Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/928/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/928/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Головея В.М. Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2020 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 114 893,40 грн., - ВСТАНОВИЛА: В квітні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - Комбінат, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Товариство, відповідач) про стягнення 114 893,40 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.11.2019 та 21.11.2019 Комбінатом на адресу ДП «Морський торговельний порт «Южний» (станція Берегова Одеської залізниці) та ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» (станція Чорноморська Одеської залізниці) за залізничними накладними №№ 46144184, 46171344, 46171336, 46171351 були відправлені вагони з вантажем - концентратом залізорудним. Позивач зазначає, що з урахуванням вимог чинного законодавства, вагони з концентратом залізорудним за залізничною накладною № 46144184 повинні були бути доставлені одержувачеві в строк до 23.11.2019 включно, а за залізничними накладними №№ 46171344, 46171336, 46171351 в строк до 24.11.2019 включно, однак фактично за залізничною накладною № 46144184 вантаж був доставлений 26.11.2019, а за залізничними накладними №№ 46171344, 46171336, 46171351 - 28.11.2019. На думку позивача, вагони з залізорудним концентратом були доставлені відповідачем з порушенням встановлених строків і це підтверджується відмітками про дату прийняття до перевезення та про дату прибуття і видачу вантажу в залізничних накладних, у зв`язку з чим, позивач, з врахуванням вимог Статуту залізниць України, нарахував відповідачу штраф в сумі 114 893,40 грн.. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.07.2020 позов задоволено. Рішення мотивовано тим, що відповідачем не наведено жодних обставин, які б доводили відсутність його вини в затримці вагонів. В зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що вантаж був доставлений з простроченням з незалежних від залізниці причин. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в стягненні з Товариства штрафних санкцій у сумі 38 297,80 грн. та задовольнити заяву відповідача про зменшення штрафу. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення господарського суду є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з суттєвим порушенням норм матеріального права при неповному з`ясуванні обставин. Скаржник зазначає, що ст.116 Статуту залізниць України штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин) - 10%, на три доби (більше ніж на 72 години) - 20% і на чотири доби (більше ніж на 96 годин) - 30%. При цьому, фактично термін доставки вантажу починається з 24-ї години - дати приймання вантажу до перевезення, до - дати повідомлення вантажоодержувача. На думку скаржника, позивач, в деяких випадках, необґрунтовано завищив відсотки суми штрафу за прострочення доставки. Зокрема, по накладній №46171344 для 4 вагонів термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 21.11.2019 до 28.11.2019 о 08-35 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 09-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 483 км - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу становить 57 год. Отже, застосовується штраф 10%, а не 20%, як зазначив позивач. З урахуванням зазначеного, сума штрафу становить 28 904 грн. х 0,1 = 2 890,40 грн., а не 5 780,80 грн. як на тому наполягає позивач. По накладній №46171336 для 28 вагонів термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 21.11.2019 до 28.11.2019 о 08-35 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 09-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 483 км - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу становить 56 год. Отже, застосовується штраф 10%, а не 20%, як зазначив позивач. З урахуванням зазначеного, сума штрафу становить 79 486 грн. х 0,1 = 7 948 грн., а не 15 897 грн. 20 коп. як на тому наполягає позивач. По накладній №46289229 для 12 вагонів термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 24.11.2019 до 01.12.2019 о 07-29 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 08-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 483 км - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу становить 57 год. Отже, застосовується штраф 10%, а не 20%, як зазначив позивач. З урахуванням зазначеного, сума штрафу становить 202 328 грн. х 0,1 = 20 232,80 грн., а не 40 465,60 грн. як на тому наполягає позивач. По накладній №46171351 для 21 вагонів термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 21.11.2019 до 28.11.2019 о 08-35 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 09-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 483 км - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу становить 57 год. Отже, застосовується штраф 10%, а не 20%, як зазначив позивач. З урахуванням зазначеного, сума штрафу становить 151 746 грн. х 0,1 = 15 174, 60 грн., а не 30 349, 20 грн. як на тому наполягає позивач. З урахуванням викладеного, апелянт вважає, що сума штрафу зменшується на 38 297,80 грн. та підлягає стягненню з Товариства на користь Комбінату у розмірі 76 595,60 грн. Крім цього, скаржник зазначив, що залізнична накладна заповнюється відповідно до вимог Правил оформлених перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138). Заповнення пунктів 63,64 накладної на маршрут здійснюється згідно з додатком до цих Правил, однак в наданих до суду позивачем залізничних накладних такі відмітки в п.п. 63, 64 - відсутні, що є показником того, що за наданими суду накладними №№ 46171344, 46171336, 46171351вантаж перевозився не з маршрутною швидкістю. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2020 відкрито апеляційне провадження та визначено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. В ході апеляційного розгляду справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, учасникам справи було створено умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України, сторони скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, а також заперечень на відзив на апеляційну скаргу. 07.09.2020 до суду від Комбінату надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі не зазначив, які саме норми матеріального права були порушені судом при ухвалені оскаржуваного рішення, також не зазначено в скарзі, які саме обставини не були з`ясовані судом. На думку позивача, всі вагони за залізничними накладними №№ 46171344, 46171336, 46171351 фактично відправлялись та прямували одним маршрутом, розрахунок суми штрафу, зроблений позивачем є правильним. Відповідно позивач вважає, що судом першої інстанції було ухвалено законне та обґрунтоване рішення, на підставі поданих сторонами доказів, тому рішення повинно бути залишено без змін, а скарга без задоволення. Не погоджуючись із відзивом на апеляційну скаргу відповідач надав до суду заперечення на відзив 11.09.2020, в якому зазначив, що вагони за залізничними накладними №№ 46171344, 46171336, 46171351 які оформлені відправником, відповідно до транспортного законодавства були спрямовані груповою відправкою. Бажання позивача відправити вказані вагони маршрутною відправкою за кількома залізничними накладними, з посиланням на «прогалини» у законодавстві, зовсім недостатньо. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне. 20.11.2019 зі станції відправлення Інгулець ПрАТ «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» на адресу ДП «Морський торговельний порт «Южний» (станція призначення Берегова Одеської залізниці) відправлений вантаж концентрат залізорудний у 53 вагонах, про що свідчить залізнична накладна №46144184. Дата прибуття вагонів 26.11.2019, відповідно до календарного штемпеля видачі вантажу в графі 52 залізничної накладної. При цьому, у залізничній накладній №46144184 містяться відомості про код типу маршруту (графа 63) та номер маршруту (графа 64), які заповнюються Залізницею, та відомості про маршрут у графі 20, яка заповнюється Відправником. 21.11.2019 зі станції відправлення Інгулець ПрАТ «Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат» на адресу на адресу ТОВ «ТІС» (станція призначення Чорноморська Одеської залізниці) відправлений вантаж концентрат залізорудний у 4 вагонах за залізничною накладною 46171344, у 28 вагонах за залізничною накладною №46171336, у 21 вагоні за накладною №46171351. Дата прибуття вагонів 28.11.2019, відповідно до календарного штемпеля видачі вантажу в графі 52 залізничних накладних. При цьому, у залізничних накладних №№ 46171344, 46171336, 46171351 відомості про код та номер маршруту у графах 63-64 відсутні, а у графі 20 - містяться відомості щодо маршруту №4. Згідно з переуступним написом одержувачів вантажу - ДП «МТП «Южний» та ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», право на пред`явлення до залізниці претензії та позову з приводу несвоєчасної доставки вантажу передано ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Предметом спору у даній справі є вимога Комбінату стягнення з залізниці 114 893,40 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу. Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне. За змістом частини 2 статті 11 ЦК України вбачається, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, що укладаються між суб`єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір перевезення (стаття 908 ЦК України). Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Водночас, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (частина 2 статті 908 ЦК України). Аналіз приписів частин 1, 2 статті 307 ГК України дозволяє дійти висновку, що правовідносини щодо організації перевезення вантажу, які виникають між суб`єктами господарювання, опосередковуються укладенням договору перевезення вантажу, за яким одна сторона (перевізник) зобов`язуєтеся доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, факт укладення такого господарського договору підтверджується складенням перевізного документа відповідно до вимог законодавства. Положеннями частини 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Так, частиною 1 статті 23 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за затримання терміну доставки вантажів в межах, визначених Статутом залізниць України. Отже, при здійсненні перевезень вантажів залізничним транспортом на підставі договорів перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, залізниця, як перевізник, несе відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань в порядку, визначеному Статутом залізниць України, та відповідає перед контрагентами за допущені нею прострочення у доставці вантажів до станції призначення в порядку, визначеному транспортним статутом на залізниці. Виходячи з приписів частини 1 статті 313 ГК України на залізницю, як перевізника, покладено обов`язок доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений Статутом залізниць, пунктом 41 якого визначено, що терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються правилами, виходячи з технічних можливостей залізниці; обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Пунктами 1.2., 2.10. Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 передбачено, що термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. Пунктом 37 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 визначено, що факт неприбуття вантажу в установлений термін доставки станція (залізниця) зобов`язана засвідчити на пред`явленій одержувачем накладній, оформленій у паперовому вигляді, з проставленням календарного штемпеля станції призначення. Отже, законодавцем врегульовано терміни доставки вантажів залізницею, виходячи із технічних можливостей залізниці у їх доставці та відстані слідування вантажу від станції відправлення до станції призначення, за яку обчислюється провізна плата. Прострочення залізниці у доставці вантажу до станції призначення має наслідком застосування до неї відповідальності у вигляді штрафу, що стягується на користь одержувача у розмірі, передбаченому пунктом 116 Статуту залізниць, і розраховується у відсотковому співвідношенні до суми провізної плати, що підлягає сплаті за перевезення простроченого у доставці вантажу з урахуванням кількості діб затримки. Так, відповідно до п. 116 Статуту залізниць за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: - 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; - 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; - 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин. Отже, з врахуванням вищевикладених норм Статуту залізниць та Правил обчислення термінів доставки вантажу, прострочення з доставки вантажів: - накладна № 46144184 від 20.11.2019, дата прибуття вагонів - 26.11.2019, фактичний час доставки - 5 діб, відстань перевезення - 491 км, нормативний час доставки - 2 доби, пільги -1 доба, про строчка - 2 доби, % штрафу - 10% = 38 297,80 грн.; - накладна № 46171344 від 21.11.2019, дата прибуття вагонів - 28.11.2019, фактичний час доставки - 6 діб, відстань перевезення - 483 км, нормативний час доставки - 2 доби, пільги -1 доба, про строчка - 3 доби, % штрафу - 20% = 5 780,80 грн.; - накладна № 46171336 від 21.11.2019 , дата прибуття вагонів - 28.11.2019, фактичний час доставки - 6 діб, відстань перевезення - 483 км, нормативний час доставки - 2 доби, пільги -1 доба, про строчка - 3 доби, % штрафу - 20% = 40 465,60 грн.; - накладна № 46171351 від 21.11.2019, дата прибуття вагонів - 28.11.2019, фактичний час доставки - 6 діб, відстань перевезення - 483 км, нормативний час доставки - 2 доби, пільги -1 доба, про строчка - 3 доби, % штрафу - 20%. = 30 349,20 грн. Приймаючи до уваги обґрунтованість позовних вимог, суд першої інстанції підставно задовольнив позов в повному обсязі, оскільки доставка вантажу залізничним транспортом була дійсно з порушенням термінів, про що не заперечує відповідача. Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що 53 вагони з вантажем, які відправлені ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» зі станції відправлення Інгулець за залізничними накладними № 46171344, 46171336, 46171351 є марштуртною відправкою, оскільки вагони вказаними залізничними накладними відправлялись на одну і ту ж станцію та на адресу одного одержувача, та вагони відправлялись та прибули одночасно про що свідчить час електронного підпису прийомоздавальника в графі 55 на всіх накладних з розбіжністю в одну хвилину - 21.11.2019 14:04-14:06. Крім цього, господарським судом вірно не прийнято до уваги посилання відповідача на те, що у графах 63-64 залізничних накладних відсутні відомості щодо коду типу маршруту та номеру маршруту, оскільки не внесення таких відомостей у залізничні накладні не спростовує обставин, які свідчать, що вагони, які відправлені за залізничними накладними № 46171344, 46171336, 46171351 є маршрутною відправкою. Тим більш, що заповнення відповідних граф 63-64 здійснюється відповідно до Правил оформлення перевізних документів саме залізницею. Щодо доводів апеляційної скарги про наявність підстав для зменшення загального розміру штрафу судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Однак, чинне законодавство України не містить переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а не обов`язком, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При цьому, відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання. Оскільки відповідач не надав доказів належного виконання свого зобов`язання щодо своєчасної доставки вантажу, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Комбінату до Укрзалізниці про стягнення штрафу підлягають задоволенню в поновному обсязі та відмовив у задоволенні заяви про зменшення розміру штрафу. Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції при прийняті рішення було порушено матеріальне право відповідача та неповно з`ясовані обставини справи, оскільки апелянт не зазначає, яке саме його право було порушено господарським судом та які саме обставини не з`ясовані судом при прийняті оскарженого рішення. Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення. З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що Господарський суд Одеської області ретельно з`ясував всі обставини справи, надав належну оцінку наявним в ній доказам, відтак ухвалив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід залишити без змін. Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2020 - залишити без змін. Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя: Головей В.М. Судді: Колоколов С.І. Разюк Г.П.