за посівами, збирання врожаю та транспортування зібраного врожаю до місця зберігання (в подальшому за текстом Договору - "Роботи"), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані Виконавцем Роботи. Згідно із пунктом 1.7. Договору, Сторони також домовились, що до моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт (пункт 3.3. Договорів) право власності на результат Робіт (тобто врожай картоплі, в т.ч. картопля на будь-якій стадії вегетації ще не зібрана з поля Виконавцем) залишається за Виконавцем. При цьому, пунктом 3.3. Договору передбачено, що факт виконання Робіт належної якості та в повному обсязі, а також їх прийняття Замовником фіксується в акті виконаних робіт, що складається та підписується Сторонами протягом 10 календарних днів з моменту фактичного завершення робіт. Зі змісту пункту 4.2. Договору випливає, що саме з моменту підписання акту приймання-передачі Товару Сторонами у Замовника виникає право власності на Товар. При цьому, зі змісту пункту 1.2. Договору випливає, що плановим результатом Робіт за Договором є зібраний Виконавцем врожай чіпсової картоплі в обсязі орієнтовно 9 470 тон в строк не пізніше 31 жовтня 2020 року. Отже, виходячи із наведених вище положень Договору, право власності ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" на посаджену картоплю наявне до підписання актів виконаних робіт, тобто не пізніше 31 жовтня 2020 року з урахуванням додаткового 10-денного терміну для підписання відповідного акту. Окрім того, як вбачається із пункту 4.2. Договору від 26 лютого 2020 року, оплата Робіт здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання Сторонами акту виконаних Робіт. Водночас, як випливає із пункту 6.3. Договору, у випадку затримання здійснення Замовником оплати відповідно до пункту 4.2. Договору більше, ніж на 5 (п`ять) днів Виконавець звільняється від обов`язку передати Товар Замовнику та набуває право реалізувати його третім особам та утримати з виручених від такого продажу коштів суму оплати вартості своїх Робіт та усіх інших витрат, понесених у зв`язку з виконанням Договору, а також зберіганням, транспортуванням та реалізацією Товару. За наслідками реалізації Товару Виконавець не зобов`язаний повертати будь-які суми Замовнику, а Договір вважатиметься розірваним за взаємною згодою Сторін в 6-й день затримки здійснення Замовником оплати з Договором, при цьому, розірвання Договору відбувається в силу настання самого факту затримки оплати і для оформлення факту розірвання Договору не потребується підписання Сторонами будь-яких додатків чи додатків угод до Договору про його розірвання. Колегією суддів не надається оцінка Договору підряду №4/2020 від 26 лютого 2020 року на предмет його дійсності та укладеності, враховуючи межі перегляду апеляційної скарги та межі встановлення обставин в рамках розгляду заяви про забезпечення позову, та не встановлюється власник врожаю. З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що заява про забезпечення позову подана передчасно, ґрунтується на припущеннях про те, що право позивача буде порушене, оскільки на підставі вищевикладених договірних положень вбачається, що з моменту посадки картоплі до моменту підписання актів виконаних робіт право власності на врожай картоплі, у т.ч. ще не зібраної з поля на будь-якій стадії вегетації належить ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна" і лише з моменту підписання актів виконаних робіт право власності на врожай картоплі належить ТОВ "НИВА ОДИН". Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив ймовірність обробітку земельних ділянок та їх засадження картоплею саме третьою особою - ТОВ "Централ Плейнс Груп Україна". При цьому, не повідомив суд першої інстанції про дану обставину. Відтак, відсутні підстави вважати, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушеного права. Тоді, як, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить та зробить неможливим виконання рішення господарського суду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про задоволення заяви Приватного підприємства "ЯКЮ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/818/20 є помилковим, оскільки з наявних матеріалів справи не вбачається існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції бере до уваги вказані обставини справи та приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову накладенням арешту та заборони вчиняти дії щодо врожаю картоплі, порушує права та охоронювані законом інтереси зокрема третьої особи та може призвести до незворотних наслідків (до загибелі врожаю або втрати його якості) в разі невчасного збору чи відсутності умов для його зберігання, відтак негативні наслідки від заходів забезпечення позову переважають над негативними наслідками, які можуть настати в разі позитивного вирішення заяви про забезпечення позову. У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустився хибних висновків у вирішенні питання про забезпечення позову, невірно здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість заяви про застосування заходів забезпечення позову. Враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плейнс Груп Україна" слід задоволити, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/818/20 - скасувати в частині задоволення заяви Приватного підприємства "ЯКЮ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/818/20, з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства "ЯКЮ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/818/20. Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача, згідно вимог статті 129 ГПК України. Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/818/20 задоволити. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 17 серпня 2020 року у справі №918/818/20 в частині задоволення заяви Приватного підприємства "ЯКЮ" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №918/818/20 - скасувати. Прийняти нове судове рішення. В задоволенні заяви Приватного підприємства "ЯКЮ" про забезпечення позову у справі №918/818/20 відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Справу №918/818/20 повернути до господарського суду Рівненської області. Повний текст постанови складений "19" жовтня 2020 р. Головуючий суддя Савченко Г.І. Суддя Павлюк І.Ю. Суддя Демидюк О.О.