Постанова 4820 № 686/26829/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/26829/19 Провадження № 22-ц/4820/1535/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Спірідонової Т.В. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 686/26829/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2020 року (суддя Стефанишин С.Л.) у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У жовтні 2019 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. В обґрунтування позову зазначала, що 11.04.2019 між нею та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг, за умовами якого на час дії даного договору відповідач передав позивачу ексклюзивні права щодо продажу належної їй земельної ділянки, кадастровий номер 6825082200:05:005:0320, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,11 га. Зазначала, що відповідно до пп. 2.4 договору відповідач гарантував та підтвердив позивачу, що на момент укладення договору, протягом строку його дії та під час укладання основного договору об`єкт не є і без відома виконавця не буде проданим, переданим безкоштовно, подарованим, заставленим, не є і не буде переданим до статутного фонду юридичних осіб; під арештом та/або забороною відчуження не перебуває, судових позовів щодо нього немає; будь-які права інших осіб на об`єкт відсутні; договорів стосовно будь-якого використання об`єкту, в т.ч. його оренди, немає і без відома виконавця укладено не буде. Вказувала також, що між ними було досягнуто взаємної згоди про те, що у випадку укладення основного договору між замовником і третьою особою під час дії договору виконавець має беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі, передбаченому п. 4.2. договору. Разом з тим, 13.06.2019 відповідачем відчужено земельну ділянку, кадастровий номер 6825082200:05:005:0320, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,11 га, що підтверджується інформаційною довідкою № 179605540 від 03.09.2019, та відповідач відмовився виплатити позивачу винагороду, передбачену умовами договору. 20.06.2019 позивачем було направлено на поштову адресу відповідача вимогу про сплату винагороди від 20.06.2019 та два примірники акта приймання-передачі виконаних робіт від 20.06.2019, що підтверджується копіями фіскального чеку від 20.06.2019 № 215600426655 та опису вкладення у цінний лист від 20.06.2019, проте відповідач не побажала отримувати дане поштове відправлення. Також позивачем 03.07.2019 вжито заходів щодо вручення відповідачу вимоги про сплату винагороди від 20.06.2019 та двох примірників акта приймання-передачі виконаних робіт від 20.06.2019 кур`єром ТОВ «Нова Пошта», але і в цьому випадку відповідач 04.07.2019 відмовилась від отримання відправлення, що підтверджується експрес-накладною від 03.07.2019 № 59000432364140, експрес-накладною від 06.07.2019 № 59000432746814 та прінт-скрінами відстеження відправлення в мобільному додатку ТОВ «Нова Пошта». Звертаючись до суду з позовом, позивач просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь заборгованість в розмірі 1000 доларів США, що за курсом НБУ по відношенню до гривні становить 24197,47 грн. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2020 року позов ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 1000 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 768,40 грн судового збору. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з вказаним вище рішенням суду, просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Вказує, що суд, ухвалюючи рішення, відхилив усі доводи відповідача, лише формально пославшись на відомості вказані у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що судом не було здійснено оцінки доказів, наданих відповідачем, внаслідок чого допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що позивачем не було надано жодного належного доказу надання відповідачу послуг, визначених п. 2.1 договору про надання послуг від 11.04.2019. ФОП ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2020 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, оскільки рішення суду першої інстанції є законним та таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено, що 11.04.2019 між ФОП ОСОБА_2 (виконавець за договором) та ОСОБА_1 (замовник за договором) було укладено договір про надання послуг (а.с. 8-9). Згідно із п. 2.1, 2.2 вказаного договору, на час дії договору замовник передає виконавцю ексклюзивні права щодо продажу земельної ділянки, кадастровий номер 6825082200:05:005:0320, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площа ділянки 0,11 га. Ексклюзивними правами є права на проведення переговорів з третіми особами в інтересах замовника, які виникають з питань укладення основного договору щодо вказаного в п. 2.1. договору нерухомого майна та надані замовником виключно виконавцеві та протягом дії договору не можуть бути надані іншим особам на території України (пп. 1.1.1 договору). Основним договором є будь-який правочин, який передбачає перехід майнових прав щодо нерухомого майна замовника, в т.ч., але не виключно, шляхом внесення об`єкту до статутного фонду будь-якої юридичної особи, дарування, міни, спадкування, відмови від права власності, надання у користування з правом викупу (пп. 1.1.3 договору). Сторонами досягнуто взаємної згоди про те, що у випадку укладення основного договору між замовником і третьою особою під час дії договору виконавець має беззаперечне право на отримання винагороди в розмірі, передбаченому п. 4.2. договору ( п. 2.6 договору). Згідно із п. 4.2. договору загальний розмір винагороди становить 1000,00 дол. США від кінцевої ціни об`єкту, частина винагороди, а саме 500 дол. США замовник зобов`язується сплатити виконавцю при підписанні договору про наміри з покупцем об`єкту. Решту готівкою (або на вказаний банківський рахунок) відразу після підписання договору. З дня підписання замовником та третьою особою основного договору виконавець вважається таким, що належним чином виконав свої зобов`язання за договором та має беззаперечне право на отримання винагороди (п. 4.1 договору). Відповідно до інформаційної довідки від 03.09.2019 № 179605540 13.06.2019 відповідачем відчужено земельну ділянку, кадастровий номер 6825082200:05:005:0320, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,11 га (а.с. 22). Згідно з статтею 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Встановивши, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором щодо оплати винагороди не виконала, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованості зі сплати послуг у розмірі 1000 доларів США. При цьому, доводи апеляційної скарги щодо ненадання послуг позивачем є безпідставними, та спростовуються пунктом 4.1 договору, відповідно до якого з дня підписання замовником та третьою особою основного договору виконавець вважається таким, що належним чином виконав свої зобов`язання за договором та має беззаперечне право на отримання винагороди. Разом з тим, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів ненадання послуг позивачем. Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом належної оцінки письмовим показанням свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та заяві ОСОБА_3 , оскільки оцінка доказам по справі була надана судом відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України. Крім того, дані письмові докази не можуть слугувати підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язань, які визначені умовами договору. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновок суду і впливали на його законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновком суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Судове рішення суду першої інстанції відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 13 жовтня 2020 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк Т.В. Спірідонова