Постанова 4855 № 640/22295/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22295/18 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ : ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових по списку №2 з урахуванням пільгового стажу роботи по списку №2 у період з 26.09.1994 по 15.01.2004 на посаді машиніста підйому, загалом пільговий стаж - 5р. 6м. 8д., та період роботи з 16.01.2004 по 18.06.2009 у ДП "Укршахтгідрозахист", загальний пільговий стаж - 4р. 11м. 26д. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправною і скасовано відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлену листом від 21.09.2018 №64430/02, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.07.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, наведених у рішенні. В решті позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Згідно з абз. 1 п. "б" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умова-ми праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року. Аналогічні положення закріплені у ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058). Згідно із ст. 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з п. 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку №637. Згідно з копією трудової книжки позивача НОМЕР_1 у ній наявні записи №№5-9, які підтверджують роботу позивача на Шахті №21 на посаді машиніста підйомних машин з 26.09.1994 по 15.01.2004. Згідно з копією довідки "Обособленное подразделение ВОК ЛШ имени Максима Горького " від 18.06.2018 №489 Шахта №21 неодноразово перейменовувалась і реорганізову-валась. Із 01.07.2017 - "Обособленное подразделение ВОК ЛШ имени Максима Горького ". Згідно з копією довідки "Обособленное подразделение ВОК ЛШ имени Максима Горького" від 18.06.2018 №488, підписаної посадовими особами і засвідченої печаткою цього підприємства, позивач з 26.09.1994 по 15.01.2004 працювала машиністом підйому з повним робочим днем на поверхні, що передбачено Списком №2 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, розділ 1, підрозді 1, код 2010100а-14021. Пільговий стаж за період з 07.07.1998 по 15.01.2004 становить 5р. 6м. 8д. У довідці зазначені первинні документи, на підставі яких її видано, а також наказ про проведення атестації робочого місця позивача №790 від 21.10.1994 (п. 2.17). Також у довідці зазначено, що з 20.05.1996 по 03.04.1999 позивач перебувала у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною. Крім цього, у довідці зазначено, що з 04.01.1999 роботи по проведенню гірничої виробки і видобутку вугілля зупинені на підставі наказу №525 від 25.12.1998 Міністерства вугільної промисловості України. Відмова відповідача у врахуванні зазначеної довідки з наведених ним у листі і відзиві підстав є неправомірною, зважаючи на висновки Верховного Суду у постановах від 26.03.2020 №264/2643/17 і від 29.04.2020 №591/1841/17, у яких цей суд зазначив, що вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо неможливості неприйняття пільгових довідок <...>, через те, що вони видані підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, оскільки факт непереміщення підприємства на територію, підконтрольну українській владі, не впливає на право на пенсійне забезпечення позивача. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Отже, вищевказана довідка підлягає врахуванню при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Копія наказу Шахтоуправління "Північне" ВО "Макіїввугілля" від 21.10.1994 №790 про результати атестації робочих місць була надана відповідачу і наявна у справі. Інших наказів про атестацію робочого місця позивача, як вірно зазначив відповідач у відзиві, не зазначено і відповідачу не надано. Щодо атестації робочого місця, то, як зазначено у п. 4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, атестація робочих місць за умовами праці (атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (п. 4). Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (п. 4.1). У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (п. 4.3). Атестація робочого місця позивача проведена 21.10.1994, тобто до 21.08.1997, а відтак період роботи позивача із шкідливими умовами праці до 21.10.1994 та впродовж наступних 5 років після атестації зараховується стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Щодо відсутності доказів проведення атестації після 21.10.1999, то слід врахувати постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, в якій сформульовано правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до п. "б" ст. 13 Закону №1788. Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. Отже, відсутність інших документів щодо своєчасного проведення атестації робочого місця, яке обіймала позивач, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, якщо буде встановлено зайнятість позивача на таких роботах. У відзиві відповідач зазначив, що згідно з довідкою №488 від 18.06.2018 позивач у період з 25.05.1996 по 03.04.1999 перебувала у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною, тому не могла фактично виконувати роботи з повним робочим днем на поверхні, як зазначено у довідці. Однак, відповідач не врахував, що пільговий стаж у довідці зазначається з 07.07.1998, а не з 25.05.1996. Крім того, відповідач не врахував індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які підтверджують роботу позивача на Шахті №21, зокрема містять дані про кількість трудових днів позивача з 01.01.1999 по 31.12.2002, з 01.08.2003 по 31.12.2003 та сплату страхових внесків за цей період. Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість оспорюваного рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, оформлене у листі від 21.09.2018 №64430/02 Враховуючи вищевикладене, а також з метою захисту права позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.07.2018. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя В.В.Файдюк