Постанова Дніпровський апеляційний суд № 178/1378/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3937/20 Справа № 178/1378/19 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 34 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Петешенкової М.Ю., суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., при секретарі - Пивоваровій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, - В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що проживає у сільській місцевості і веде домашнє господарство. Має декілька голів великої рогатої худоби, кожна така тварина зареєстрована з урахуванням вимог законодавства. У травні 2019 року телиця, яка належала їй на праві власності, зазнала нападу бджіл, від укусів яких пала. Власник даних бджіл, ОСОБА_1 , своєї вини не заперечував і погодився на відшкодування завданих їй збитків - вартості телиці, яка загибла у зв`язку з його недбалим ставленням до утримання бджіл. Проте, завдані збитки на момент звернення з цим позовом до суду не компенсував. Відповідач проживав на території с.Лугове на протязі останніх 5 років та весь цей час займався розведенням бджіл, тримав особливо агресивний вид бджіл «карпатка», який характеризується як високою продуктивністю так і агресивністю і злістю. Не малозначним є той факт, що в населеному пункті також є жителі, які тримають по декілька бджолосімей, але з боку односельчан, жодних зауважень на них не надходило. Крім цього, пасічники с.Лугове засвідчили свої покази нотаріально про те, що вони не займаються розведенням бджіл породи «карпатка», і випадків нападу їхніх бджіл н людей не було. До діяльності відповідача (бджільництва) завжди були питання, зауваження та скарги. Місцеві жителі неодноразово терпіли напади бджіл відповідача. Від укусів його бджіл страждали як люди, так і належні їм домашні тварини. На численні звернення громадян було проведено спільний виїзд голови Затишнянської сільської ради Криничанського району та представника Всеукраїнської спілки пасічників, з метою обстеження даної ситуації. Фахівцем у сфері бджільництва та головою місцевої громади було встановлено, що по АДРЕСА_1 громадяни, дійсно, покусані бджолами, і центром даної ситуації є помешкання по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 ОСОБА_6 . Фахівцями було виявлено, що за даною адресою відповідач тримає пасіку з великою кількістю бджолосімей, з його слів - 70 вуликів. Замість паркану висотою 2,5 м, садибу відповідача огороджено звичайною сіткою-рабицею, що є порушенням правил утримання бджіл в межах населених пунктів. В акті обстеження зазначено, що причина укусів громадян є саме бджоли з пасіки відповідача, що розташована по АДРЕСА_3 . Сільським головою та членом Всеукраїнської спілки пасічників в присутності мешканців (потерпілих) та власника, було рекомендовано негайно вивезти пасіку за межі населеного пункту, з метою уникнення загрозливої ситуації. Відповідач привселюдно пообіцяв зробити це на протязі 7-10 днів. 11 травня 2019 року, ввечері, приблизно, о 18 годині, її чоловік, пораючись по господарству, побачив що їх теличка поводиться не спокійно (намагається відірватися і утекти). Коли він підбіг то побачив, що на неї напав рій агресивних бджіл і завдавав багато численних укусів. Чоловік відразу побіг до власника бджіл - відповідача, щоб той поміг врятувати телицю і забрав свій рій. Відповідач відразу прибіг і вилив на телицю відро води (щоб бджоли заспокоїлися). Коли вона підійшла, то чоловік заводив постраждалу худобу до сараю. В свою чергу відповідач повідомив, що нічого поганого з телицею не трапиться і рекомендував їм витягнути жала і натерти оцтом місця укусів. Чоловік залишився порати постраждалу телицю, а пасічник пішов по решту худоби. У цей час, бджоли напали на телицю і завдали їй численних укусів. Всі спроби врятувати покусану телицю виявилися марними, оскільки на ранок 12 травня 2019 року худоба пала. Про цей факт було повідомлено Криничанську районну державну лікарню ветеринарної медицини, фахівці даного закладу здійснили виїзд за її адресою 12 травня 2019 р., на що надали їй відповідний акт. Цього ж дня було проведено розтин тварини, за яким паталого-анатомічний діагноз - «можлива задуха від бджолиного яду», а причини, які викликали загибель тварини - «покуси бджіл можуть бути причиною загибелі тварини». 12 травня 2019 року, після смерті худоби її чоловік зателефонував до поліції з повідомленням про цей факт. За результатами розгляду поліція надала висновок, що даний випадок повинен бути розглянутий в судовому порядку, оскільки такі відносини є цивільно-правовими. Однак, відповідач змінив свою позицію і пропонує компенсувати їй лише суму у розмірі 5 000 грн. За довідкою TOB «КП ЦЕНТРАЛЬНИЙ РИНОК» м. Дніпропетровськ, станом на травень 2019 року, середньо ринкова вартість 1кг яловичини становила 110,00 грн. У протоколі розтину тварини, вказано, що телиця добре вгодована, і її вага складає 300-330 кг. Забійна маса (згідно ДСТУ 3938-99) - це маса парної туші після повного її оброблення. Відношення забійної маси туші до прийнятої маси тіла тварини виражене у відсотках, має назву забійного виходу (згідно ДСТУ 3938-99). У середньому забійний вихід великої рогатої худоби, залежно від породи, може бути до 65%. Добре відгодовані тварини м`ясних порід мають забійний вихід на рівні 60-65% (у молодняку досягає навіть72%). На підставі вищевикладеного, вартість загиблої худоби розраховується: 65 % від 330 (кг маси телиці на момент загибелі) становить 214,5 (кг). 