Постанова 4851 № 520/10406/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 р.Справа № 520/10406/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.01.20 року по справі № 520/10406/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000681405 від 09.07.2019. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 07.06.2019 по 13.06.2019 року ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ"УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ "ЛОРДФІЛК" за травень 2016 року та подальшого ланцюга постачання, з ТОВ "ДОБРАЛЮКС" за січень 2017 року, а також податку на прибуток при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ "ЛОРДФІЛК" за 2016 рік, з ТОВ "ДОБРАЛЮКС" за 2017 рік відповідно до затвердженого плану документальної перевірки. За результатом перевірки складено акт №2118/20-40-14-05-07/38157249 від 19.06.2019 р., за наслідками якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 00000681405 від 09.07.2019 року, з яким позивач не погодився, вважав його незаконним та не обґрунтованим та оскаржив до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000681405 від 09.07.2019 за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 442 971 грн. 25 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не враховано всі обставини справи, оскільки перевіркою ТОВ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" не підтверджена реальність здійснення господарських операцій, щодо повноти відображення в обліку по взаємовідносинами з контрагентами, тому, на думку податкового органу, податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності та порядку, передбаченому податковим законодавством. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області засобами поштового зв`язку направлено запит ТОВ"УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" від 27.11.2018 року № 49348/10/20-40-14-11-18 щодо взаємовідносин з ТОВ "ДОБРАЛЮКС", за період декларування податку на додану вартість за січень 2017 року та податку на прибуток за 2017 рік. У зв`язку з ненаданням ТОВ"УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит, надходженням заяви ТОВ"УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" від 30.05.2019 року № б/н про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ"УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" щодо взаємовідносин з ТОВ "ЛОРДФІЛК" за травень 2016 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податку на додану вартість та податку на прибуток на підставі наказу від 06.06.2019 року № 4046 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ"УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ "ЛОРДФІЛК" за травень 2016 року та подальшого ланцюга постачання, з ТОВ "ДОБРАЛЮКС" за січень 2017 року, а також податку на прибуток при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ "ЛОРДФІЛК" за 2016 рік, з ТОВ "ДОБРАЛЮКС" за 2017 рік. Копію наказу від 06.06.2019 року № 4046 вручено під розписку 07.06.2019 директору ТОВ"УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП". Перевірку проведено з відома директора ТОВ"УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" Юріної Р.В. та у присутності головного бухгалтера Дегтяренко В.П. За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 19.06.2019 № 2118/20-40-14-05-07/38157249 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ"УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП" (код за ЄДРПОУ 38157249). Перевіркою встановлено порушення позивачем : - п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 5,7 Положення 9 стандарту) бухгалтерського обліку 3 15 2 Дохід" занижено податок на прибуток за 2016 р. у загальній сумі 354 377 грн.; - п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за травень 2016 у сумі 390 204 грн., завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2016 у розмірі 3 548 грн. На підставі вищезазначених висновків акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2019 року № 00000681405. Не погодившись з прийнятим контролюючим органом рішенням, позивач оскаржив його до ДФС України. Рішенням ДФС України № 2065/6/99-00-08-05-02 від 17.09.2019 року скаргу позивача залишено без задоволення, а прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення без змін. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час перевірки та судового розгляду на підтвердження дійсності та реальності господарських взаємовідносин із контрагентом надав усі необхідні та достатні первинні документи. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг визначає стаття 188 Податкового кодексу України. Так, пункт 188.1 зазначеної статті встановлює, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг); б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (в редакції згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016). Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України). Згідно пункту 185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Відповідно до 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. За приписами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ). Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів. Так, у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ДОБРАЛЮКС", з ТОВ "ЛОРДФІЛК", проте, як з`ясовано судом під час розгляду справи, податкове повідомлення-рішення стосується лише взаємовідносин з контрагентом позивача - ТОВ "ЛОРДФІЛК". 29.04.2016 між ТОВ ЛОРДФІЛК (Продавець) та ТОВ УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП (Покупець) укладено Договір поставки № 06/16. Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується постачати товар за власний кошт (передавати у власність Покупця) для використання у господарській діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. За Договором поставки ТОВ ЛОРДФІЛК поставлено ТОВ "УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП: блок живлення БЖ 1230; блок живлення ИБПИ 1210; блок живлення ИБПИ 2405; блок комунікації та контролю БКК-16/16; блок резервного живлення БРЖ02-24/12; блок управління ті індикації мовного оповіщення ЦДП02-120; гільзи з`єднувальні кабельні; гільзи поліетиленові, діаметр 3-6 мм; глухарі; гнучкий металорукав, діаметр 25 РЗ-Ц-25; гнучномовець для встановлення в підвісних стелях 3/1АС100ПП-А; гнучномовець 15/10/6АСП100ПН-А; дюбель розпірний 6x30; дюбель-цвях ДГПШ 4,5x50 мм; з`єднувачі металорукава 25 мм; кабель PAAR TRONIC-CY перерізом 4x2x0,5; зажим для провода універсал № 1 ; затискач для каната; кабель JE-Y(St)H...Bd FE 180/30 перерізом 2x2x0,8; кабель (N)HXH FE 180/Е30 перерізом 3.1,5мм ; кабель JE-Y (St)II перерізом 4x2x0,8; кабель JE-Y(St)II ...BdFE 180/30 перерізом 8x2x0,8; комунатор зв язку Ж GSM1 літ у коробці; короб 10x7; короб 40x25; короб 40x40; короб 80x40; короб монтажний 26x16; коробка розподілювальна вогнестійка FLAMEBOX 100, 4x4; коробка телефонна розподільна, марка WKE4-8x6; кабель перерізом PAAR TRONIC-CY2x2x0,5; кабель КВВГЕнг перерізом 27x0,75; кабель КВВГЕнг перерізом 7x1; кабель КВВГЕнг перерізом 7x2,5; канат стальний; ковпачки ізольовані; кабель PAAR TRONIC-CY перерізом 4x2x0,5; гучномовець бАСПІООПв-В; гучномовець ля встановлення в підвісних стелях 6/3АС 100ПП-А; гучномовець для настенного встановлення 3/1ФС100ПН-А; кабель J-Y(St)H... перерізом 1x2x0,8; кабель J-Y(St)H... перерізом 8x2x0,8; кабель x-Y(St)H... перерізом. Bd FE 180/30 з перерізом 4x2x0,8; кабель J-Y(St)H... з перерізом 2x2x0,8; кабель PAAR TRONIC-CY перерізом 4x2x0,5; короб 10x20; коробка телефонна розподільна, марка КЕ5-15x6; коробка телефонна розподільна, марка WKE5-20x6; коробка телефонна розподільна WKE5-24x6; коробки клемні КМС 2024; коробки КС; кришки металевого лотка 50; листи -сdинцевімарки С0, нормальної точності 1,0 мм; лоток перфорований; муфта натяжна; мікрофон ПМН-16: металоконструкції індивідуальні; монтажная база; підвіс тросовий; панель мережі ПС- 4: прилад прийм.-контр. 4 кільця з вбуд. блоком живл. та акумулятором ППКП; прилад прийм,- контр. 8 кільця з вбуд. блоком живл. та акумулятором ППКП; гучномовець для настінного встановлення 6 ЗАС100ПН-Л. Згідно із п. 1.2 Договору вартість будівельних матеріалів згідно договору складає 2 362 513,44 грн. Відповідно до п.2.1 Договору предметом поставки є такий товар: будівельні матеріали. Згідно із п.3.1 Договору перехід права власності відбувається в момент поставки/оплати/відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною. Придбання товарів відображено у бухгалтерському обліку на підставі видаткових накладних: видаткова накладна № 762 від 17.05.2016 на суму 298 883,26 грн. з ПДВ; видаткова накладна № 763 від 1 8.05.2016 на суму 295 531,67 грн. з ПДВ; видаткова накладна № 764 від 20.05.2016 на суму 299 088,52 грн. з ПДВ; видаткова накладна № 765 від 20.05.2016 на суму 287 326,90 грн. з ПДВ; видаткова накладна № 766 від 23.05.2016 на суму 300 704,56 грн. з ПДВ; видаткова накладна № 767 від 24.05.2016 на суму 299 212,94 грн. з ПДВ; видаткова накладна № 768 від 25.05.2016 на суму 281 964,90 грн. з ПДВ; видаткова накладна№ 769 від 25.05.2016 на суму 299 800,69 грн. з ПДВ. ТОВ ЛОРДФІЛК виставлено наступні рахунки на оплату за Договором № 06/16 від 29.04.2016: рахунок на оплату № 185 від 16.05.2016 на суму 298 883,26 грн. з ПДВ; рахунок на оплату № 186 від 16.05.2016 на суму 295 531,67 грн. з ПДВ; рахунок на оплату №187 від 16.05.2016 на суму 299088,52 грн.з ПДВ; рахунок на оплату № 189 від 16.05.2016 на суму 287326,90 грн. з ПДВ; рахунок на оплату № 190 від 16.05.2016 на суму 300 704,56 грн. з ПДВ; рахунок на оплату № 191 від 16.05.2016 на суму 299 212,94 грн. з ПДВ; рахунок на оплату № 192 від 16.05.2016 на суму 281 964,90 грн. з ПДВ; рахунок на оплату № 193 від 16.05.2016 на суму 299 800,69 грн. з ПДВ. На підтвердження перевезення товару позивачем надані товарно-транспортні накладні: ТТН№Р762 від 17.05.2016; ТТН № Р763 від 18.05.2016; ТТН №Р764 від 20.05.2016; ТТН №Р765 від 20.05.2016; ТТН №Р766 від 23.05.2016; ТТН № Р767 від 24.05.2016; ТТН №Р768 від 25.05.2016; ТТН №Р769 від 25.05.2016. Оплата товару підтверджується банківськими виписками: Виписка ПАТ УКРСОЦБАНК за 16.05.2016 про оплату ТОВ ЛОРДФІЛК за договором № 06/16 від 29.04.2016: на суму 298 883,26 грн. з ПДВ; на суму 295 531, 67 грн. з ПДВ; на суму 299 088,52 грн. з ПДВ; на суму 287 326,90 грн. з ПДВ; на суму 300 704,56 грн. з ПДВ; на