Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/14144/20

Справа № 127/14144/20 Провадження № 33/801/769/2020 Категорія: 305 Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П. Доповідач: Якименко М. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2020 року, В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2020 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 70,00 гривень та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 гривень на користь держави. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що справа була розглянута в його відсутність. Постанову суду він отримав 10.09.2020, а тому вважає, що строк пропущений ним з поважних причин. В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати. Вказує, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з`ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки доказам. Також було порушено його право на захист, оскільки суд розглянув справу без його участі, оскільки він не отримував повістки про виклик до суду. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи. Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддя вважає, що клопотання слід задовольнити - поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови та апеляційну скаргу задовольнити з огляду на таке. Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Як вбачається з матеріалів справи суд розглянув справу у відсутність правопорушника. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 10.09.2020 (а.с. 21), а звернувся з апеляційною скаргою конвертом 18.09.2020 (а.с. 25). Вказані обставини вказують на об`єктивну неможливість своєчасного оскарження постанови суду та поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому цей строк підлягає поновленню. Відповідно до положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно п.2 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вище вимог не дотримано. Стаття 173 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. В протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 197254 від 26.06.2020 зазначено, що ОСОБА_1 , 26.06.2020 близько 02 год. 30 хв., по вул. М. Оводова, 62 в м. Вінниця, перебуваючи у п`яному вигляді біля кафе «Бюро», ображав нецензурною лайкою відвідувачів кафе, на зроблені зауваження не реагував, погрожував, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина доведена протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи. Згідно вимогам ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються також прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є. Проте, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, який є доказом у справі про адміністративне правопорушення, в ньому зазначені свідки, пояснень яких матеріали справи не містять та не зазначено потерпілих правопорушення. Однак, в матеріалах справи наявні пояснення інших осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 5-7), які всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, не були зазначені свідками в протоколі про адміністративне правопорушення. З даних пояснень не вбачається, що інкриміноване правопорушення вчинив саме ОСОБА_1 , а отже, суддя апеляційного суду вважає, що дані докази є неналежними та до уваги не приймаються. Натомість в матеріалах справи відсутні пояснення свідків. Вказані недоліки, суперечності, як наслідок неналежно оформлений протокол про адміністративне правопорушення створює перешкоди повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин по справі, і тому даний протокол не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 дій, які утворювали б об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП за обставин, викладених у протоколі. Крім того, порушення вимог законодавства, допущені при складанні протоколу та оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, унеможливлюють притягнення на їх підставі ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. На допущені порушення працівником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення суд першої інстанції уваги не звернув, та розглянувши справу про адміністративне правопорушення належним чином не перевірив обставини справи, які мають суттєве значення для її повного та об`єктивного розгляду. Визнаючи ОСОБА_1 виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд першої інстанції в своїй постанові жодним чином не мотивував своє рішення із посиланням на докази по справі, які судом було безпосередньо досліджено, натомість формально зазначив, що вина останнього підтверджується наявними письмовими матеріалами справи, без надання оцінки кожному доказу по справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення. Ч.1 до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. На вказане суд першої інстанції увагу не звернув і не дав цьому належної правової оцінки. Окрім цього, судом першої інстанції порушені вимоги ст. 268 КУпАП , де зазначено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172 - 4 - 172 - 9, 173, 173 - 2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185 - 1, статтями 185 - 7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу. У постанові судді зазначено, що правопорушник належним чином повідомлений в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив Однак у матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та дату розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи на 22.07.2020 року повернуте без вручення, у зв`язку з відсутністю адресата (а.с.12-13). Наведене не може свідчити про належне повідомлення ОСОБА_1 про час розгляду справи. Згідно з ч.2 ст. 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи щодо нього за ст. 173 КУпАП є обов`язковою. У матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про вжиття судом заходів забезпечення явки ОСОБА_1 (в тому числі й застосування приводу щодо останнього відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП) в судове засідання. Отже, розглянувши справу у відсутності ОСОБА_1 , без належного повідомлення останнього про час та дату розгляду справи та без вжиття передбачених законом заходів забезпечення явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і присутність якої при розгляді справи є обов`язковою, суддя допустив істотне порушення норм процесуального права. До того ж, суддя звертає увагу, що в розпорядженні судді на момент постановлення судового рішення було ще майже 2 місяці строку, передбаченого ст.38 КУпАП, протягом цього строку можливо було б вжити додаткових заходів для забезпечення участі особи в судовому засіданні і відповідно дотримання її процесуальних прав. Враховуючи зазначене, вважаю, що судом було застосовано спрощений підхід до судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, проігноровано права особи, яка притягається до відповідальності, що є неприпустимим. Оскільки винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі. У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та«Барбера, Мессегеі Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 заперечував наявність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Аналізуючи під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази, суддя приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не підтверджуються зібраними по справі доказами. Доводи апеляційної скарги про відсутність складу адміністративного правопорушення є обґрунтованими та спростовують висновки суду. Застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який, передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не доведена. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. З урахуванням наведеного, враховуючи порушення, які були допущені судом при розгляді адміністративної справи, суддя вважає, що постанову суду слід скасувати, а провадження закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И Л А: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2020 року у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП - скасувати. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Якименко