Постанова 4811 № 461/2845/20

Справа № 461/2845/20 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р. Провадження № 33/811/783/20 Доповідач: Гуцал І. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., з участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Рудакевича Юрія Юрійовича, представника Галицької митниці Держмитслужби України Дунаса Михайла Омеляновича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, в с т а н о в и в : постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено стягнення 27 926,40 грн. штрафу в дохід держави. Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №0482/20900/20 від 11 лютого 2020 року, а саме: свічка запалювання «BRISK L15YC», нова, в заводській упаковці - 570 шт.; свічка запалювання «BRISK FR15YC», нова, в заводській упаковці - 330 шт. конфісковано в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби 167,56 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 420,40 грн. судового збору. Згідно з протоколом про порушення митних правил №0482/20900/20, 11 лютого 2020 року о 20 годині 33 хвилини громадянин України ОСОБА_1 , повертався з приватної поїздки в якості водія транспортного засобу марки «AUDI», модель «А6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код - НОМЕР_2 через м/п «Краковець» Галицької митниці Держмитслужби в напрямку в`їзд в Україну, обравши для слідування смугу спрощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність в нього будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. Під час проведення візуального огляду даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів, які переміщуються з приховуванням від митного контролю. Автомобіль було скеровано до боксу поглибленого догляду товарів та транспортних засобів, де під час проведення митного огляду автомобіля окрім особистих речей водія в конструктивних порожнинах передніх сидінь, даного автомобіля з ознаками приховування виявлено товар, а саме: свічка запалювання «BRISK L15YC», нова, в заводській упаковці - 570 шт.; свічка запалювання «BRISK FR15YC», нова, в заводській упаковці - 330 шт. Автор протоколу зазначає, що доступ до прихованого товару став можливим шляхом демонтажу декоративної обшивки передніх сидінь автомобіля із застосуванням технічних засобів митного контролю (ліхтарик, комплект викруток). Виявлений товар громадянин України ОСОБА_1 визнав своєю власністю. Згідно з висновком Львівського відділу з питань експертиз та досліджень № 1420003400-0134 від 16 березня 2020 року загальна вартість предметів правопорушення становить 27 926,40 грн. Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані, як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 483 МК України. Не погоджуючись з постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2020 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить оскаржувану постанову скасувати, та винести нову, якою звільнити його від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що в матеріалах справи наявний висновок Львівського відділу з питань експертиз та досліджень №1420003400-0134 від 16 березня 2020 року, відповідно до якого загальна вартість предметів правопорушення становить 27 926,40 грн. Однак під час розгляду вказаної справи в суді було зазначено, що вартість вилучених предметів була значно нижчою, на підтвердження чого міг би надати чеки та касові рахунки, однак через запроваджений карантин позбавлений можливості отримати письмові докази з території Польщі, де купувався товар. Вказує, що суддею залишились без уваги усі наведені ним доводи, зокрема: спосіб скоєння правопорушення, те, що до відповідальності притягується вперше, вину визнав у повному обсязі, має на утриманні дружину та двоє неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання. Посилається на те, що, зурахуванням наявних у справі доказів, ступеню його вини, його особу, висновки судді першої інстанції при визначенні виду та розміру стягнення, не відповідають обставинам справи. Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Рудакевича Ю.Ю., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення представника Галицької митниці Держмитслужби України Дунаса М.О., дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Частиною 7 ст. 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. З апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що таким не оспорюються фактичні обставини справи та визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. При цьому висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №0482/20900/20 від 11 лютого 2020 року; копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та контрольного талону; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11 лютого 2020 року; описом вилучених предметів від 11 лютого 2020 року; фотофіксацією; доповідною запискою інспектора митного поста від 11 лютого 2020 року; висновком №1420003400-0134 від 16 березня 2020 року. Вказані матеріали справи знаходяться в об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами. Доводи апелянта стосовно того, що вартість придбаних ним на території Польщі товарів, є значно меншою, ніж це встановлено висновком №1420003400-0134 від 16 березня 2020 року, жодними доказами не підтверджена. Відтак вказана обставина не може братися до уваги суддею апеляційної інстанції, оскільки доказом відповідно до вимог ст. 251 КУпАП може бути, зокрема, висновок експерта, інші речові докази. Разом з тим, такі не були надані ні ОСОБА_1 , ні його представником. Так, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. З постанови судді місцевого суду вбачається, що при накладенні стягнення на ОСОБА_1 було враховано характер вчиненого ОСОБА_1 порушення, його особа, те, що раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил він не притягувався, ступінь вини ОСОБА_1 . З урахуванням наведених обставин, суддя місцевого суду застосувала до ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 483 КУпАП у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару, а товар, що був предметом порушення митних правил конфіскувала в дохід держави. В апеляційній скарзі апелянт просить застосувати щодо нього ст. 22 КУпАП. Зокрема, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Разом з тим, усне зауваження може бути зроблене лише за малозначне правопорушення, тобто таке правопорушення, що не становить великої суспільної шкідливості й не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам. Крім того, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Разом з тим, вчинене ОСОБА_1 правопорушення не можна вважати малозначним, оскільки таке завдає збитки державним інтересам та авторитету держави як правової, служить негативним прикладом для інших осіб та не сприятиме запобіганню вчинення нових правопорушень як самим ОСОБА_1 , так і іншими особами, а тому підстав для звільнення останнього від адміністративної відповідальності немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и в : постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова судді є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Гуцал І.П.