суму 299 212,94 грн. з ПДВ; на суму 281 964,90 грн. з ПДВ; на суму 299 800,69 грн. з ПДВ. та платіжними доручення, які підтверджують також оплату за Договором поставки № 06/16 від 29.04.2016: платіжне доручення № 73 від 16.05.2016 на суму 298 883,26 грн.; платіжне доручення № 74 від 16.05.2016 на суму 295 531, 67 грн.; платіжне доручення № 75 від 16.05.2016 на суму 287 326,90 грн.; платіжне доручення № 76 від 16.05.2016 на суму 300 704,56 грн.; платіжне доручення № 78 від 16.05.2016 на суму 299 800,69 грн.; платіжне доручення № 79 від 16.05.2016 на суму 299 088,52 грн.; платіжне доручення № 80 від 16.05.2016 на суму 281 964,90 грн.; платіжне доручення № 81 від 16.05.2016 на суму 299 212,94 грн. В подальшому придбаний товар використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано в рамках договору №336 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ХАРКІВСЬКА ТЕЦ- 5" (Замовник) та ТОВ УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП (Підрядник) укладеного 27.04.2016р. Відповідно до п.1.1 Договору № 336 Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується власними силами та засобами на власний ризик виконати роботи з монтажу установок автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення з виведенням на прилад приймально-контрольний пожежний ППКП) (Встановлення систем пожежної сигналізації, категорія 45312100-8 відповідно до ДК -21:2015) (далі-роботи), в строки та на умовах, що визначені в цьому Договорі. Відповідно до п.1.3 Договору роботи виконуються за місцезнаходженням Замовника адресою: Харківська обл, Дергачівський р-н, с. Подвірки. Згідно із п. 2.1 Договору загальна вартість робіт за цим Договором складає 4 960 187. 35 rj (чотири мільйони дев`ятсот шістдесят тисяч сто вісімдесят сім грн. 35 коп.), у тому числі ПДВ 20 - 826 697,89 грн. (вісімсот двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто сім грн. 89 коп.). Виконання даного Договору підтверджує: зведена Договірна ціна як Додаток № 2 до Договору № 336 від 27.04.2016 на суму - 4 96 187, 35 грн., відомість ресурсів до Договірної ціни; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 29.11.2016, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 29.11.2016, відомість ресурсів до Акта приймання № 1 від 29.11.2016, акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 29.11.2016, акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт від 29.11.2016, відомість ресурсів до Акта приймання № 3 від 29.11.2016, акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт від 29.11.2016, відомість ресурсів до Акта приймання № 4 від 29.11.2016, акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт від 29.11.2016. Оплату за Договором № 366 від 27.04.2016 підтверджує: виписка з банківського рахунку ПАТ Укрсоцбанк від 12.05.2016 на суму 3 968 149,88 грн.;, виписка з банківського рахунку АТ Ощадбанк від 29.11.2016 на суму 992 037,47 грн. Додатково суд вказує, що ТОВ УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ РВ ГРУП має ліцензію Державно архітектурно-будівельної інспекції України від 22.06.2015 № 23-Л. Оцінивши вищевказані первинні документи, колегія суддів зауважує, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій. Щодо доводів апелянта про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами на підставі наявності узагальненої податкової інформації щодо контрагента, колегія суддів зазначає наступне. Згідно пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків. У постанові від 24.10.2019 у справі №820/7293/13-а Верховний Суд зауважив, що правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, на які посилається відповідач, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть свідчити про нереальність господарських взаємовідносин, які є предметом дослідження у цій справі. Крім того, законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів. У постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 у справі №802/4940/14 викладену правову позицію згідно якої податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Колегія суддів акцентує увагу на принципі індивідуальної відповідальності за вчинене порушення (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Тобто, у разі підтвердження товарності здійснених поставок та реальності надання послуг, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди. Тому, можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача. Враховуючи викладені обставини, з наданих позивачем первинних документів встановлено, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів, свідчить про наявність господарських цілей при здійсненні господарських операцій. На підтвердження виконання господарських операцій позивачем було надано копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, обґрунтовано розрахунки використання ТМЦ у власній господарській діяльності. В свою чергу, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000681405 від 09.07.2019 за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 442 971 грн. 25 коп. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі № 520/10406/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 15.10.2020 року