Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 587/604/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2020 р.Справа № 587/604/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту Патрульної поліції на рішення Сумського районного суду Сумської області від 30.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Степаненко О.А., м. Суми, Сумська, по справі № 587/604/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту Патрульної поліції , Інспектора 1 батареї 4 роти УПП в Сумській області Департаменту Патрульної поліції лейтенанта поліції Дружиніна Олександра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ 27.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Сумського районного суду Сумської області з позовом до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту Патрульної поліції (далі по тексту - УПП в Сумській області, перший відповідач), Інспектора 1 батареї 4 роти УПП в Сумській області Департаменту Патрульної поліції лейтенанта поліції Дружиніна Олександра Олександровича (далі по тексту - інспектор УПП в Сумській області Дружинін О.О., другий відповідач), в якому просив суд: - скасувати постанову ЕАК № 2153154 від 24.02.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 293 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., а справу закрити за відсутністю складу правопорушення. - скасувати рішення Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції в Сумській області від 28.02.2020 щодо залишення постанови ЕАК №2153154 від 24.02.2020 по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не вчиняв порушення пп."е" п.8.7.3 Правил дорожнього руху України (проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору), оскільки перетинав перехрестя на міготливий зелений сигнал світлофору, а вже перетинаючи стоп-лінію, побачив, що увімкнувся жовтий сигнал світлофору, однак, у зв`язку з тим, що була ожеледиця, та розуміючи, що екстрена зупинка автомобіля може призвести до створення аварійної обстановки, продовжив рух через перехрестя, після чого за декілька метрів його зупинив наряд поліції, який рухався по зустрічній полосі. Пояснив, що з самого початку спілкування з інспектором поліції повідомив про свою незгоду з обвинуваченням у порушенні правил дорожнього руху, вимагав надати докази начеб-то вчиненого ним правопорушення, однак відповідач відмовився, також проігнорував заяву позивача про необхідність скористатися правовою допомогою. Вважає, що в даному випадку, враховуючи незгоду позивача з пред`явленим обвинуваченням у порушенні правил дорожнього руху, відповідач повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, однак, цього зроблено не було. Беручи до уваги наведене, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена за відсутності належних і допустимих доказів вчинення позивачем події адміністративного правопорушення та з порушенням встановленої законом процедури. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 30.06.2020 року скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП серії ЕАК № 2153154, винесену 24 лютого 2020 року інспектором 1 батареї 4 роти УПП в Сумській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Дружиніним Олександром Олександровичем стосовно ОСОБА_1 . Скасовано рішення Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції від 28 лютого 2020 року щодо залишення постанови ЕАК № 2153154 від 24 лютого 2020 року без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення. Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського районного суду Сумської області від 30.06.2020 року по справі № 587/604/20 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що 24.02.2020 позивач проїхав перехрестя на забороняючий сигнал світлофора «червоний», чим порушив пп. «е» п.8.7.3 Правил дорожнього руху України. Вказує, що з огляду на норми п.8.7, п.8.10 Правил дорожнього руху України позивач був завчасно повідомлений про появу сигналу жовтого та червоного кольору світлофора, які забороняють транспортний рух, що в свою чергу попереджувало можливість здійснення в подальшому екстреного гальмування. Стверджує, що відеозаписом відеореєстратора належним чином зафіксовано інкриміноване позивачу правопорушення - проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора. Вказує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ним було дотримано встановлену законом процедуру, а оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам ст.283 КУпАП, винесена правомірно та скасуванню не підлягає. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 13.10.2020 від позивача надійшла заява, в якій він вказує, що не зможе прибути в судове засідання, призначене на 15.10.2020, у зв`язку із тим, що знаходиться на самоізоляції з підозрою на коронавірус. У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як зазначено в оскаржуваній постанові, 24.02.2020 о 11 год. 18 хв. у місті Суми, проспект Тараса Шевченка, 1, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вулиці Леваневського та просп. Тараса Шевченка на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху України. Зазначену постанову позивач оскаржив до Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, 28.02.2020 Управлінням патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення про залишення без змін постанови ЕАК №2153154 від 24.02.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а скарги - без задоволення. Не погодившись із вказаною постановою та рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про їх оскарження. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Крім того, поліцейським не було вжито заходів, щодо надання ОСОБА_1 можливості скористатися правовою допомогою, хоча позивач виявляв таке бажання. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено частиною 2 статті 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів Відповідно до п.8.7.3 ПДР сигнали світлофора мають такі значення: а) зелений дозволяє рух; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. За приписами п.8.10 у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (п.8.11 ПДР). Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно зі ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису. Відповідачем було надано до матеріалів справи відеозаписи з відеореєстратора патрульного автомобіля, які були досліджені судом апеляційної інстанції. З наданого відеозапису, вбачається, що автомобіль марки Hyundai, перетинаючи перехрестя, рухається у зустрічному по відношенню до автомобіля поліцейських напрямку, при цьому із вказаного відеозапису неможливо встановити ані номерний знак даного автомобіля, ані який сигнал світлофора був увімкнений на час проїзду останнім перехрестя. Крім того, якість відеозапису не дозволяє чітко відслідкувати зміну кольорів сигналів світлофора в розрізі руху транспортних засобів (не видно кольори світлофора). Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні беззаперечні підстави для висновку, що ОСОБА_1 було вчинене порушення пп. «е» п.8.7.3 ПДР на перехресті вул. Леваневського та просп. Тараса Шевченка, у зв`язку з чим, з огляду на норми ч.2 ст.77 КАС України, неможливо стверджувати про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. Інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 порушення пп. «е» п.8.7.3 відповідачем не надано. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що факт правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, з огляду на норми ч.2 ст.77 КАС України, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення та рішення Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції за результатами розгляду скарги позивача від 28.02.2020 підлягає скасуванню. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішенняСерявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справіСерявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ч.4 ст. 229, ч.4 ст. 241, ст. ст.243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту Патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Сумського районного суду Сумської області від 30.06.2020 року по справі № 587/604/20 залишити без змін Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій