Постанова 4807 № 336/6570/15

Дата документу 07.10.2020 Справа № 336/6570/15 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №336/6570/15 Головуючий у 1 інстанції Щаслива О.В. Провадження № 22-ц/807/1626/20 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Крилової О.В. за участю секретаря судового засідання Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2020 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега альянс» про стягнення заборгованості за договором кредитування,- В С Т А Н О В И Л А: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ТОВ "Мега альянс" про стягнення заборгованості за договором кредитування через наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зупинення стягнення за виконавчим листом, що проводиться Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до розгляду судом його заяви про відстрочення виконання рішення. Заява обґрунтована тим, що у виконавчому провадженні вже наближена стадія реалізації майна, а вчинення виконавчих дій не може бути зупинено державним виконавцем інакше, як за рішенням суду. Невжиття заходів забезпечення заяви може унеможливити виконання рішення суду за наслідками розгляду його заяви. Просив суд зупинити стягнення за виконавчим листом № 336/6570/15, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у виконавчому провадженні № 50809460, яка перебуває на виконанні в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до розгляду по суті його заяви про відстрочення виконання рішення суду. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2020 року заяву задоволено. Зупинено стягнення за виконавчим листом №336/6570/15-ц, виданим Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, у виконавчому провадженні № 50809460, яке здійснюється Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), до розгляду судом заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ТОВ "Мегаальянс" про стягнення заборгованості за договором кредитування. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду АТ «УкрСиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норми процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення розгляду заяви про відстрочення викоання рішення суду. Вирішити питання судових витрат. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, районний суд виходив із того, що невжиття заходів щодо зупинення стягнення за виконавчим листом може призвести до порушення прав заявника, тому суд вважав за доцільне задовольнити дану заяву та зупинити стягнення за виконавчим документом до завершення розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду. Крім того, суд послався на п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України відповідно якого позов може бути забезпеченим зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Апеляційний суд вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2015 року справі частково задоволено позов ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , ТОВ «Мега альянс» про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Мегаальянс» на користь ПАТ «УКРСИББАНК заборгованість за кредитним договором № 112233170000 від 12.10.2007 року у розмірі 32968,98 дол. США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 46229,36 грн., судові витрати по слати судового збору у розмірі 11 188 грн. Виконавчий лист у вказаній справі перебуває на виконанні у Шевченківському відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду та з заявою про забезпечення заяви про відстрочені виконання рішення шляхом зупинення стягнення за виконавчим листом № 336/6570/15-ц до розгляду судом заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2015р. у цій справі. Суд першої інстанції заяву про забезпечення позову задовольнив на підставі п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України. Однак, судом не було враховано, що відповідно до положень п.6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Питання забезпечення позову врегульовані ст.ст. 149-150 ЦПК України, які містять положення щодо підстав, способів і порядку вжиття заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. положеннями п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України визначено, що зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, може застосовуватись судом, як захід забезпечення позову. Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами як захід забезпечення позову при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не оскаржує у судовому порядку виконавчий документ, оскільки суть судового спору полягає у відстроченні виконання рішення суду. Натомість, у ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому ст.ст.149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду шляхом зупинення стягнення за виконавчим листом, а тому суд не наділений такими повноваженнями, а вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції державного виконавця. Таким чином, процесуальні підстави для застосування виду забезпечення позову, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, у матеріалах справи відсутні. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на викладене,колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують,оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог матеріального і процесуального права,у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення заяви про відстрочення виконання рішення суду відмовити. Колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 102 грн., як того вимагає ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2020 року у цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення заяви про відстрочення виконання рішення суду відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2020 року. Головуючий Судді: