Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/10669/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" вересня 2020 р. Справа№ 910/10669/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ткаченка Б.О. суддів: Майданевича А.Г. Суліма В.В. За участю секретаря судового засідання Прохорової Г.С. представників сторін: згідно з протоколом судового засідання розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі № 910/10669/19 (суддя Джарти В.В.) за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І. у справі № 910/10669/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 225 500,79 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 у справі №910/10669/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 225 500,79 грн задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" 155 354,22 грн пені, 17 973,25 грн інфляційних втрат, 12 946,18 грн 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 794,11 грн. У іншій частині в позові відмовлено. На виконання зазначеного рішення судом був виданий відповідний наказ. До Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, в якій заявник просить суд визнати протиправною бездіяльність Державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Любові Іванівни та зобов`язати її винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, якою повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" наказ Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 № 910/10669/19. В обґрунтування скарги боржник зазначає, що Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Згідно з додатком 2 до цього Закону Акціонерне товариство "Українська залізниця" включено до вказаного переліку. Водночас, 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Пунктом 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлена заборона вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі №910/10669/19 у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л.І. у справі № 910/10669/19 відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі №910/10669/19 ухвалити нове рішення, яким у повному обсязі задовольнити скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця". Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що апелянт вважає оскаржувану ухвалу протиправною та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального права, що зумовлює необхідність її скасування. Апелянт наголошує на відсутності у чинному законодавстві будь-яких правових норм, що виключають можливість внесення в якості застави грошових коштів, що позбавляє місцевий господарський суд повноважень на трактування наведених в оскаржуваній ухвалі правових норм та формування правового висновку стосовно неможливості внесення грошових коштів в якості застави за відповідним договором. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі №910/10669/19 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. 09.07.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2020 скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі №910/10669/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі №910/10669/19, призначено справу до розгляду на 25.08.2020. Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/10669/19 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Майданевич А.Г., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 справу прийнято до провадження у вищезазначеному складі суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 відкладено розгляд справи № 910/10669/19 на 29.09.2020. Позиції учасників справи Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Державний виконавець Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І. у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, своєї позиції щодо змісту і вимог апеляційної скарги не висловив. Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Розділом VI Господарського процесуального кодексу України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Доводи скарги на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І., скаржник обґрунтовує тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена всупереч пункту 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Так, 20.10.2019 набрав чинності Закон України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (далі - Закон України № 145-IX). Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 145-IX забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. На день набрання чинності Законом України № 145-IX (20.10.2019) Акціонерне товариство "Українська залізниця" було включене до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", а відтак, на нього поширюється дія вказаного Закону. Колегія суддів зазначає, що в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 145-ІХ, покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур. Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Положеннями ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з приписами Закону України "Про виконавче провадження": - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1); - примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5); - під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13); - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18). 17.12.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60895200 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 № 910/10669/19 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" грошових коштів у розмірі 155 354,22 грн пені, 17 973,25 грн інфляційних втрат, 12 946,18 грн 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 794,11 грн. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дослідив, чи були на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2019 наявні передбачені частиною четвертою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" підстави для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Зважаючи на відсутність законодавчо встановлених підстав для повернення стягувачу наказу Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 № 910/10669/19 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" грошових коштів у розмірі 155 354,22 грн пені, 17 973,25 грн інфляційних втрат, 12 946,18 грн 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 794,11 грн без прийняття, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про дотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства при винесенні постанови у виконавчому провадженні № 60895200 про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2019. При цьому відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 №910/10669/19 узгоджується з положеннями статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки можливість виконання рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства в порядку, встановленому цією статтею, зокрема за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, пов`язується з наявністю відкритого виконавчого провадження щодо стягнення коштів. Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого ним судового рішення. Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню. Пункти 4 та 5 розділу ІІІ цієї Інструкції регламентують дії державного виконавця, які передують відкриттю виконавчого провадження: - виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа; - у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Частиною 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено підстави для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання, а саме: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. З огляду на встановлені обставини, підстави для повернення стягувачу наказу Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 № 910/10669/19 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" грошових коштів без прийняття до виконання відсутні. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що скаржником (боржником) не доведено порушення державним виконавцем Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І. порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2019 № 60895200, з огляду на що суд першої інстанції правомірно відмовив Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у задоволенні скарги на бездіяльність Державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І. З урахуванням вищезазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваль Л. І. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у повному обсязі. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи. Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для її скасування відсутні. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта. Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі № 910/10669/19 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/10669/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України. Повне судове рішення складене 16.10.2020 у зв`язку із перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному Головуючий суддя Б.О. Ткаченко Судді А.Г. Майданевич В.В. Сулім