214,5 (кг) помножити на 110,00 (грн. - вартість 1 кг м`яса), що буде дорівнювати 23 595 грн. (вартість забійного виходу). Тобто, матеріальна шкода завдана позивачці складає 23 595 грн. Крім цього, не зважаючи, на вартість телиці, вона понесла витрати на транспортування її тіла для ростину, та витрати по утилізації трупа. Оскільки вона мала плани на цю телицю, вигодовувала її якісно, готувала на корову. Поряд з матеріальними збитками, вона страждала морально. Неодноразово зверталася до відповідача з проханням вирішити дане питання мирним шляхом, але відповідач спочатку пообіцяв компенсувати понесені неї збитки, а через деякий час відповідач повідомив її про те, що він згоден повернути за смерть худоби суму 5 000 грн. Однак, взагалі не сплатив їй жодної суми, а навпаки, розпродує свою пасіку і будинок, та сам зараз проживає в іншому населеному пункті, що свідчить про те, що відповідач ухиляється від обов`язку компенсувати шкоду, завдану ним, внаслідок його дій та бездіяльності та порушення правил утримання бджіл. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача 23 595 грн. матеріальної шкоди. Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 23 595 грн. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді справи відповідачем не спростовано презумпцію вини. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при вирішенні спору судом першої інстанції неправильно застосовано положення статей 22, 1166 ЦК України, висновки суду є безпідставним та такими, що не доводить вину відповідача у загибелі худоби. Позивачем не надано безспірних доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та збитками позивача. Посилався на сумнівність протоколу розтину трупа тварини від 12 травня 2019 року, у зв`язку із відсутністю печаті та штампу. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_3 проживає з відповідачем в селі Луговому Криничанського району Дніпропетровської області. Відповідач має велику пасіку, у зв`язку з чим були випадки укусів бджолами людей. 08 травня 2019 року було складено акт обстеження розміщення пасіки ОСОБА_1 згідно якого з метою недопущення надалі конфліктних ситуацій та для забезпечення безпеки громадян-сусідів та їх домашніх тварин, відповідачу необхідно терміново вивезти пасіку з бджолами за межі населеного пункту. ОСОБА_1 , будучи власником пасіки пообіцяв на протязі 7-10 днів підготувати вулики та вивезти за межі населеного пункту, однак не зробив вказаного. 12 травня 2019 року бджоли закусали телицю, яка належала ОСОБА_3 , від чого остання загинула, що підтверджується довідкою виданою 13 травня 2019 року комунальним некомерційним підприємством» Центр первинної медико-санітарної допомоги» Криничанської районної ради» (а.с.11), актом епізоотично-епідемоголічного обстеження випадку загибелі телиці на території с.Лугове Затишнянської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області від 12 травня 2019 року (а.с.15), протоколом розтину трупа тварини від 12 травня 2019 року (а.с.16). Позивач звернулася до Криничанського ВП Км ВП ГУНП в Дніпропетровській області з приводу покусу бджолами, як її самої так і її чоловіка, бичків та телиці, проте за її зверненням був винесений висновок перевірки за фактом її звернення та встановлено, що складу адміністративного та кримінального правопорушень не виявлено, і рекомендовано звернутися до суду, оскільки це цивільно-правові відносини (а.с.14). Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не спростовано презумпцію вини. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та письмовим матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування положень статей 22, 1166 ЦК України та відсутність вини відповідача у загибелі худоби, оскільки позивачем не надано безспірних доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та збитками позивача, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, як такі, що не спростовані належними доказами у розумінні вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України. При цьому, згідно висновку Криничанського ВП Камянського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 10 червня 2019 року відповідач не заперечував своєї вини у загибелі тварини, не зазначав про, те що бджоли йому не належать. Доводи апеляційної скарги про сумнівність протоколу розтину трупа тварини від 12 травня 2019 року у зв`язку із відсутністю печаті та штампу також не приймаються до уваги, оскільки були предметом розгляду у суді першої інстанції та отримали належну правову оцінку, та повторного правового аналізу не потребують. За таких обставин, доводи, вказані в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на нормах права та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені скаржником у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: Н.М. Деркач М.М. Пищида