Постанова 4854 № 540/426/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 вересня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/426/19 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Херсон; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 23.06.2020 року; Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Танасогло Т.М. За участю: секретаря - Іщенка В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення грошового забезпечення,- В С Т А Н О В И В: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області звернулось до суду першої інстанції із заявою, в якій просило здійснити поворот виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року по справі №540/426/19 та стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління 103 533,48 грн. В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання судового рішення апеляційного суду Управлінням сплачено на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Водночас, за результатом касаційного перегляду судове рішення апеляційного суду скасовано, що призвело до безпідставної сплати на користь позивача середнього заробітку. У тому числі, заявник вказує, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 ЗУ "Про оплату праці". Тобто, середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а тому сукупність наведених обставин дає безумовні підстави для повороту виконання рішення суду відповідно до ст. 380 КАС України. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у задоволенні заяви Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області відмовлено в повному обсязі. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.ст. 381 КАС України, 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Середній заробіток за час вимушеного прогулу належить до інших виплат, що випливають з трудових правовідносин. З огляду на те, що підстави скасування зазначеної постанови не ґрунтувались на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, в підтвердження цих обставин відповідних доказів не надано під час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для повороту виконання судового рішення. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального та процесуального права, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення заяви у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням ст. 2 Закону України "Про оплату праці" та помилково не враховано, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати). Таким чином, особливості, передбачені ст. 381 КАС України, не підлягають застосуванню до вирішення заявленого питання та у суду першої інстанції були всі правові підстави для задоволення вимог заявника. Судом першої інстанції з`ясовано та підтверджено під час апеляційного розгляду, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 року стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.06.2017 року по 06.05.2019 року в розмірі 14 448,18 грн. Допущено до негайного виконання постанову суду в частині стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах за один місяць в сумі 639,30 грн. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 року та прийнято нове судове рішення, яким стягнуто з Управління МВС України в Херсонській області (ліквідаційна комісія) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.02.2017 року по 23.10.2019 року у розмірі 138 478,14 грн. Постановою Верховного Суду від 9 квітня 2020 року постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року скасовано, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 6 травня 2019 року залишено в силі. Разом з цим, згідно меморіального ордеру від 13.12.2019 року №1 (#229543949) на виконання судового рішення апеляційного суду Управлінням сплачено на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 115 594,04 грн., з них - 1 760,32 грн. військового збору та 21 123,78 грн. податку на доходи фізичних осіб відповідно меморіальним ордерам від 13.12.2019 року №2 (#229486242), №3 (#229483356). З огляду на те, що стягненню на користь позивача фактично підлягає сума у розмірі 12 060,56 грн. (з вирахуванням 183,66 грн. (військового збору) та 2 203,96 грн. (податку на доходи фізичних осіб)), Управління вбачає підстави для повернення згідно із ст. 380 КАС України різниці між отриманою сумою на підставі скасованого рішення і сумою, яка підлягала виплаті на підставі рішення, залишеного в силі у касаційному порядку, що становить у розмірі 103 533,48 грн. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За правилами ч. 1 ст. 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 380 КАС України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Відповідно до ч.ч. 7, 8 вказаної статті КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Аналіз наведених норм показав, що поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Водночас, відповідно до ст. 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Отже, особливості, передбачені ст. 381 КАС України щодо застосування процедури повороту виконання судового рішення, застосовуються до правовідносин з приводу присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби і допускаються у разі скасування судового рішення, яке було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Аналогічні за змістом положення передбачає ст. 239 КЗпП України. Колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не є заробітною платою у розумінні ст. 1 Закону України "Про оплату праці". Правильну характеристику присудженим позивачу нарахуванням надав і суд першої інстанції під час вирішення спірного питання. Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, ключовим у застосуванні положень ст.ст. 380, 381 КАС України є факт скасування судового рішення щодо присудження позивачу виплат грошового утримання у відносинах публічної служби, яке ґрунтувалось на неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Колегія суддів враховує, що підставою для скасування судового рішення апеляційного суду стало неправильне застосування норм права до періоду, який враховується при обчисленні позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, усі складові грошового забезпечення для обрахунку середнього заробітку під час вирішення спору приймались судами на підставі пред`явлених відповідачем відомостей. У зв`язку із чим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що присуджений позивачу середній заробіток не ґрунтувався на повідомлених ним завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підробленими документами, а встановлені обставини відповідно до ст. 381 КАС України обмежують можливість застосування правил повороту скасованого судового рішення про присудження позивачу грошового утримання у відносинах публічної служби. З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з`ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області залишити без задоволення. Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року залишити без змін. Повний текст постанови складено та підписано 16.10.2020 року (з урахуванням терміну перебування одного із членів колегії на лікарняному). Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло