Постанова Херсонський апеляційний суд № 662/2703/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2020 року м. Херсон Справа 662/2703/19 Провадження № 22-ц/819/1289/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий Бездрабко В.О. (суддя-доповідач) судді: Базіль Л.В. Приходько Л.А. секретар судового засідання: Дундич А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського товариства «Ушба» на ухвалу Новотроїцького районного суду Херсонської області від 17 липня 2020року про забезпечення доказів, постановлену під головуванням судді Тимченко О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ковальчук Ірини Миколаївни, до товариства з обмеженою відповідальністю «Південна українська соєва компанія», приватного сільськогосподарського товариства «Ушба», державного реєстратора прав на нерухоме майно Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Савченко Катерини Михайлівни, про визнання додаткової угоди до договору оренди землі та договору оренди землі недійсними, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Ковальчук І.М., звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Південна українська соєва компанія» (далі ТОВ «ПУСК»), приватного сільськогосподарського товариства «Ушба», державного реєстратора прав на нерухоме майно Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Савченко К.М., про визнання додаткової угоди до договору оренди землі та договору оренди землі недійсними. 17 липня 2020 року адвокатом позивача подано заяву в порядку ст.116 ЦПК України, в якій представник просила забезпечити докази по справі шляхом витребування в ПСП «Ушба» оригіналу договору оренди землі від 01 серпня 2017 року, укладеного з ОСОБА_1 та зареєстрованого 26 вересня 2017 року стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6524481000:07:008:0005 та шляхом витребування у ТОВ «ПУСК» додаткової угоди від 31 липня 2017 року до договору оренди землі від 01 червня 2006 року, зареєстрованого 01 червня 2007 року за №4АА 002199-0407727000108 про його дострокове розірвання. Ухвалою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 17 липня 2020 року клопотання про забезпечення доказів задоволено. В апеляційній скарзі ПСП «Ушба», посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм цивільного процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції від 17 липня 2020 року скасувати. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Ковальчук І.М., вказавши на законність постановленої ухвали суду, просила залишити її без змін. Зазначила, що відповідачі тривалий час не надають суду витребувані документи, що призводить до порушення строків розгляду справи. Заслухавши доповідача, представника ПСП «Ушба» - адвоката Голошивець К.В., яка просила скаргу задовольнити, представника позивача адвоката Ковальчук І.М., яка проти задоволення скарги заперечувала, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, з наступних підстав. З наданих суду виділених матеріалів справи встановлено, що 17 липня 2020 року представником позивача була подана заява про забезпечення доказів у справі. Ця заява взагалі не містить підстав та обґрунтування щодо заявленого клопотання. Задовольняючи заяву про забезпечення доказів шляхом їх витребування, суд першої інстанції виходив з необхідності забезпечення права особи на судовий захист та неможливості позивача самостійно отримати відповідні докази. Проте, погодитися з висновком суду не можна. Відповідно до ч.1- 3 ст.116 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений. Згідно вимог п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК Україниу заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів. У статті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність, тощо). Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об`єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося. Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про витребування доказів необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому. Така позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2019 року у справі №3д/9901/2/19 при вирішенні питання про забезпечення доказів. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції формально застосував лише загальні норми статей ЦПК України, якими передбачено розгляд заяви про забезпечення доказів, та фактично не навів в оскаржуваній ухвалі мотиви прийнятого рішення, не обґрунтував існування реальної загрози знищення чи втрати доказів, що унеможливить їх отримання в майбутньому. Розглянувши клопотання, суд не звернув уваги на те, що в поданій заяві про забезпечення доказів заявником взагалі не наводяться доводи, які свідчать не лише про неможливість отримання доказів, а й про ризик втрати чи знищення витребуваних доказів. За положеннями ЦПК України слід відрізняти такі процесуальні дії як: забезпечення та витребування доказів (ч. 4 ст. 84 ЦПК України). Для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ст. 116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, а саме після відкриття провадження у справі. Звернення до суду з відповідною заявою про забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. З огляду на наведене та, з урахуванням наданих матеріалів справи, відсутні підстави вважати, що витребувані судом договір оренди землі від 01 серпня 2017 року та додаткова угода від 31 липня 2017року можуть бути втрачені, а відтак відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення доказів в порядку ст.116 ч.1 ЦПК України. За таких обставин, слід визнати, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ковальчук І.М., про забезпечення доказів. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського товариства «Ушба» задовольнити. Ухвалу Новотроїцького районного суду Херсонської області від 17 липня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову. У задоволенні заяви про забезпечення доказів ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 16 жовтня 2020 року. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді : Л.В. Базіль Л.А. Приходько