Постанова 4850 № 200/3919/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 року справа №200/3919/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Колегія суддів Першого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Міронової Г.М. Сіваченка І.В. за участю секретаря судового засідання Кобець О.А. за участю сторін по справі: позивач: ОСОБА_1 . Відповідач: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя Молочна І.С.) від 30 червня 2020 року (повний текст складено 30 червня 2020 року у м.Слов`янську) по справі №200/3919/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.03.2020 року № 177129, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 17.03.2020 року № 177129 про застосування адміністративно-господарських штрафів Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року в задоволені позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.03.2020 року №177129 є незаконною, оскільки перевірка автомобіля здійснена з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», та такою, що не відповідає документам складеним під час здійснення габаритно-вагового контролю. Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що будь-які документи або квитанція зважування №95700, у якій зафіксовано вагові показники автомобіля, не містить ніяких реквізитів зважувального засобу, які б дали змогу його ідентифікувати, він також не містить підписів ні осіб, які проводили зважування, ні водія автомобіля, який було зважено, а тому він не може вважатися допустимим доказом реальної ваги транспортного засобу. Акт про перевищення транспортирним засобом нормативних вагових параметрів, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2020 року є похідним, оскільки їх складено на підставі даних, зазначених у квитанції. Позивач вважає, що ваги автомобільні тензометричні поосьового зважування САВПВ-20 заводський номер 0001 виробництва ПП ОСОБА_2 не є сертифікованими, тому їх використання заборонено у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Крім того, відповідно до свідоцтва про перевірку від 03.07.2020 року №908/м максимальна вага зважування 20 т, однак фактична вага згідно акту від 15.02.2020 року №040829 становить 43,1 т., що в більше ніж два рази перевищує максимально допустиме зважування. Судом також не враховано, що у даному випадку перевозився сипучий вантаж (овес), який є рухомим під час зміни напрямку руху чи швидкості автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу, не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень на окремі осі. Окрім того, відповідно до розрахунку оплати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів від 15.02.2020 року №134/20 перевищення параметрів від нормативу на одиночну вісь склало 10,91%, а строєної осі на 11,36%, що є порушенням саме абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не абз. 14, як зазначено у постанові від 17.03.2020 року №177129. На адресу суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив розгляд справи проводити за його відсутністю. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК», зареєстроване як юридична особа 15.10.2010р. та має право на здійснення такого виду економічної діяльності як 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 15-18). 15.02.2020р. о 21 год. 39 хв. на ділянці автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 203км+500м, інспекторами Чорноморського регіонального управління Укртрансбезпеки відповідно до направлення на перевірку № 001334 від 10.02.2020р. (а.с. 52), перевірено транспортний засіб марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом Schmitz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» на праві власності, за кермом якого перебував водій ОСОБА_3 . За результатами перевірки складено акт від 15.02.2020р. №217530 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 13), акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.02.2020р. №040829 (а.с. 10), довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.02.2020р. №025800 (а.с. 11). Згідно акта від 15.02.2020р. №217530 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом контролюючим органом зафіксовано порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: перевезення вантажу (овес) з Дніпропетровської області до м. Миколаїв з порушенням нормативних вагових обтяжень на одиночну вісь (12,200 кг), строєну вісь (24,500 кг) та загальну масу (43,100 кг), відповідальність за яке передбачено статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": абзац 14 частини 1 перевищення, встановлених законодавством габаритно-вагових норм до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Згідно акта від 15.02.2020р. № 040829 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.02.2020р. №025800 зафіксовано навантаження на одиничну ось 12200 т при нормативно допустимому 11000 т. Водночас, фактична маса ТЗ зазначена 40000 кг при нормативно допустимій 43100 кг. За результатами проведеного габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Херсонській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 15.02.2020р. №134/20, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 1010,10 євро (а.с. 12). 05.03.2020р. Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області направлено на адресу позивача повідомлення № 20669/23/24-20 від 04.03.2020р. про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначеної з 09:30 до 15:00 год.17.03.2020р., яке вручено адресату 11.03.2020 р. (а.с. 62-63). Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» Управлінням Укртрансбезпеки Донецькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.03.2020 р. №177129, якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 грн. (а.с. 14). Підставою прийняття вказаної постанови зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» а/д М-14, 203км+500м, 15.02.2020р., 21:39, допущено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.03.2020р. №177129. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.03.2020р. №177129 за допущене порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивача притягнуто до відповідальності згідно абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн.. За змістом абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі Закон N 2344-III) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. В свою чергу частиною четвертою статті 48 Закону №2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18 січня 2001 року ( далі Правила №30), згідно пункту 3 яких транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. У відповідності до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Отже, виходячи з приписів наведених норм, дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі. Здійснення габаритно-вагового контролю регламентовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (далі - Порядок №879). Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Процедуру взаємодії посадових осіб Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - посадові особи Укртрансінспекції), працівників відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (далі - відповідні підрозділи МВС), а також служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі та підприємств, визначених у встановленому законодавством порядку (далі - служби автомобільних доріг), під час організації та проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - транспортні засоби) під час проїзду автомобільними дорогами загального користування визначає Порядок, затверджений спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року №1007/1207 (далі Порядок №1007/1207). Згідно з пунктом 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, серед іншого, визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку. Пункти 5 6 даного Порядку визначають повноваження працівників підрозділів МВС та Служби автомобільних доріг. Пунктами 16, 18 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики. Відповідно до вимог пунктів 12, 13,14 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури. За приписами пунктів 1 - 3, 8 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016р. № 255, габаритно-ваговий контроль пересувними пунктами здійснюється на спеціально обладнаних ділянках доріг I - IV категорій. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю влаштовується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги згідно з вимогами ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво» у спеціально обладнаних для проведення габаритно-вагового контролю місцях або на майданчиках для відпочинку, стоянках та майданчиках для короткочасної зупинки автомобілів, обладнаних перехідно-швидкісними смугами. Пересувний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати: 1)позначення відповідними тимчасовими дорожніми знаками; 2) рівну поверхню із поздовжнім та поперечним ухилом Ј 3 проміле; 3) тверде покриття (асфальтобетонне або цементобетонне) без деформацій дорожнього одягу; 4) ширину не менше ніж 7,0 м. Вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ваги автомобільні тензометричні поосьового зважування САВПВ-20», заводський номер приладу 0001, відповідають вимогам ДСТУ EN 45501:2007 та паспорту ваг, та пройшли щорічну повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 03.07.2019р. № 908/М зі строком дії до 03.07.2020р., яке видане Державним підприємством «Херсонський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» . За таких обставин, доводи позивача про те, що посадові особи відповідача протиправно застосовували ваги автомобільні тензометричні поосьового зважування САВПВ-20», заводський номер приладу 0001, для зважування транспортного засобу позивача, колегією суддів не прийнято до уваги. Посилання позивача на ті обставини, що відповідно до свідоцтва про перевірку від 03.07.2020 року №908/м максимальна вага зважування 20 т, однак фактична вага згідно акту від 15.02.2020 року №040829 становить 43,1 т., що в більше ніж два рази перевищує максимально допустиме зважування, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки за результатами здійсненого габаритно-вагового контролю встановлювалося саме навантаження на осі, маса яких не перевищує максимальної ваги, встановленої у Свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 03.07.2019р. № 908/М. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що наведені вище письмові докази підтверджують, що габаритно-ваговий контроль тpaнcпopтного засобу марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом Schmitz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 під час проведення рейдової перевірки здійснювався технічними засобами, що пройшли повірку, мають відповідне свідоцтво та є придатними до застосування у відповідності до вимог Порядку №879. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом Schmitz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відбувався 15.02.2020р., встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом становила 43,100 т при нормі 40,000 т; навантаження на передню одиночну вісь тягача марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становило 6,400 т при нормі 11,000 т; навантаження на задню одиночну вісь тягача марки Scania, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становило 12,200 т при нормі 11,000 т. Водночас навантаження на строєну вісь з одиничними шинами напівпричепа марки Schmitz, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становило 24,500 т (8,3 + 8,2 + 8,0) при нормативно допустимому 22,000 т, що підтверджується талоном про зважування від 15.02.2020р. №95700 (а.с. 9). Отже, матеріалами справи підтверджується той факт, що 15.02.2020р. транспортний засіб позивача рухався автомобільними дорогами з перевищенням встановлених вагових обмежень, при цьому у водія даного транспортного засобу був відсутній дозвіл, який дає право на рух вказаним автомобілем. Посилання позивача на відсутність відповідної Методики зважування, яка б надавала можливість достовірно встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з порушенням вагових параметрів, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Відповідно до пункту 8.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення. Пунктом 12.5 наведених Правил встановлено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху. Отже, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. За таких, посилання позивача на специфіку вантажу і що за рахунок саме його пересипання мало місце перевищення встановлено допустимого осьового навантаження, колегією суддів також не прийнято до уваги. За змістом абзацу 14 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки SCANIA, номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом марки SCHMINZ, номерний знак НОМЕР_4 , було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 43,1 т при нормі 40 т., що у відсотковому співвідношенні становить 7,75%. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у відповідності до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, а не абзацу15, як зазначав позивач в апеляційній скарзі. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено порушення позивачем вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу , а тому відповідачем правомірно було прийнято спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн.. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРМО-ТРАНС-ЛОГІСТИК» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №200/3919/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі №200/3919/20-а - залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 13 жовтня 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 14 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 13 жовтня 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: Г.М. Міронова І.В. Сіваченко