Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/1006/13-ц

16.10.20 22-ц/812/1704/20 Провадження № 22ц/812/1704/20 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2020 року м. Миколаїв справа № 484/1006/13ц Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Данилової О.О., суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О., із секретарем Горенко Ю.В., переглянувши в апеляційному порядку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця у цивільній справі за позовом ПАТ «Правекс-банк» (правонаступником у виконавчому провадженні визнано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, постановлену 27 серпня 2020 року суддею Фортуною Т.Ю, в приміщенні цього ж суду, У С Т А Н О В И В: Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 травня 2013 року на користь ПАТ «Правекс-банк» солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стягнуто 40357,53 доларів США, що еквівалентно 322 456,66 грн., кредитної заборгованості та по 1720,50 грн. судового збору з кожної. Рішення знаходилось на виконанні у відділу ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області. Ухвалою того ж суду від 11 грудня 2017 року у виконавчому провадженні первісного стягувача ПАТ «Правекс-банк» замінено та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі Первомайський ВДВС). Заявниця зазначала, що у січні 2018 року державним виконавцем на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів було передано арештоване майно, у саме квартира АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності. У період січня-травня 2018 року ДП «СЕТАМ» провело прилюдні торги з продажу нерухомості. Торги не відбулись. 14 травня 2018 року постановою державного виконавця нерухоме майно передано стягувачеві в рахунок погашення боргу та того ж числа складено акт про передачу майна у власність. Посилаючись на те, що право користування квартирою має неповнолітня ОСОБА_4 , 2007 року народження, а вищезазначені дії приватного виконавця вчинені без попереднього отримання дозволу органу опіки та піклування на продаж, що порушує права дитини та суперечить Закону «Про охорону дитинства» та Закону «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ОСОБА_1 просила визнати неправомірними дії Первомайського ВДВС щодо передачі на реалізацію майна без дозволу органу опіки та піклування та зобов`язати начальника відділу скасувати постанову про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу від 14 травня 2018 року та акт про передачу майна від 14 травня 2018 року, складених за наслідком виконавчих дій з передачі арештованого майна на реалізацію. ОСОБА_1 також подала заяву про поновлення строку на оскарження дій та рішень державного виконавця. Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2020 року ОСОБА_1 поновлено строк на оскарження дій та рішень державного виконавця. До участі у справі залучені стягувач ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», Первомайський ВДВС та начальник відділу, орган опіки та піклування. Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» скаргу не визнав, посилаючись на те, що обставини, які стали підставою скарги, вже були предметом судового розгляду та оцінені судами. Первомайський ВДВС скаргу також не визнав, посилаючись на те, що дії державного виконавця були вчиненні відповідно до вимог закону. Боржниця ОСОБА_1 не повідомляла державного виконавця про факт реєстрації дитини в в іпотечному майні. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 серпня 2020 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення скарги. Апелянт не погодилась з висновком суду про те, що захист прав боржника у таких правовідносинах має відбуватись за правилами позовного провадження та посилалась на висновки апеляційного суду за наслідками розгляду її позову, заявленого з аналогічних підстав. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.109,110,113). Від ОСОБА_1 та її представника надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності (а.с.111,112). Справу розглянуто у відсутності учасників спору. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що предметом оскарження є дії та рішення державного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб, а саме на підставі складених державним виконавцем документів (постанови, акту) ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право на реєстрацію права власності на нереалізоване іпотечне майно. Оскільки до таких відносин мають застосовуватись загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення позову, суд не розглянув скаргу по суті та роз`яснив ОСОБА_1 право на захист своїх прав у позовному провадженні. Проте не з усіма висновками суду можна погодитись. Так, судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Первомайського ВДВС перебуває зведене виконавче провадження №39964398 щодо виконання заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 травня 2013 року про стягнення на користь ПАТ «Правекс-банк» з ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 40 357,53 доларів США, що еквівалентно 322 456,66 грн. в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором від 18 вересня 2008 року. Боржниками у виконавчому провадженні є, в тому числі, ОСОБА_1 , стягувачем (правонаступником) ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Зобов`язання за кредитним договором забезпечено договором іпотеки від 18 вересня 2008 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 . На виконання судового рішення про стягнення кредитного боргу іпотечне майно передано на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів державним підприємством «СЕТАМ». 29 січня, 15 березня та 2 травня 2018 року були проведені електронні торги з реалізації іпотечного майна, які не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. За такими наслідками від стягувача ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» надійшла заява про залишення за собою нереалізованого майна в рахунок погашення заборгованості. Постановою державного виконавця від 14 травня 2018 року стягувачу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» в рахунок заборгованості передано квартиру АДРЕСА_1 . Того ж числа державним виконавцем складено акт про передачу у власність цієї квартири ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Первомайського ВДВС, «ФК «довіра та Гарантія» (третя особи орган опіки та піклування) про визнання постанови та акту від 14 травня 2018 року про передачу спірного майна в рахунок погашення кредитного боргу недійсними та про їх скасування. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 березня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.211-213 том 1). Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 та її неповнолітня донька ОСОБА_5 , 2007 року народження, були зареєстровані в спірній квартирі після укладення договору іпотеки від 14 травня 2008 року, а саме 30 вересня 2009 року без згоди іпотекодержателя, що суперечить умовам договору. Тому суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав дитини реалізацією іпотечного майна, а тому і про відсутність підстав для задоволення позову з мотивів, на які посилається позивачка. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 2 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (а.с. 214-218 том 1). Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не оскаржувала рішення, дії та бездіяльність державного виконавця за правилами розділу УІІ ЦПК «Судовий контроль за виконанням судових рішень», за якими мають розглядатись скарги на дії та рішення виконавця з підготовки проведення прилюдних торгів; та не довела порушень Закону «Про охорону дитинства» та прав неповнолітньої оформленням прав на нерухомість стягувача, оскільки квартиру придбано за кредитні кошти, на час укладення договору іпотеки ні позивачка, ні дитина не проживали та не були зареєстровані, а реєстрація здійснена всупереч умовам іпотечного договору. Судові рішення за позовом ОСОБА_1 набули законної сили. Отже, до звернення до суду зі скаргою в порядку розділу УІІ ЦПК, ОСОБА_1 вже реалізувала своє право на звернення до суду за захистом цивільних прав, які вважала порушеними визнанням прав на іпотечне майно за стягувачем. Наявність судового рішення, яке набуло законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав перешкоджає відкриттю позовного провадження ( частина 1 статті 186 ЦПК). Тому залишення судом скарги ОСОБА_1 (заявленої з тих же підстав) на дії та рішення державного виконавця без розгляду з посиланням на можливість захисту своїх прав у позовному провадженні, не може вважатись обгрунтованим та відповідним нормам процесуального законодавства. При цьому наявність судового рішення за позовом ОСОБА_1 про захист цивільних прав не може вважатись непереборною перешкодою для розгляду скарги на дії чи рішення державного виконавця, вчинені ним в порядку Закону «Про виконавче провадження» з підготовки проведення прилюдних торгів з урахуванням (або спростуванням) обставин, встановлених судом при розгляді позову. Оскільки суд першої інстанції, роз`яснивши боржнику право на звернення з позовом, не звернув достатньої уваги на наслідки наявності судових рішень за цими вимогами, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів скарги ОСОБА_6 до суду першої інстанції для продовження судового розгляду. Керуючись статями 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 серпня 2020 року скасувати та направити скаргу ОСОБА_1 до того ж суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.О.Данилова Судді: В.В.Коломієць Н.О.Шаманська --------------------------------- повну постанову складено 16 жовтня 2020 року